Гарантії безпеки для України можуть стати реалістичною альтернативою членству в НАТО на найближчому етапі, однак їхня ефективність безпосередньо залежатиме від політичної волі США та країн Європи, а також від готовності сторін реально завершити війну.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявила кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин Марія Гелетій.
За її словами, у разі підписання угоди про гарантії безпеки Конгрес США, найімовірніше, її підтримає, адже ратифікація надає таким документам обов’язкової сили для держави, а не лише для конкретної адміністрації.
Водночас експертка зауважила, що сам документ про гарантії безпеки має сенс лише у прив’язці до завершення війни, адже більшість його положень починають діяти саме після припинення бойових дій.
"Ця угода фактично підв’язана під мирну угоду. І для мене все ще залишається питання: наскільки сторони готові її підписати — я говорю про Росію та Україну. Тому що ці гарантії безпеки, в принципі, не матимуть сенсу, адже більшість положень прив’язані до завершення війни", — зазначила Гелетій.
Говорячи про перспективи вступу України до ЄС, експертка наголосила, що і членство в Євросоюзі, і членство в НАТО є насамперед політичними рішеннями.
За її словами, Україна опинилася в унікальній ситуації: через повномасштабну війну процес інтеграції був суттєво прискорений, а для неї фактично створено спрощену процедуру вступу.
"Я думаю, що до 2030 року Україна може інтегруватися. Можливо, не у форматі повноцінного членства. Зараз розглядають варіант часткового членства", — зазначила експертка.
Гелетій також наголосила, що Москва не заперечувала проти вступу України до ЄС, але категорично виступає проти членства в НАТО. Саме тому нині Україні пропонують модель безпекових гарантій за участі США та європейських партнерів як альтернативу швидкому вступу до Альянсу.
За її словами, обговорювана система гарантій передбачає контроль повітряного й морського простору, участь міжнародної коаліції зі стримування та механізм колективної відповіді у разі нового нападу — за принципом, наближеним до п’ятої статті НАТО. До потенційної коаліції можуть увійти Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Туреччина, а також Канада й Австралія.
"США фактично зобов’язуються застосовувати п’яту статтю або схожі за змістом гарантії безпеки. Це означає, що у разі вторгнення залучаються сили держав, які взяли на себе зобов’язання у межах гарантій. Я вважаю, що такий підхід дасть Україні можливість уникнути повторного нападу, якщо ці гарантії будуть достатньо сильними", — пояснила експертка.
Водночас Гелетій зазначила, що залучення миротворців з країн НАТО є малоймовірним, натомість можуть обговорюватися нейтральніші формати або технічний моніторинг.
"Миротворці — це дещо інша історія. Мені здається, що про них доречніше говорити на територіях, близьких до лінії зіткнення, або на окупованих територіях. Найбільш реалістичною виглядає пропозиція технічного моніторингу. Якщо це будуть дрони і супутники, реалізувати такий механізм значно простіше", — підсумувала вона.
"Апостроф" повідомляв, що Сполучені Штати Америки повідомили Україну, що вона має погодитися на мирну угоду з Росією, щоб отримати гарантії безпеки.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що мирних угод буде дві: Україна планує підписати зі Сполученими Штатами мирний план із 20 пунктів, а Штати окремо підпишуть документ із Росією.
Інституту вивчення війни (ISW) повідомив, що Москва намагається схилити Сполучені Штати до поступок щодо України в обмін на покращення американо-російських відносин.
