Майже три чверті прокурорів, які пройшли спеціальну медичну перевірку, втратили або змінили раніше оформлений статус особи з інвалідністю.
Про це йдеться у відповіді Офісу Генпрокурора на запит медіа OBOZ.UA.
Результати перевірок та динаміка кадрів
З 437 співробітників прокуратури, чиї медичні справи вивчили фахівці, початковий діагноз не підтвердився у 316 осіб, що становить 72,3%.
За підсумками оглядів у 207 працівників статус скасували повністю, а для 109 осіб змінили групу чи термін дії інвалідності. Повну відповідність медичних діагнозів зафіксували лише у 121 прокурора. Загальна кількість співробітників зі статусом інвалідності в органах прокуратури скоротилася з 523 осіб у листопаді 2024 року до 337 осіб у серпні 2026 року.
Скорочення пояснюється зокрема звільненнями за власним бажанням, через що частина працівників уникла обстеження в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, хоча окремого обліку таких звільнень в ОГП не ведуть. Водночас у судовому реєстрі зафіксовано сотні позовів від прокурорів, які намагаються поновити скасовані статуси через суд.
Законодавчі підстави та фінансові привілеї
Оформлення інвалідності дозволяє працівникам прокуратури отримувати виплати за вислугу років у молодому віці. Якщо загальні норми вимагають щонайменше 25 років загального стажу, з яких 15 років на спеціальних посадах, то ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" дає право особам з інвалідністю 1 або 2 групи на пенсію за наявності лише 10 років прокурорського стажу, що нерідко відбувається у 35–40 років.
Наявність цього статусу не обмежує виконання службових обов'язків, дозволяючи одночасно отримувати посадовий оклад з усіма надбавками та спеціальну пенсію у розмірі 60% від заробітної плати, яку через рішення Окружного адмінсуду прокурори нерідко збільшують до 80–90% з виплатою заборгованостей за минулі періоди.
Контекст
4 жовтня 2024-го ДБР знайшло в екскерівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи та її сина майже $6 млн готівкою, брендові прикраси та коштовності. У родини виявили десятки об'єктів нерухомості в Україні та за кордоном. На валютних закордонних рахунках майже $2,3 млн. Як писав "Апостроф", у вересні 2025 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід екскерівниці Хмельницької МСЕК Тетяні Крупі. Зазначалося, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою їй змінили на заставу у розмірі 20 млн грн.
Наприкінці грудня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон 4170-IX, що передбачає ліквідацію МСЕК.
Національне агентство з питань запобігання корупції протягом 2024-2025 років завершило повні перевірки 22 декларацій посадовців МСЕК. За їх результатами у 18 деклараціях встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 148,9 млн грн та ознаки незаконного збагачення в одній декларації на 16,4 млн грн, до правоохоронних органів направлено 17 обґрунтованих висновків.
18 грудня 2025-го стало відомо, що за рішенням РНБО МОЗ переглянуло висновки колишніх медико-соціальних експертних комісій щодо правоохоронців і в 43% призначення інвалідності скасували.
