Що треба покласти до великоднього кошика і що не можна освячувати в церкві: поради до Великодня

Страсний тиждень завершується Великою, або Тихою суботою — особливим днем у християнській традиції, сповненим тиші, очікування та глибокого духовного змісту. Саме цього дня, за церковним вченням, Господь перебував у гробі та зійшов душею до пекла, щоб визволити душі старозавітних праведників. Це кульмінаційний момент перед світлим святом Воскресіння.

Попри духовну зосередженість, Велика субота в українській традиції має й цілком практичний вимір — підготовку до Великодня та складання великоднього кошика.

"Апостроф" розповідає про те, як треба правильно підготуватися до Великоднього богослужіння і що можна класти до кошика для освячення в церкві.

Традиційно  саме у Велику суботу господині завершували приготування святкових страв.

"У Велику суботу ще можна спекти паски тим, хто не встиг це зробити у Чистий четвер. Також традиційно готували м’ясні страви: шинку, ковбасу, запікали птицю або порося, варили холодець, робили сир і терли хрін", — зазначає співробітниця Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Олена Громова.

 

Окреме місце в підготовці до Великодня займає фарбування яєць — символу життя та відродження. У давнину для цього використовували виключно природні барвники: лушпиння цибулі, насіння гарбуза, ягоди бузини, буряковий сік або навіть горіхову шкаралупу.

Традиційно саме в суботу перед всенічною службою родини збирали великодній кошик. Його вистеляли вишитими рушниками та наповнювали продуктами, що мали символічне значення.

 

"До кошика клали паску, крашанки, ковбасу, м’ясо, сало, шинку, масло, хрін, сіль, іноді пиріжки. Також до Великодня додавали освячену гілочку верби, принесену з церкви у Вербну неділю", — розповідає Громова.

Іноді до кошика могли покласти сир або мак, однак існували й чіткі заборони. За традицією, не можна було класти алкоголь, гроші, прикраси, фрукти та кров’яну ковбасу.

Важливо, що до збору кошика долучалася вся родина — це був не лише побутовий процес, а й символ єдності. На святкову службу всі одягали найкращий одяг, адже Великдень вважався найбільшим святом року.

 

Попри підготовчі клопоти, Велика субота залишалася днем тиші та стриманості - у цей день не дозволялося голосно веселитися чи галасувати. Водночас у деяких селах існувала цікава традиція: встановлювали гойдалки, де молодь могла розважатися напередодні свята, відчуваючи радість наближення Великодня. 

Раніше "Апостроф" розповідав, коли в Україні святкують Великдень і чому дати відрізняються.