Нинішній раунд переговорів у Женева між делегаціями України та Сполучені Штати Америки матиме переважно технічний характер. Він буде присвячений пакету відновлення, фінансовим гарантіям з боку США та підготовці до можливих тристоронніх зустрічей. Водночас реального зрушення до справедливого миру не варто очікувати без посилення тиску на Росію, оскільки Путін не реагує на економічні преференції, а лише на силу та загрозу втрат.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив кандидат наук з державного управління та експерт з публічної політики Ілля Котов.
За його словами, нинішня зустріч української делегації зі стороною США спрямована насамперед на обговорення економічних питань і підготовку до подальших переговорів на вищому рівні. Йдеться про узгодження фінансових гарантій і пакета відновлення України, а також можливу підготовку до тристоронніх переговорів.
Експерт пояснив, що Сполучені Штати розглядають можливість завершення війни через економічні стимули — як для України, так і для Росії. Зокрема, обговорюється перспектива великих економічних угод, співпраця у сфері енергетики та ресурсів, а також спроби відірвати Росію від впливу Китаю через економічні інтереси.
"Ми з вами вже прекрасно чули про великі угоди на трильйони доларів, які повернуть Росію до співпраці зі Сполученими Штатами... як в Арктиці, так і в сфері енергоресурсів, нафти, газу. Це якраз щодо майбутньої взаємодії в економічному просторі між слабкою Росією і сильними Штатами, які намагаються забрати цю слабку Росію з рук Китаю", — зазначив Котов.
Експерт наголосив, що американська переговорна група припускається помилки, вважаючи Путіна раціональним гравцем. Для Кремля цифри в контрактах не мають значення, якщо вони не вписуються в ідеологічну парадигму розширення територій.
"Дональд Трамп робить висновки, розуміє, чим можна зацікавити, але й досі, на жаль, не зрозумів, що навпроти сидить абсолютно нелогічний гравець, якого навряд чи взагалі цікавить добробут власного народу, який радиться з Петром I. Для Путіна це просто цифри, які ні на що не впливають. Обов'язково поруч із цими цифрами мають бути інші цифри: що втратить Росія після тиску Штатів, якщо не піде на цю угоду?" — пояснив він.
Україна ж, за словами експерта, очікує від переговорів справедливого миру, гарантій безпеки та масштабного пакета відновлення економіки, який може становити сотні мільярдів доларів. Ці питання розглядаються як взаємопов’язані, оскільки без безпекових гарантій економічне відновлення буде неможливим.
Експерт також звернув увагу, що Росія змушена враховувати внутрішньополітичні фактори, зокрема багаторічну пропаганду, яка ускладнює для Кремля пояснення можливого завершення війни через економічні домовленості.
"Коли стільки років пропаганда розповідала про те, що треба захопити Україну, про нацизм. Як Путін пояснить російському народу, що ми зупинили війну, бо нам дали договори на трильйони доларів?", - сказав він.
Він додав, що США мають значно більше інструментів впливу на Росію, ніж європейські країни, зокрема через економічні важелі та санкційну політику.
Попри тиск Вашингтона, який прагне результату до символічної дати — 250-ї річниці Дня незалежності США (4 липня 2026 року), Київ продовжує відстоювати принципову позицію щодо територіальної цілісності.
"Чи розуміють вони нас щодо нашої принципової позиції, щодо територій? Впевнений, не розуміють. Просто для них це все — частина Донецької області — десь там за океаном. І не може впливати на їхній глобальний результат — геополітичну гру з Китаєм. Для них це десь там, а нам це болить", — підкреслив Котов.
"Апостроф" повідомляв, що переговорний процес між Україною та Росією зайшов у глухий кут на політичному рівні, попри певний прогрес у гуманітарних питаннях і готовність військових до можливого припинення вогню. Наразі США лише пропонують компромісні рішення щодо територій і стратегічних об’єктів, однак ключове рішення про завершення війни залишається за Кремлем.
Ключова роль у мирних переговорах належить Сполученим Штатам, і саме від їхньої позиції значною мірою залежить хід переговорного процесу. Поки Дональд Трамп прагне зафіксувати за собою статус "миротворця" до символічних дат, Росія не демонструє реальної готовності припинити війну.