Новий навчальний рік в українських школах розпочався в умовах тривалих повітряних тривог, дистанційного та змішаного навчання.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що перебування дітей без повноцінних уроків може призводити до освітніх втрат.
Він звернувся до прем'єр-міністра України Сергія Корецького з проханням змінити підходи до організації навчання.
Чому Лубінець вимагає змінити навчання у школах
За словами Лубінця, перші два тижні навчального року припали на період тривалих повітряних тривог. Він окремо звернув увагу на ситуацію в Києві.
Діти, які навчаються дистанційно, за його словами, фактично залишалися без повноцінних занять. Уроки переривалися, а замість пояснення нових тем учням пропонували самостійно опрацьовувати матеріал.
Омбудсман зазначив, що батьки забезпечили дітям безпечні умови та доступ до інтернету. Водночас учителі мають досвід роботи у дистанційному форматі.
"Тобто можливість навчатися і навчати є. Немає належної організації", – заявив Лубінець.
Чому "просто домашка" не замінює уроки
Омбудсман наголосив, що війна не має ставати причиною зниження якості освіти.
"Коли уроки не проводяться, нові теми не пояснюються, а замість повноцінного навчання дитина отримує завдання "опрацювати самостійно" – це не навчання", – заявив Лубінець.
На його думку, така ситуація може призводити до освітніх втрат і нижчих результатів НМТ.
Він також зазначив, що якщо проводити заняття у школі небезпечно, урок має проходити дистанційно з безпечного робочого місця вчителя.
Скільки школярів навчаються очно
Лубінець навів дані щодо очного навчання станом на травень 2026 року. По Україні очно навчалися 68,43% школярів.
У Дніпропетровській області цей показник становив 19,06%. У Миколаївській – 56,18%, Одеській – 55,74%, Полтавській – 56,30%.
Окремо омбудсман зазначив, що приватні школи продовжують працювати в очному форматі.
Скільки грошей виділяли на укриття у школах
За словами Лубінця, держава протягом кількох років виділяє кошти на облаштування укриттів та безпечних умов у школах.
У Державному бюджеті України на 2024 рік на це було передбачено 2,5 млрд грн. У 2025 році – 6,2 млрд грн. На 2026 рік передбачено 6 млрд грн.
Із цієї суми 5 млрд грн мають спрямувати на заклади середньої освіти, ще 1 млрд грн – на заклади дошкільної освіти.
Лубінець наголосив, що питання полягає не лише у кількості та тривалості повітряних тривог. Важливо також, як саме школа організовує навчальний процес у таких умовах.
Хто має відповідати за якість навчання
Омбудсман вважає, що відповідальність за організацію освітнього процесу насамперед має нести керівник закладу освіти.
Йдеться про організацію навчання, якісне викладання матеріалу та належний контроль.
Лубінець окремо наголосив, що перебування вчителя у школі без проведення уроку або передача учням лише домашнього завдання не є якісною освітою.
Які результати школярів показало дослідження PISA
Лубінець також навів результати PISA-2025.
За цими даними, 46% учнів не досягають базового рівня з математики. Ще 45% не досягають базового рівня з читання, а 35% – із природничих наук.
При цьому 56,4% дітей мають низькі результати хоча б з одного предмета. 29,3% – з усіх трьох.
"Діяти потрібно невідкладно, бо навчальний рік вже розпочався, а виклики були заздалегідь відомі в умовах війни", – заявив омбудсман.
Що пропонує Лубінець для шкіл
Лубінець звернувся до прем'єр-міністра України Сергія Корецького з проханням запровадити нові підходи до організації навчання з урахуванням умов, що склалися, та підготовки до осінньо-зимового періоду.
Серед його пропозицій:
-
забезпечити очне навчання для початкової школи та учнів 10–11 класів у безпечних просторах;
-
там, де очне навчання неможливе, забезпечити дистанційний формат із якісними освітніми послугами;
-
забезпечити гнучкий перехід між очним, дистанційним та змішаним навчанням;
-
розвивати мережу безпечних навчальних просторів, щоб збільшити кількість дітей, які навчаються очно;
-
у подальшому використовувати такі простори як тимчасові екзаменаційні центри для НМТ.
"Безпека дітей – безумовний пріоритет. Проте безпека не повинна означати втрату права на якісну освіту", – підсумував Лубінець.
В контексті цього нагадаємо, що із 6 вересня 2026 року в Києві за рішенням Уряду запроваджено систему диференційованого оповіщення про повітряні загрози.
