Китай продовжує зберігати складний баланс у відносинах з Росія та Україна, керуючись передусім власними економічними інтересами. Пекін не надає прямої військової допомоги жодній зі сторін, однак активно заробляє на торгівлі — зокрема дрони для обох країн інколи можуть вироблятися навіть на одному заводі.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів китаєзнавець, експерт аналітичного центру NEST Олексій Чигадаєв.

За словами експерта, роль Китаю як "союзника" Росії часто перебільшують у медіа. Пекін використовує складне становище РФ, щоб отримувати вигідні знижки на енергоресурси, водночас жорстко дотримується обмежень, аби не потрапити під дію міжнародних санкцій.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Я думаю, що ми несправедливі до Китаю, тому що я зараз захищатиму Китай. Китай діє в рамках тих вторинних санкцій, що накладені на Російську Федерацію, і продовжує торгувати і з Росією, і з Україною. Все те, що він постачає в Україну, все те, що він постачає до Росії, він постачає за валюту", — пояснив Чигадаєв.

Експерт наголосив, що Китай не прагне вступати у військовий союз із Кремлем. Попри чутки про можливе підписання відповідних угод, Пекін активно їм противиться. Відсутність прямих поставок озброєння, за його словами, підтверджують і дані української розвідки.

"Ми все ще не бачимо жодної військової допомоги. Є допомога верстатами, є допомога комплектуючими, але навіть Кирило Буданов минулого року у звіті за жовтень говорив про те, що саме постачання озброєнь ми не спостерігаємо з Китаю до Росії, і це було б відразу видно. Згадайте кейс Північної Кореї, коли кордон є абсолютно прозорим, є супутникові знімки, і якщо щось йде, то ми це відразу бачимо, тому що видно контейнери", — зазначив аналітик.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За його словами, Китай заробляє на торгівлі з двома державами одночасно, використовуючи суперечності між ними. Навіть дрони, які потрапляють і до України, і до Росії, інколи можуть походити з одних і тих самих китайських заводів.

Він також повідомив, що реальні санкції проти РФ, особливо у нафтогазовій сфері, мають відкладений, але довгостроковий ефект. Запровадження стелі цін на російські енергоносії дозволяє Китаю купувати нафту й газ дешевше, однак це, наголошує експерт, не є допомогою, а лише вигідною торгівлею. Зниження цін уже призводить до скорочення доходів російського бюджету.

Чигадаєв наголосив, що Китай залишається найбільшим торгівельним партнером України за обсягами імпорту. За офіційною статистикою, китайські товари глибоко інтегровані в українську економіку — від автомобілів до комплектуючих для дронів, які часто виготовляються на тих самих заводах, що й продукція для російського ринку.

Експерт також зазначив, що Пекіну вигідні конфлікти, які відвертають увагу США.

"Прем'єр-міністр закордонних справ Ван Ї сказав прямим текстом: нам важлива будь-яка війна, яка відбувається у світі, тому що це відволікає увагу Сполучених Штатів Америки від нас", — розповів він.

Водночас у ширшому геополітичному вимірі війна в Україні, за словами Чигадаєва, радше невигідна Китаю, оскільки шкодить логістиці та інфраструктурним проєктам на шляху до Європи. Раніше Пекін активно інвестував у регіон у межах ініціативи "шовкового шляху". Крім того, Китай уже зараз готує підґрунтя для участі у післявоєнній відбудові України.

"Китай дуже активно придивляється до повоєнного відновлення України. Для Китаю це насамперед бізнес. Китайський посол активно їздить регіонами, зустрічається з головами міст. Китай хоче, щоб конфлікти вирішувалися на базі ООН, тому що це вигідно Китаю", — підсумував експерт.

"Апостроф" повідомляв, що міністр енергетики США Кріс Райт повідомив у Каракасі, що Китай придбав частину венесуельської сирої нафти, яку раніше вилучив американський уряд.

Колишній керівник британської розвідки МІ6 Річард Мур заявив, що саме допомога з боку Китайської Народної Республіки є вирішальним фактором, який дозволяє Росії продовжувати військові дії. За його оцінкою, без ресурсів та сприяння Пекіна російський президент уже зазнав би поразки. Попри значну увагу медіа до постачань з КНДР та Ірану, ключова роль у забезпеченні стійкості Кремля належить саме уряду Сі Цзіньпіна.