Президент Володимир Зеленський запропонував кандидатуру експрем'єрки Юлії Свириденко на пост керівника «Нафтогазу», а це автоматично означає великі шанси на перемогу, хоча, обиратиме нового керівника наглядова рада. І хоча Свириденко не є нафтовиком чи газовиком за освітою та фахом, варто розуміти, що «Нафтогаз» - це, перш за все, бюрократично-адміністративна машина, а Свириденко показала, що управлінські здібності і успішні кейси в неї є.
Про це у своїй авторській колонці «Хто стане новим очільником НАК «Нафтогаз» і чи має шанси екс-премʼєр Юлія Свириденко?» пише журналіст, блогер Сергій Лямець.
Як нагадує Лямець, на чолі «Нафтогазу» були раніше аудитор Коболєв та фінансист Вітренко.
«Тож традицію призначення технарів на технічні посади - перервано тими самими євроінтеграторами. Вони довели, що НАК - це більше про гроші та процедури, ніж про видобуток, переробку чи ремонт. «Нафтогаз» - це бюрократично-адміністративний монстр, якого варто було б знищити. Але це навряд чи станеться у найближчі роки, тож постає завдання суто управлінське: перерозподіл, баланс, податки, великі проекти. Усе це може робити і людина без фахової освіти, яка має уявлення про велику картину економіки», - зазначає експерт.
Він наголосив, що також можливе «проти», яке використають у кулуарний боротьбі, - це власне належність пані Свириденко до команди Зеленського.
«З точки зору євроінтеграторів, вона не є незалежною. Але знаєте, це для мене скоріше аргумент «за», бо принаймні її належність до команди президента визнається відкрито. А ось під чиїм впливом перебувають усі ті «незалежні» кандидати - це велике питання. На поверхні вони такі собі випадково призначені за відданість Партії антикорупційні дописи, але це лише поверхня. Від самого 2014 року я не побачив жодного(!) дійсно незалежного призначення за лінією євроінтеграторів», - зазначає Сергій Лямець.
Серед аргументів «за» призначення Свириденко головою «Нафтогазу» експерт вказує на великий досвід керівництва на високій державній посаді.
«Пані Свириденко вже керувала Міністерством економіки, а згодом - урядом. Тож вона є апаратно досвідченим гравцем. Не слід чекати від неї розгублених очей та рук, що тремтять. Вона точно знатиме: як вести переговори, як працює бюрократія, хто вирішує які питання, до кого стукати по допомогу, як призначати та звільняти персонал, та ще купу питань. Робота голови «Нафтогазу» - це така сама рутина, як і будь-яка інша велика державна посада», - зауважив Лямець.
На його думку, саме тут стане у нагоді наявний у Свириденко досвід спілкування із іноземними донорами.
«Саме пані Свириденко вела перемовини із оточенням Трампа щодо ресурсної угоди, а також домовлялася із ЄС щодо нового раунду фінансування. Обидва кейси були успішними. Це і є досвід, дорожчий за біографію активіста», - наголосив Сергій Лямець.
На його переконання, Юлія Свириденко є дуже фаховим кандидатом із зрозумілим бекграундом.
«Вона не є профільним нафтогазовиком, проте має багато успішних кейсів. Тож я не здивуюся, якщо саме вона очолить «Нафтогаз», а ще не здивуюся, якщо вона зробить дуже корисні речі. Набагато більше аргументів на користь, ніж проти», - резюмував блогер Сергій Лямець.
Раніше повідомлялося, що серед ефективних результатів роботи уряду Юлії Свириденко - покращені макроекономічні показники та зростання доходів державного бюджету. Вітчизняний ВВП додав 1,8% за 2025 рік і 3% у четвертому кварталі, інфляція в Україні знизилася з 12% до 8%, а міжнародні резерви зросли до рекордних 57,3 млрд доларів, тоді як власні доходи бюджету збільшились до 1,9 трлн грн, 107,5% плану.
