Російська атака 12 лютого суттєво погіршила енергетичну ситуацію у Києві. Пошкоджено приватну Дарницьку ТЕЦ, комунальну ТЕЦ-6, а також ТЕЦ-5, що працювала лише на половину потужності. У результаті теплова й електрична генерація в столиці майже відсутні, а видача електроенергії в мережу зведена до мінімуму — лише для забезпечення роботи допоміжних і критично важливих служб.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.
За його словами, ситуація в Києві залишається вкрай складною, а ключовим питанням є відновлення Дарницької ТЕЦ, яка перебуває у приватній власності.
"Ворог фактично суттєво пошкодив Дарницьку теплову станцію, яка, нагадаю, є в приватній власності. І тут велике питання, хто її буде відновлювати, чи будуть її відновлювати, чи власник буде в це вкладати гроші, чи тут якась буде модель приватного державного партнерства", — пояснив Ігнатьєв.
Експерт зазначив, що повне відновлення великих теплоелектроцентралей потребує значного часу та фінансових ресурсів.
"Відновити або перебудувати такі великі теплоелектроцентралі достатньо важко. В Харкові такий процес подібний був, але він зайняв більше двох років. На рівні кожна теплоцентраль буде вартувати на рівні 600–700 тисяч євро за відновлення кожного об'єкта теплоелектроцентралі", — наголосив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
У результаті місто відчуває гострий дефіцит як теплової, так і електричної генерації. Виробництво та видача електроенергії в мережу обмежені до мінімуму — фактично лише для підтримки роботи критично важливих служб.
"Наразі теплової генерації майже немає. Генерації електричної енергії майже немає. Видачі електричної енергії в мережу зараз на мінімумі, щоб забезпечити роботу допоміжних служб. Відповідно до цього ситуація непроста в Києві, достатньо непроста. Саме головне, хочу зауважити на тому, що скоро прийде весна і щоб ми всі, кияни, не забули, що скоро прийде зима 26–27 року", — наголосив Ігнатьєв.
Він підкреслив, що простого ремонту недостатньо. Система теплопостачання Києва, спроєктована у 1960–1970-х роках для 5–9-поверхової забудови, не витримує навантаження сучасних 20-поверхових будинків. Одним із рішень експерт називає децентралізацію — створення "теплових районів" та встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
"ІТП — це енерготеплові пункти, це те, що знаходиться у нас у підвалах будинків, у технічних поверхах. Це те, що ми забираємо теплообмінник із загальної мережі і довріваємо потім подачу в будинок за рахунок енерготеплового пункта. Це треба було вже давно зробити, воно законодавчо було на поверхні, але до цього руки не доходили. От бачите, ворог іноді якісь процеси правильні в комунальній енергетиці пришвидшує", — зауважив експерт.
Він також зазначив, що допомога міжнародних партнерів, які надали генератори, для масштабів Києва покриває лише незначну частину потреб — близько кількох відсотків від загального споживання.
Генератори насамперед використовуються для живлення насосних станцій водоканалу, підприємств теплокомуненерго та інших об’єктів критичної інфраструктури. Їхнє завдання — не замінити повноцінну генерацію, а допомогти місту пережити найважчі періоди.
"В принципі ми маємо звикнути жити в країні генераторів. Найближчі, на жаль, три-п'ять років, тому треба з цим звикнути та не жалітися. Це вагома допомога, завжди будь-яка допомога буде вагома, але на рівні Києва це, наприклад, на жаль, до 3% від потужності споживання електричної енергії", — пояснив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 12 лютого російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу в декількох районах столиці зафіксовано пошкодження житлової та нежитлової забудови, а також влучання в об'єкти інфраструктури. Станом на ранок відомо про двох постраждалих цивільних осіб, на місцях інцидентів працюють екстрені служби.
Унаслідок масованої нічної атаки на об'єкти критичної інфраструктури Києва 107 000 родин залишилися без електроенергії, а близько 2600 багатоповерхівок опинилися без теплопостачання. Найскладніша ситуація зі світлом спостерігається в Деснянському районі, де діють екстрені відключення. Проблеми з опаленням зафіксовані в кількох районах на обох берегах Дніпра, при цьому комунальні служби вже розпочали відновлювальні роботи.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль прогнозує, що після нічного російського удару відновлення ТЕЦ-5 для подачі тепла буде здійснено за добу, а ТЕЦ-6 — приблизно за дві доби.
Відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.
