У травні 2026 року 71% українців вважали себе щасливими. Цей показник зріс із 58% у грудні 2024 року та фактично повернувся до рівня грудня 2021 року, коли так само 71% опитаних називали себе щасливими.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у травні–червні 2026 року, передає "Апостроф".
Скільки українців вважають себе щасливими
Опитування проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 2007 громадян України віком від 18 років, які на момент опитування жили на підконтрольній уряду території України.
Серед опитаних 31% заявили, що однозначно вважають себе щасливими. Ще 40% відповіли "скоріше так, ніж ні".
Водночас 11% респондентів обрали відповідь "і так, і ні". Ще 16% вважають себе нещасливими або скоріше нещасливими: 9% відповіли "скоріше ні, ніж так", а 7% – "ні".
Таким чином, щасливими себе вважають більш ніж утричі більше українців, ніж нещасливими.
Як змінився рівень щастя за роки війни
У грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного російського вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими. У грудні 2023 року показник залишався приблизно на тому самому рівні.
Упродовж 2024 року частка щасливих зменшилася приблизно з 62% до 58%. У грудні 2024 року себе щасливими називали 58% опитаних.
Після цього показник почав зростати. У грудні 2025 року він становив 69%, а в травні 2026 року досяг 71%.
Водночас частка нещасливих за цей період майже не змінилася. У грудні 2024 року вона становила близько 16%, і такою ж залишилася у травні 2026 року.
Натомість із 25% до 11% скоротилася частка тих, хто не міг однозначно сказати, чи вважає себе щасливим.
Від чого залежить відчуття щастя
За даними КМІС, серед факторів, пов’язаних із рівнем щастя, є вік, здоров’я, добробут та розуміння сенсу життя.
З віком частка щасливих в Україні зменшується. Серед людей молодших за 40 років у травні 2026 року щасливими себе вважали 75%, а серед опитаних віком від 70 років – 60%.
Також рівень щастя пов’язаний із добробутом. Серед респондентів із дуже низьким достатком щасливими були 48%, тоді як серед найбільш забезпечених – 91%.
Подібна залежність спостерігається і щодо самооцінки здоров’я. Серед людей із дуже поганим або поганим здоров’ям щасливими себе вважали близько 50%. Серед найбільш здорових цей показник становив 91%.
Ще один фактор – розуміння сенсу життя. Серед тих, хто не знає, у чому полягає сенс їхнього життя, щасливими себе назвали 41%. Серед тих, хто знає відповідь на це питання, – 79%.
У КМІС зазначили, що зростання рівня щастя не означає покращення об’єктивних умов життя українців. Війна триває, а люди продовжують стикатися з втратами, небезпекою, економічними труднощами та психологічним навантаженням.
За висновком інституту, однією з можливих причин відновлення показника може бути адаптація людей до умов тривалої війни та зміна їхніх очікувань і критеріїв оцінки власного життя.
Також "Апостроф" писав про те, що майже дві третини учасників опитування на сайті "Апостроф" вважають, що найбільше довіру українців до держави сьогодні підривають корупційні скандали.
