Наземні роботизовані комплекси (НРК) стають невід’ємною частиною озброєння Збройних Сил України, дозволяючи мінімізувати ризики для життя військових у найбільш "гарячих" точках фронту. На Куп’янському та інших напрямках вони вже виконують широкий спектр завдань — від вогневого ураження противника до евакуації поранених і доставки боєкомплекту на передову.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів інженер 13-ї бригади НГУ "Хартія" з позивним "Ден".
За словами фахівця, розвиток роботизованих технологій є критично важливим, адже він безпосередньо впливає на збереження людського ресурсу. Наразі НРК поділяються на кілька типів залежно від призначення: бойові, логістичні та роботи-камікадзе.
"Чим більше НРК, тим краще для наших військових. Тому що чим більше роботів виконує якісь військові завдання, тим менше страждають люди. Зараз більш активно вже розвивається і наземний роботизований комплекс НРК. Вони виконують як бойові місії, так і логістичні місії з доставки вантажів на передову. Ну, а також евакуацію поранених та, на жаль, загиблих теж", — пояснив інженер.
Він уточнив, що логістичні комплекси призначені для регулярних перевезень і за можливості робляться багаторазовими. Водночас бойові роботи працюють у надзвичайно небезпечних умовах, де ризик їхньої втрати є дуже високим. Окрему категорію становлять роботи-камікадзе, які за своєю суттю є одноразовими.
"Бойові роботи — наполовину одноразові, тому що вони у гарячих точках працюють. Логістичні роботи ми намагаємося робити якнайбільш багаторазовими, але, на жаль, ми ж розуміємо, що вони теж їздять у небезпечних ділянках і тому, на жаль, вони теж досить часто вражаються", — зауважив "Ден".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Інженер наголосив, що серед головних технічних викликів — складна місцевість і обмежена видимість. Роботи діють не на дорогах, а в польових умовах, де легко застрягнути або потрапити під ураження. Тому оператору важливо не лише володіти джойстиком, а й добре знати маршрути, рельєф та можливості конкретної машини.
"Там нічого складного нібито нема. Але треба дуже добре знати маршрути просування, тому що, зазвичай, видимість не дуже добра. Треба пілоту знати місцевість, щоб не заплутатися і знати технічні характеристики. Якщо робот десь там застряг, у якусь яму заїхав і не може сам виїхати, то, скоріш за все, він буде знищений ворожими FPV", — наголосив військовий.
Він також зазначив, що російські сили намагаються копіювати такі розробки, однак Україна має перевагу в підході до їх застосування, адже робить ставку на збереження життя військових.
"Суто технічно НРК — це дуже проста річ, це просто візочок з електромоторами, на який додане керування. Ми бачимо, що супротивник теж їх використовує. Ну, скоріш за все, все ж таки менше, ніж ми. Бо в них більше людського ресурсу, якого їм не так жалко, як нам. Я думаю, в цьому буде наша перевага — що ми намагаємося зберегти наших людей", — підсумував "Ден".
"Апостроф" повідомляв, що наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади протягом 45 діб утримував бойову позицію замість піхоти, придушував спроби наступу противника та не допустив прориву оборони — без жодних втрат серед особового складу.
