Співвласник та головний конструктор оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман виступив із вимогою до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) оприлюднити повні та всебічні записи розмов, які фігурують у справі "Міндічгейту".
Про це в інтерв'ю проєкту "Хід Тузова" розповів головний конструктор та співвласник військово-промислової компанії Fire Point Денис Штілерман.
Штілерман підтвердив, що після появи перших публікацій у пресі компанія офіційно звернулася до НАБУ з вимогою надати суспільству повну картину того, що відбувалося під час зафіксованих розмов.
"Я вимагаю взагалі, щоб було оприлюднені всі плівки. От всі записи. Та де я фігурую, так. І я узагалі вважаю, що потрібно оприлюднити всі записи, де фігурують якісь держслужбовці. Оприлюднити їх, нехай всі знають, що там було", — наголосив головний конструктор.
Розповідаючи про зміст записів за своєї участі, співвласник Fire Point зазначив, що під час розмов йшлося про обговорення вартості компанії з бізнесменом Тимуром Міндічем, який мав опціон на викуп частки підприємства з дисконтом.
"Ми завжди там проговорювали ціну компанії з Міндічем, за скільки він бажає її там купити. У нього була опція, що він може купити з дисконтом десь 20% до ринку. Потім, коли в нас вже з'явилися "араби", то йому потрібно було збирати десь мільярд. Ну він там сказав: "Ну я щось там пул інвесторів зберу і побіг збирати". Ну, звичайно, було неможливо зібрати вже такі гроші офіційно. І неофіційно теж. Ну він сказав: "Ну, я спробую найти там пул інвесторів". Ну, звичайно не знайшов", — деталізував Штілерман.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Водночас він зазначив, що Національне антикорупційне бюро України вже офіційно відповіло підприємству про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень як проти самої компанії Fire Point, так і проти її менеджерів чи власників.
Разом із тим Штілерман заявив, що скандал не мав суттєвого впливу на внутрішню діяльність військово-промислової компанії Fire Point, проте через бюрократичні процедури європейських партнерів на рік затримав реалізацію міжнародного проєкту протиракетної оборони "Фрея".
Контекст
Ще у липні "Українська правда" з посиланням на впливового співрозмовника в антикорупційних органах повідомляла, що НАБУ та САП готують підозру бізнесмену Тимуру Міндічу. За даними джерел видання у бізнесових колах, детективам НАБУ та прокурорам САП "вдалося задокументувати Міндіча у квартирі за тією саме адресою, де 5 років тому і відбулося святкування дня народження президента".
Крім того, згадувалося, що, за інформацією народного депутата Ярослава Железняка, співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч мав зв'язки з діамантовим бізнесом у Росії, які тривали до грудня 2024 року. Цей бізнес був зосереджений на лабораторно вирощених алмазах, виробництво яких здійснювала лабораторія "Алькор-Д", створена на базі колишніх активів Ігоря Коломойського.
Вранці 10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро розпочали обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча, який є співвласником студії "Квартал 95" та соратником президента Володимира Зеленського. Слідчі дії відбувалися в Києві.
11 листопада Кабінет міністрів ухвалив рішення про дострокове припинення повноважень наглядової ради Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". Очільниця уряду Юлія Свириденко наголосила, що Міністерство економіки має подати упродовж тижня у консультаціях з міжнародними партнерами новий склад наглядової ради уряду для затвердження.
Апостроф писав, що 10 листопада НАБУ та САП заявили про проведення операції "Мідас" з викриття масштабної корупційної схеми впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом".
НАБУ не називає імен фігурантів, але нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк стверджує, що йдеться про Тимура Міндіча (керівник схеми, на плівках — "Карлсон"), Ігоря Миронюка (ексрадник міністра енергетики, "Рокет"), Дмитра Басова (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки "Енергоатому", "Тенор"), Германа Галущенка (ексміністра енергетики, "Професор").
Легалізацією незаконно отриманих коштів у корупційній схемі в енергетиці займався офіс у центрі Києва, приміщення якого належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними НАБУ, фігуранти легалізували понад 100 млн дол.
11 листопада НАБУ та САП затримали п'ятьох учасників корупційної схеми. Загалом про підозру повідомлено сімом членам організації, серед них й організатор.
Детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики (2021–2025 років) Германа Галущенка при спробі виїхати з України 15 лютого. Йому повідомили про підозру. Нагадаємо, що 12 квітня ВАКС залишив під вартою Галущенка ще на два місяці — до 12 червня 2026 року. Як альтернативу триманню в СІЗО, суддя визначив заставу у розмірі 200 млн грн. 12 червня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Галущенка ще на два місяці.
У березні повідомлялося, що кадрові питання в Кабінеті Міністрів, зокрема призначення очільників Міністерства юстиції та Міністерства цифрової трансформації, перебувають на стадії обговорення і можуть бути вирішені упродовж двох-трьох місяців.
11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому главі Офісу президента Андрію Єрмаку. У НАБУ заявили про викриття організованої групи, що причетна до легалізації 460 млн грн "на елітному будівництві під Києвом". Йдеться про кооператив Династія в Козині. 14 травня Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у вигляді тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Згодом за Єрмака внесли заставу в розмірі 140 мільйонів гривень. Попри те, що гроші почали збирати раніше, він залишався під вартою протягом останніх вихідних, поки суд перевіряв надходження коштів.
10 липня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки ДП "Енергоатом".
За матеріалами справи "Мідас", фігурантом є Дмитро Басов, відомий під псевдонімом "Тенор".
