Попри масовану допомогу від міжнародних донорів, частина потужних генераторів досі не введена в експлуатацію у критичну інфраструктуру, зокрема водоканали, через бюрократичні перепони та небажання місцевих керівників брати на себе відповідальність.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України фракції "Слуга Народу", член комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
Він зазначив, що водоканали, як стратегічні об’єкти, мали бути повністю укомплектовані резервним живленням ще на початку енергетичної кризи. Наразі ситуація, коли лікарні забезпечені генераторами, а об’єкти водопостачання — ні, є результатом управлінських прорахунків.
"Генераторами водоканали мали б бути забезпечені точно ще до осені якогось 2023 року, навіть не 2025-го. До прикладу, усі лікарні України, абсолютно без виключення, мають по два-три генератори. Я більш ніж впевнений, що водоканали так само мають мати генератори. І те, що їх десь немає, або зараз вони ще досі без генераторів, — це недопрацювання саме керівників комунальних підприємств, які очолюють ці водоканали", — наголосив Нагорняк.
За його словами, окрім фізичної наявності техніки, існує серйозна проблема з її підключенням. Великі генератори потребують складних проєктних рішень, фахівців для монтажу та стабільного фінансування паливно-мастильних матеріалів, що часто стає "каменем спотикання" для громад.
"Дуже багато переданої допомоги знаходиться в громаді, і громада з якихось причин її не під’єднує до мережі, бо не було фахівців, бо не було грошей на проєктно-кошторисну документацію. Громада має на це списувати кошти на закупівлю паливно-мастильних матеріалів. І тут важливо, щоб громади їх встановили, так само і водоканали. Тепер питання — максимальний контроль з боку Міністерства енергетики за тими генераторами, які приїхали за останній тиждень", — зазначив депутат.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Нагорняк підкреслив, що іноді техніка просто "простоює", оскільки керівники на місцях бояться брати відповідальність за її експлуатацію або сподіваються, що з потеплінням проблема зникне сама собою.
"Це не через те, що хтось їх хоче вкрасти. Тут питання в іншому — люди не можуть взяти на себе відповідальність і прийняти рішення. Бояться відповідальності деякі керівники. Він подумає: дивіться, уже сьогодні 10 лютого. Ще тиждень — і, в принципі, уже не потрібно той генератор. Уже якось буде покращення, а там дадуть світло", — додав він.
За словами політика, водоканали — це така ж критична інфраструктура, як і лікарні, адже водовідведення та подача води необхідні населенню незалежно від сезону. Тому контроль за реальною роботою сотень переданих генераторів має стати пріоритетом для профільного міністерства вже сьогодні.
"Апостроф" повідомляв, що станом на 10 лютого у столиці відсутнє теплопостачання у майже 1400 житлових будинках. Основна частина відключень зафіксована у Дарницькому та Дніпровському районах через значні руйнування енергетичної інфраструктури, тоді як у решті районів тривають ремонтні роботи на місцях аварій.
У Києві у зв'язку з пошкодженням енергоінфраструктури після російських обстрілів частина дитячих садків і шкіл позбавлена опалення. Для забезпечення безперервності навчання у чотирьох районах столиці ухвалили рішення на тимчасовій основі об’єднати заклади.
Ситуація з теплопостачанням у Дарницькому та Деснянському районах Києва залишається критичною: після серйозних уражень Дарницької ТЕЦ російськими ракетами відновлення займе тривалий час, а тимчасові рішення — як когенераційні установки чи електрообігрівачі — не здатні замінити втрачені потужності.
