Проведення референдуму в Україні під час воєнного стану є юридично неможливим, а ідеї на кшталт зміни адміністративних меж областей чи пошуку "лазівок" для консультативних опитувань виглядають абсурдними та не мають реального сенсу в контексті можливих територіальних поступок.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.
Він пояснив, що згідно із чинним законом про воєнний стан референдум проводити заборонено, і ці обмеження мають цілком зрозуміле безпекове обґрунтування: війна створює об’єктивні ризики для учасників, демократичних процедур та результатів голосування. Навіть формальна зміна закону не усуне цих загроз та не запобіжить можливим маніпуляціям.
Бондаренко підкреслив, що заборона на вибори та референдуми в умовах війни є логічною.
"В умовах війни проводити будь-які демократичні речі - це загроза для демократичного режиму", — зазначив він.
Експерт наголосив, що навіть після гіпотетичного завершення воєнного стану пропозиції щодо зміни меж Донецької області по лінії фронту або приєднання підконтрольних територій до інших областей не матимуть ані юридичного, ані практичного значення для мирного процесу.
"Одразу разом з тим можна Донбас назвати, власне, Московською областю, а Харківську область протягнути до Урала", — сказав Бондаренко.
Він визнав, що парламент теоретично має повноваження змінювати межі областей, однак такі рішення не матимуть жодного практичного чи миротворчого сенсу.
"Чи відноситься до компетенції парламенту зміна меж областей? Відноситься. Чи має це якийсь сенс, або стосунок до миротворчого процесу? Ні, немає", — наголосив експерт.
Бондаренко додав, що в Україні діє закон про всеукраїнський референдум, який чітко визначає перелік питань, що можуть виноситися на голосування. Зокрема, питання зміни території належить до найскладніших і практично нереалістичних процедур.
Водночас існує формат референдуму з питань загальнодержавного значення, результати якого не мають прямої обов’язкової сили й реалізуються через рішення парламенту, уряду або президента. За словами експерта, теоретично саме цей механізм можна використати для фіксації суспільної позиції щодо продовження боротьби за окуповані території та для демонстрації цієї позиції міжнародним партнерам.
"Апостроф" повідомляв, що Україна наполягає на проведенні загальнонаціонального референдуму як необхідного етапу для затвердження мирного плану, попри критичні заяви російської сторони. Президент Володимир Зеленський наголосив, що волевиявлення народу є ключовим для досягнення справедливого миру.
Російський лідер Володимир Путін не погодився на пропозицію призупинити бойові дії на період проведення в Україні референдуму щодо "мирного плану". Попри це, президент США Дональд Трамп заявив про намір продовжувати пошук шляхів врегулювання ситуації.
Майбутня мирна угода, що складається з двадцяти пунктів, буде представлена на затвердження Верховній Раді або винесена на всенародне голосування. Окрім цього, влада розглядає можливість суміщення референдуму щодо схвалення документа з проведенням загальнонаціональних виборів.
Президент України Володимир Зеленський під час розмови з журналістами розповів про своє ставлення до засідання робочої групи щодо можливих повоєнних виборів та проведення референдуму, наголосивши, що першочерговою умовою для будь-якого волевиявлення громадян є безпека.
