Постійний стрес через війну, безсонні ночі та обстріли впливають на здатність людей працювати й відновлюватися. Водночас універсальних способів подолання таких станів не існує — кожна людина має досліджувати власні реакції та знаходити індивідуальні методи саморегуляції.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів психолог, фахівець із роботи з психологічною травмою та наслідками насильства Олексій Удовенко.
Індивідуальний підхід до відновлення: чому універсальних порад недостатньо
За його словами, психіка людини в умовах війни постійно адаптується до нових обставин, тому важливо не шукати універсальних правил, а досліджувати власні реакції на стрес і визначати, що саме допомагає відновлюватися.
"Ми маємо постійно враховувати, як на рівні окремої людини, яка має досліджувати свої реакції і досліджувати, як я — після чого я себе краще почуваю, які в мене способи відновлення, які в мене є особливості мого організму. Так само і на рівні компанії. В нас умови війни постійно змінюються, умови обстрілів змінюються", — зазначив психолог.
Удовенко наголосив, що навіть такі базові речі, як якість сну, потрібно відстежувати й аналізувати, адже саме це дозволяє зрозуміти, які чинники погіршують або покращують самопочуття.
Водночас він зазначив, що після нічних атак люди по-різному реагують на стрес: одні здатні швидко повернутися до роботи, іншим необхідний час для фізичного й емоційного відновлення. За словами психолога, у таких випадках важливо максимально зменшувати навантаження, наскільки це можливо.
Чому не варто ігнорувати симптоми виснаження
За словами Удовенка, тривала робота в умовах постійного стресу без належного відновлення фізично виснажує організм. Він пояснив, що після однієї чи кількох ночей обстрілів людина ще може залишатися продуктивною, однак роками працювати в такому режимі неможливо без наслідків для здоров'я.
"Бути продуктивним після ночі обстрілів можна раз, можна дві ночі, але впродовж багатьох років це фізично, фізично, я наголошую, неможливо. І необхідно шукати способи саморегуляції. А для цього треба, ну, якщо не можете самостійно, то звертатись до фахівців в сфері ментального здоров'я", — наголосив Удовенко.
Він також звернув увагу на важливість психологічної дистанції для людей, які працюють із травматичними темами, зокрема журналістів, медиків і рятувальників. За його словами, така дистанція є нормальною частиною професійної адаптації, однак вона не повинна перетворюватися на емоційне виснаження.
Адаптація нервової системи до обстрілів: коли це норма, а коли — сигнал про допомогу
Психолог пояснив, що адаптація нервової системи до війни є природним процесом. За його словами, зниження рівня напруги після багаторічного впливу одного й того самого стресового чинника не обов'язково означає втрату інстинкту самозбереження.
"Головна, загальна головна мета нашої нервової системи — це адаптація. Мета наших мізків, нашої нервової системи, в тому числі центральної, це постійно адаптуватись до нових обставин, враховуючи їх, змінювати свою поведінку", — пояснив він.
Водночас Удовенко наголосив, що важливо звертати увагу не лише на поведінку людини під час обстрілів, а й на її внутрішній стан. Якщо після пережитих подій людина тривалий час не може нормально функціонувати, перебуває у стані виснаження або має симптоми депресії, це може бути сигналом для звернення по допомогу.
За словами психолога, консультація лікаря-психіатра не означає автоматичного призначення медикаментів. Фахівець може пояснити причини такого стану та запропонувати найбільш ефективні варіанти допомоги.
Він також застеріг від використання алкоголю чи інших психоактивних речовин як способу подолання стресу. За словами Удовенка, небезпечним є не одноразове вживання, а формування залежної поведінки, коли людина починає використовувати такі речовини як основний спосіб впоратися з емоційним напруженням.
Психолог зазначив, що прості техніки саморегуляції, зокрема дихальні вправи, можуть допомагати знижувати рівень напруги. Однак такі методи потребують регулярної практики, адже в момент сильного стресу людині складно одразу застосувати нову навичку.
"Апостроф" повідомляв, що у 2025 році в Україні народилося понад 168 тисяч немовлят. Однак обстріли, відключення електроенергії та переселення завдають додаткової шкоди вагітним жінкам через страх і стрес.
