Переговори між Україною, США та Росією фактично зайшли в глухий кут, єдиним реальним результатом наразі залишаються обміни полоненими. Водночас Дональд Трамп має достатньо інструментів, аби посилити тиск на Росію та змусити її до конструктивних переговорів, однак ключові рішення гальмуються на рівні Білий дім.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт Центру Об’єднана Україна Богдан Попов.
За його словами, нині часто лунає критика на адресу Вашингтона щодо нібито недостатнього тиску на Кремль, однак ситуація є значно складнішою.
Попов зазначив, що для Дональда Трампа питання завершення війни є політично важливим, адже він зацікавлений продемонструвати зовнішньополітичний успіх напередодні виборів до Конгресу. Водночас, попри наявність у США значних інструментів впливу, Росію поки не вдається змусити до конструктивного діалогу, оскільки Москва продовжує висувати неприйнятні вимоги.
"Тільки Трамп наразі є тим каменем, який не дає можливості дотиснути РФ до конструктивного діалогу. Критикувати конкретно треба не Сполучені Штати як такі, а перемовну позицію адміністрації Трампа. Трамп не ухвалює фінальні санкційні рішення, щоб Російську Федерацію таки дотиснути до того моменту, коли вони почнуть просто виходити з Донбасу, перестануть впиратися в пункт мирного плану щодо Запорізької електростанції та віддадуть її українській стороні", — пояснив Попов.
Експерт наголосив, що в американському Сенаті вже підготовлено санкційні законопроєкти проти РФ, зокрема щодо її економічних операцій і тіньових схем. Багато конгресменів готові їх підтримати, однак фінальні рішення залежать від позиції Білого дому.
Він окреслив два можливі сценарії. Перший — Трамп усе ж посилить тиск на Кремль і спробує примусити Росію до прийнятних умов миру, що може стати його політичною перемогою. Другий — дистанціювання від процесу, якщо тема війни стане для нього політично невигідною. У будь-якому разі Трамп, за словами експерта, обиратиме варіант із найменшими внутрішньополітичними ризиками.
"Для Трампа, чесно кажучи, війна в Україні — це менше про природні ресурси чи щось інше. Це більше про те, щоб пересидіти на своїй президентській позиції, не втратити двопалатну більшість у Конгресі й, відповідно, не допустити імпічменту", — сказав він.
Попов підкреслив, що навіть у разі зменшення підтримки з боку США Україна має потенціал для тривалої оборони за умови стабільної допомоги від європейських союзників. Водночас затяжна війна несе серйозні демографічні ризики.
"Якщо Російська Федерація не зможе піти на адекватний діалог, Україні доведеться оборонятися. У нас, в принципі, є ресурс, якщо європейці надаватимуть достатню кількість озброєння. Україна може триматися ще не один рік. Але ми хочемо не лише не програти війну — ми хочемо не програти мир і відновлення держави. Якщо ми будемо системно перебувати у війні дуже довгий період часу, це означає шалені втрати, передусім людського ресурсу", — зазначив експерт.
Особливе занепокоєння викликає сценарій так званої "поганої угоди", який передбачає виведення Сил оборони України з окупованих районів Донбасу. За словами Попова, такий крок створить критичну загрозу національній безпеці, оскільки відкриє ворогу шлях до значно менш укріплених внутрішніх регіонів.
"Поганою угодою зараз називають сценарій із виводом українських військ з Донбасу. Я погоджуюся, що це погана угода. Той клаптик Донбасу, який у нас залишився, — це найукріпленіший регіон України. Його укріплювали понад 11 років. Якщо віддати ці позиції без бою, немає жодних гарантій, що росіяни не підуть далі", — застеріг він.
За його словами, наразі єдиним позитивним елементом діалогу залишаються обміни полоненими, тоді як політичний трек перебуває у глухому куті. Конструктив, переконаний експерт, з’явиться лише тоді, коли санкції та тиск на фронті зроблять продовження війни надто болючим для Росії.
"Апостроф" повідомляв, що під час другого раунду мирних перемовин делегації України, США та Росії домовилися про обмін 314 полоненими. 157 українців вже повернулися додому.
NBC News писали, що президент США Дональд Трамп визначив початок літа 2026 року як цільовий термін для завершення війни в Україні. Попри проведення перших тристоронніх переговорів минулого місяця, аналітики скептично оцінюють можливість розв'язання територіальних суперечок у такі стислі часові рамки.
Цю тезу прокоментував постійний представник США при НАТО Меттью Вітакер. Він зазначив: Сполучені Штати не встановлювали жодних нових часових рамок для досягнення миру між Україною та Росією. Таким чином дипломат відреагував на слова президента України Володимира Зеленського, який раніше зазначив, що у Вашингтоні хотіли б бачити мирну угоду між Києвом і Москвою до червня.
9 лютого Зеленський заявив, що документи щодо гарантій безпеки для України вже підготовлені, і підкреслив важливість їхнього застосування для забезпечення тривалого миру.
11 лютого Зеленський повідомив про прийняття пропозиції Сполучених Штатів взяти участь у новому раунді мирних переговорів, які мають відбутися 17 або 18 лютого.
Крім того, Зеленський відкинув можливість візиту української делегації до столиці Російської Федерації для проведення переговорів із Путіним. Глава держави наголосив, що Україна захищається від агресії та готова до діалогу лише на нейтральних майданчиках або на територіях країн-партнерів.
Позиція Кремля щодо проведення переговорів президентів України та Росії залишається незмінною: Володимир Путін згоден на зустріч із Володимиром Зеленським лише за умови, що вона відбудеться в Москві.
Речник лідера Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що наступний раунд тристоронніх перемовин між Україною, Росією та США відбудуться у швейцарському місті Женева.
