Тривалі повітряні тривоги та постійні російські атаки можуть призводити до сильного психологічного виснаження, оскільки організм не встигає перейти до відновлення. Особливо небезпечними є часті короткі тривоги, які створюють відчуття хаосу та не дають людині розслабитися.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла психолог Ольга Голубицька.
Як постійні повітряні тривоги впливають на психіку
За її словами, постійна загроза провокує у людини стан дезорієнтації, через який вона може почати діяти різко та небезпечно. Організм постійно отримує сигнали про необхідність мобілізуватися, однак не має достатньо часу для відновлення.
Голубицька зазначила, що для психіки особливо складною є ситуація, коли замість однієї тривалої небезпеки людина постійно стикається з короткими та непередбачуваними загрозами. За її словами, це не дає організму перейти до фази відновлення.
"Коли є одна довга тривога, це нібито у нас є визначення, що це якийсь час буде тривати, і наш організм вже звик до цих умов. А коли оцей хаос, який підтримують росіяни. У них же є навіть один зі способів катування наших полонених - це піднімати їх там рандомно кожну одну, дві, три хвилини, вмикати рандомно світло, змушувати їх вставати і так далі", - сказала вона.
Чому короткі тривоги можуть посилювати психологічне виснаження
За її словами, постійне чергування коротких атак та перерв може фактично перетворюватися на психологічне виснаження. Людина весь час перебуває у фазі мобілізації, після якої мала б настати фаза виснаження та відновлення, однак через нові загрози цього не відбувається.
"І фактично вони зараз намагаються зробити саме такий свій вид катування, тільки психологічного катування над усією країною, регулярно запускаючи там по одному, двома "Шахеду", для того, щоб нас розхитати, ми почали нервуватися, атакувати один одного, агресувати, хапатися за серце, наприклад, якщо такі ідуть різкі викиди в організм гормонів стресу", - сказала вона.
Психологиня наголосила, що тривале перебування у такому стані може призводити до значного виснаження та змушувати людину ухвалювати рішення лише заради припинення стресу.
Як адаптуватися до постійних атак і тривалого стресу
Голубицька пояснила, що людина може по-різному реагувати на тривалий стрес. Одним із небезпечних варіантів є агресія, іншим - стан ступору та відмова від активних дій.
За її словами, навіть короткі перерви між атаками варто використовувати для базового піклування про себе. При цьому не варто очікувати, що кожна перерва стане остаточним завершенням небезпеки.
Голубицька наголосила, що важливо не допускати формування стану вивченої безпомічності, оскільки тривале перебування в ньому може зробити людину більш вразливою до маніпуляцій.
"Але дуже важливо, щоб у цих міні-перервах робили у ці паузи піклування про себе, повертали себе до того, щоб ці механізми не закріпилися, щоб ми не зайшли в іншу фазу, яка також є дуже небезпечною. Агресія на наших близьких і на самих себе небезпечною є, і вивчена безпомічність, вона на пролонгованій дії дуже небезпечна, бо такою людиною легко керувати, легко зманіпулювати, а ІПСО російське на це і направлене", - сказав він.
Психологиня також закликала бути особливо уважними до інформації під час тривалих атак. За її словами, у стані виснаження людина стає більш вразливою до інформаційно-психологічних операцій противника.
Вона зазначила, що українці можуть адаптуватися навіть до тривалих повітряних тривог, однак висока частота переривань звичного життя може ускладнювати функціонування. Тому важливо виробляти довгострокову стратегію адаптації до таких умов.
"Апостроф" повідомляв, що через російську атаку зранку 28 серпня у Бучанському районі Київської області загинула людина.
