Верховна Рада 18 серпня розглядатиме законопроєкт №15122 про Східний гірничо-збагачувальний комбінат, до перехідних положень якого внесли правки, що несуть загрозу руйнації Карпат і знищення зелених зон.
Про це повідомляє громадська ініціатива "Голка".
Зміст правок та загрози для екології
Автором правок виступив голова енергетичного комітету ВР Андрій Герус. Запропоновані зміни не стосуються діяльності самого Східного ГЗК, а змінюють правила будівництва об'єктів відновлюваної електроенергетики та теплопостачання, дозволяючи розпочинати роботи без оформлення земельної документації та проходження містобудівних процедур.
Забудовники вітроелектростанцій чи котелень отримають можливість прокладати дороги, вирубувати ліси та нищити біорізноманіття ще до подачі звіту про оцінку впливу на довкілля — тобто проходити перевірку вже на зачищеній від природи території.
У разі прийняття законопроєкту №15122 у нинішньому вигляді, першим під удар потрапить високогір'я Карпат, де забудовники зможуть зводити вітряки без узгодження із громадами. У містах це загрожує повторенням інциденту на столичних Теремках, коли під прикриттям "Плану стійкості" розпочали будівництво резервної тепломережі та без жодних дозволів вирубали сотні столітніх дерев.
Порушення Конституції, Регламенту та вимог ЄС
Внесення таких правок перед другим читанням не лише порушує Регламент Верховної Ради та Конституцію України, а й безпосередньо загрожує євроінтеграції. Єврокомісія чітко вимагає від України не створювати нових винятків для процедур стратегічної екологічної оцінки.
“У Конституції йдеться про принцип правової держави (ст.1). І розбудова правової держави — це головний блок вимог Європейського союзу. Також Конституція зобов’язує органи влади та посадовців діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами (ст. 19). Порядок роботи парламенту визначають Конституція та Регламент Верховної Ради (ст. 83). Цей обов’язок додатково закріплений і законом "Про правовий режим воєнного стану": навіть під час воєнного стану Верховна Рада має діяти виключно в межах Конституції та законів. Тож дотримання Регламенту — це не формальність, а конституційний обов’язок парламенту. Це забезпечує щонайменше базовий рівень антикорупційного та громадського контролю за його роботою”, — повідомив аналітик "Голки" Георгій Могильний.
Експерт додає, що поправки до проєкту, який готується до другого читання, мають стосуватися тексту, прийнятого за основу, або відповідати предмету правового регулювання законопроєкту. Це передбачає ст. 116 Регламенту. Відступ від цієї процедури можливий лише у визначених Регламентом випадках. У ситуації із проєктом №15122 Верховна Рада такого рішення не ухвалювала, а запропоновані Герусом правки не стосуються предмета законопроєкту, прийнятого за основу”.
Пояснення Геруса
Сам Андрій Герус у коментарі "Голці" визнав існування процедурних огріхів, але пояснив поспіх потребою готуватися до важкої зими:
"Обставини змінилися і нам треба готуватися до значно важчої зими. Ми обговорили правки на засіданні в комітеті й ті, хто стежать за роботою парламенту, за 8 днів можуть відреагувати. Це не той випадок, як рік тому було з правками по НАБУ і САП, коли було по суті кілька годин на все про все. Я знав, що можуть бути питання і надіслав документи народній депутатці з ЄС Іванні Климпуш-Цинцадзе задля подальшої комунікації (Климпуш-Цинцадзе займається захистом Карпат — ред.). Ще є час внести зміни і переформулювати, щоб навіть не виникало думки, що це може стосуватися Карпат і високогір’я", — зазначає Герус.
Водночас громадська ініціатива "Голка" разом з коаліцією інших організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт "Перезарядити країну". Його аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для депутатів та показують заряд їхньої "батарейки голосувань".
Проєкт створений за кошти українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED, а окрім історії голосувань містить єдине вікно для адвокації громадського сектору.
Вирубка дерев на Теремках: контекст
"Апостроф" повідомляв, що у Голосіївському районі Києва спалахнули конфлікти через вирубку дерев у парковій зоні на Теремках на вулиці Теремківській, 8 заради прокладання тепломережі, що викликало обурення громадськості та сутички з правоохоронцями.
У Національній поліції Києва повідомили, що комунальне підприємство "Київзеленбуд" виконує підготовчі роботи для будівництва тепломережі згідно з рішенням міської влади та в межах Плану енергетичної стійкості міста Києва.
У Київській міській державній адміністрації (КМДА) заявили, що видалення частини дерев є вимушеним кроком для будівництва нової теплової мережі для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Після робіт там пообіцяли висадити нові.
Радниця заступника голови КМДА Юлія Граматна розповіла в етері телеканалу "Апостроф", що будівництво тепломагістралі на Теремках є частиною плану енергостійкості Києва і має забезпечити альтернативне теплопостачання для близько 200 будинків у разі пошкодження основної системи. Для прокладання трубопроводу необхідно видалити значну кількість дерев.
Також в КМДА наголосили, що заяви про те, що спецтехніка з наліпками ЗСУ, яку використовують для вирубки дерев на Теремках, нібито передана на потреби армії, є маніпулятивними.
Наразі на житлових масивах Теремки-1 та Теремки-2 призупинили будівельні роботи на ділянці резервної тепломережі. Причиною стала комунікація з місцевими жителями, які виступають проти видалення зелених насаджень на місці прокладання комунікацій.
