У Києві запровадили нову систему матеріальної допомоги для мешканців, чиє житло постраждало від аварійних ситуацій, спричинених російськими обстрілами об’єктів критичної інфраструктури. На тлі чергової масованої атаки, яка залишила без тепла понад 2600 будинків, столична влада спростила механізм отримання компенсацій і виділила додаткові кошти на відновлення житлового фонду.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

За її словами, через регулярні удари по критичній інфраструктурі в столиці зростає кількість будинків без тепла та аварій у помешканнях — зокрема поривів труб, залиттів і пошкоджень електромереж. Саме тому з 1 січня у Києві запровадили одноразову матеріальну допомогу на ліквідацію таких наслідків.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Ми бачимо, що сьогодні знову велика кількість будинків без тепла, і вже зараз наші комунальники, аварійні служби працюють над тим, щоб повернути його в оселі киян. Але водночас ми розуміємо, що це може призвести до ще більшої кількості аварійних поривів і аварійних ситуацій в оселях тих, хто, на жаль, постраждав від ракетних обстрілів саме через пошкодження енергетичної інфраструктури", - сказала вона.

Щоб отримати цю допомогу, мешканцям необхідно подати мінімальний пакет із п’яти документів: паспорт, ідентифікаційний код, документ про право власності на житло, акт про пошкодження від комунальних служб або ОСББ/ЖБК, а також банківські реквізити для перерахування коштів. Документи подаються до Департаменту соціальної та ветеранської політики.

Окрім цього, у столиці діють і ширші програми підтримки постраждалих від ракетних і дронових ударів. Розмір допомоги становить від 10 до 40 тисяч гривень залежно від ситуації. Мінімальну суму — 10 тисяч гривень — можуть отримати люди, які опинилися у складних життєвих обставинах через пошкодження житла. Якщо оселя визнана непридатною для проживання, передбачена виплата 40 тисяч гривень — ці кошти розраховані насамперед на оренду тимчасового житла. Для квартир, що потребують ремонту, передбачена допомога у 20 тисяч гривень. Подати заявку на ці виплати можна через ЦНАПи або районні державні адміністрації.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Ми вирішили надавати таку фінансову допомогу в розмірі 40 тис. грн для того, щоб люди могли орендувати поруч із своїм помешканням, яке, на жаль, постраждало і визнане непридатним для проживання, інше житло. Не завжди люди хочуть переїжджати далеко — у маневровий фонд, тому що прив’язані до місця роботи або школи", — зазначила заступниця голови КМДА.

Вона повідомила, що на позачерговій сесії Київради 10 лютого було виділено додаткові 300 млн гривень на відновлення пошкодженого житла та ще 400 млн гривень — на забезпечення роботи генераторів, які підтримують теплопостачання на об’єктах міста. Також запроваджено пільгове кредитування для ОСББ, ЖБК та інших багатоквартирних будинків на придбання генераторів: можна отримати до 1 млн гривень кредиту з можливістю повернення протягом року без нарахування відсотків. Це дозволить забезпечити роботу ліфтів, насосів і стабільну подачу тепла та води.

"Можна отримати до мільйона гривень пільгового кредиту і протягом року без нарахування будь-яких відсотків повертати цю суму. А зараз її можна отримати і придбати генератор для того, щоб у вашому будинку працювали ліфти, насоси і теплоносій подавався на верхні поверхи", — наголосила Старостенко.

За словами посадовиці, після чергових атак без тепла залишаються близько 2600 будинків у різних районах столиці. Найбільше постраждав Деснянський район, зокрема Троєщина, де значна частина житлових будинків знову без опалення. Проблеми також фіксують у Печерському, Солом’янському, Дніпровському та Дарницькому районах.

"Апостроф" повідомляв, що жителі Києва, чиє житло було пошкоджене внаслідок аварій на інженерних мережах після 1 січня 2026 року, отримають матеріальну допомогу в розмірі 40 тис. грн.

Київська міська рада на позачерговому засіданні 10 лютого 2026 року суттєво скоригувала бюджет столиці, спрямувавши додаткові 2 млрд грн на потреби Сил оборони та запровадивши нові заходи соціальної підтримки. Пріоритетами міста залишаються обороноздатність, відновлення житлового фонду після ракетних атак та підтримка працівників критичної інфраструктури, які працюють під обстрілами.

Унаслідок масованої нічної атаки на об'єкти критичної інфраструктури Києва 107 000 родин залишилися без електроенергії, а близько 2600 багатоповерхівок опинилися без теплопостачання. Найскладніша ситуація зі світлом спостерігається в Деснянському районі, де діють екстрені відключення. Проблеми з опаленням зафіксовані в кількох районах на обох берегах Дніпра, при цьому комунальні служби вже розпочали відновлювальні роботи.