Лише два реальні терміни ув’язнення винесли в Україні у справах про шахрайські колцентри від початку 2022 року.
Про це повідомляє "Опендатабот" із посиланням на дані судових реєстрів.
Статистика вироків та покарань
У 18 знайдених вироках фігурують 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі призначали у 14 із 18 рішень, втім реальні терміни за ґратами отримали у двох випадках: суд призначив 5 та 8 років ув’язнення.
В інших 12 рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Один обвинувачений отримав два роки обмеження волі — таке покарання відбувають у виправному центрі без повної ізоляції від суспільства. У трьох випадках покаранням став штраф від 51 до 68 тис. грн.
Географія судових рішень
Понад половину всіх вироків винесли суди Дніпропетровщини — 10 судових рішень. По двавироки припадає на Харківщину, Одещину та Закарпаття. Ще по одному вироку винесли суди Києва та Київщини.
Контекст
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, яку, за даними слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.
За інформацією НАБУ, учасники угруповання систематично одержували неправомірну вигоду від діяльності так званих шахрайських кол-центрів, а отримані кошти надалі легалізовували через різні схеми.
За даними слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року. До схеми він нібито залучив чинних працівників органів прокуратури та наближених до нього неофіційних осіб.
У НАБУ стверджують, що учасники організації отримували хабарі за неперешкоджання незаконній діяльності кол-центрів, які масово ошукували громадян України та іноземців.
Наразі НАБУ та САП викрили п'ятьох учасників злочинної організації.
Офіс Генерального прокурора оприлюднив заяву щодо нічних обшуків, які провели детективи НАБУ у службових приміщеннях відомства. У прокуратурі наголосили на необхідності розділяти розслідування щодо можливої причетності їхнього працівника до шахрайських call-центрів та самі нічні слідчі дії у кабінетах керівництва.
Раніше джерела ZN.UA та український журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомляли, що генерального прокурора Руслана Кравченка, якого понад 12 годин "ніхто не міг знайти" після початку спецоперації НАБУ і САП "Карфаген", виявили в одній із київських клінік.
За інформацією ЗМІ, після старту спецоперації очільник ОГП заїхав до урядового кварталу, після чого зв'язок із ним зник, а його останнім відомим місцем перебування був Офіс президента. Згодом джерела ZN.UA з'ясували, що генпрокурор перебуває у столичному медичному закладі "Добробут" на Новопечерських Липках.
Прессекретарка генерального прокурора Руслана Кравченка Наталія Баюрко у коментарі "Апострофу" спростувала інформацію про перебування очільника ОГП в одній із клінік Києва.
"Він на своєму робочому місці. В клініці не перебуває", — заявила вона.
Згодом Державна податкова служба заявила про готовність максимально сприяти антикорупційним органам у розслідуванні щодо можливої причетності свого співробітника до протиправних дій.
6 вересня Кравченко заявив, що не має жодного стосунку до можливого прикриття незаконних "кол-центрів" і не давав вказівок сприяти їхній діяльності.
Журналісти Bihus.Info виявили будинок у Козині площею близько 300 квадратних метрів, яким, за їхніми даними, може таємно користуватися генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За інформацією прокурорів САП, саме Кропива міг координувати ремонтні роботи в будинку Кравченка, зокрема спілкуватися з виконробом та контролювати монтаж каміна, генератора і сигналізації. Крім того, слідство заявляє, що він міг допомагати оформлювати американську візу дружині генпрокурора та організовувати святкування його дня народження в Мадриді. Усе це, на думку правоохоронців, свідчить про довірчі неформальні стосунки і те, що Кропива є "довіреною особою генерального прокурора".
Як відомо, Вищий антикорупційний суд вже обрав запобіжний захід заступнику керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві у вигляді тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.
7 вересня президент Володимир Зеленський провів зустріч з генеральним прокурором Русланом Кравченком та головою парламентської фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Як зазначається, обговорювалось подальше перебування Кравченка на посаді керівника Офісу генпрокурора.
Згодом Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це політичним рішенням і заявив, що не хоче, аби посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння.
Окремо повідомлялося, що під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко могли знайти матеріали про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими. Після цього в Офісі генерального прокурора могли почати збирати матеріали щодо НАБУ і САП.
8 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу до адвоката Олександра Дидича, якого слідство вважає довіреною особою керівника злочинної організації з "кришування" кол-центрів Сергія Кропиви, відстороненого заступника начальника Департаменту з міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора.
