Столиця має реальний і вже відпрацьований план дій на випадок блекауту. Понад 1120 генераторів уже встановлено на об’єктах соціальної сфери та критичної інфраструктури, мобільні котельні працюють за окружним принципом, а запаси резервного обладнання й допомога від міжнародних партнерів дозволяють оперативно відновлювати електро- та теплопостачання після ударів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив депутат Київради (фракція "УДАР") Володимир Бондаренко.
За його словами, окремі елементи цього плану Київ уже застосовував під час кризових ситуацій у Деснянському, Дніпровському та Дарницькому районах, де фіксувалися тривалі відключення світла й тепла. Він наголосив, що місто готувалося до найскладніших сценаріїв ще з 2022 року, забезпечивши ключові об’єкти інфраструктури більш ніж тисячею генераторів.
"Більше 1120 генераторів обладнали об'єкти соціальної сфери та об'єкти критичної інфраструктури. П'ять міні-ТЕЦ, про які говорили, будуються одразу із захистом другого ступеня від можливості потрапляння уламків. Звичайно, навряд чи будь-який захист витримує пряме потрапляння ракети, але від уламків він точно стримає", — пояснив Бондаренко.
Депутат зазначив, що в місті визначені опорні медичні заклади, оснащені мобільними котельнями, які працюватимуть за окружним принципом. У разі необхідності пацієнтів переводитимуть саме до таких лікарень для продовження лікування.
У пунктах незламності цього типу, на відміну від звичайних наметів обігріву, встановлені мобільні котельні, що дозволяє людям залишатися там на ніч.
"Навіть якщо деякі заклади не зможуть функціонувати в умовах блекауту, пацієнти будуть переведені до опорних. У Дарницькому районі в нас п'ять опорних пунктів незламності з мобільними котельнями, де люди можуть перебувати тривалий час — не просто прийти зігрітися, а й залишитися", — зауважив депутат.
Загалом у соціальних і медичних закладах столиці працюють 69 мобільних котелень. У Дарницькому районі діють п’ять опорних пунктів незламності з можливістю тривалого перебування, у Дніпровському — чотири. Крім того, ДСНС розгорнула 36 наметових пунктів обігріву в Дарницькому та 27 — у Дніпровському районах.
Також понад тисяча житлових будинків у межах цільових програм з 2023 року закупили резервні джерела живлення — генератори, сонячні панелі та інше обладнання для забезпечення роботи ліфтів, насосів і місць загального користування.
Володимир Бондаренко попередив, що навіть після повернення до стабілізаційних графіків відключень киянам варто готуватися до тривалого періоду обмежень. Суттєві пошкодження ТЕЦ вимагатимуть масштабних і довготривалих ремонтних робіт, які триватимуть і після завершення опалювального сезону.
"Суттєві пошкодження, які їм нанесені, вимагатимуть дуже тривалого проведення ремонтних робіт. Ми з такими графіками, на жаль, будемо довго, тому що після зимового періоду перейдемо в режим ремонтних робіт", — підкреслив депутат.
Він також повідомив, що наразі 154 київські бювети повністю готові до роботи від генераторів у разі припинення централізованого водопостачання. Водночас міжнародні партнери з Польщі та Франції продовжують посилювати столицю додатковими енергетичними потужностями. За словами Бондаренка, нещодавні атаки вже завдали київському енерговузлу пошкоджень, співмірних або навіть більших за втрати попередніх років війни.
"Апостроф" повідомляв, що комунальне підприємство "Київтеплоенерго" отримало від Франції 30 генераторів загальною потужністю 3,4 МВт.
У застосунку "Київ Цифровий" тепер відображаються нові пункти незламності та обігріву, а також пункти стійкості ДСНС. Кияни можуть фільтрувати їх за районом або локацією, щоб у разі потреби швидко знайти місце для обігріву, підзарядки гаджетів або отримання інших базових послуг.
3 лютого, через масовану атаку на критичну інфраструктуру Києва, понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах залишилися без теплопостачання. Аби запобігти пошкодженню комунікацій внаслідок морозів, комунальні служби вранці провели вимушений злив води із систем опалення постраждалих багатоповерхівок.
