Часткове або "неповноцінне" членство України в ЄС уже активно обговорюється в Брюсселі як геополітичне рішення: без права голосу, доступу до внутрішнього ринку та структурних фондів, але з остаточним "якорем" у ЄС після виконання всіх зобов’язань. Це не суто українське питання — такий формат може стосуватися також країн Західних Балкан і Молдови, що означатиме кардинальну зміну механізму розширення Євросоюзу.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла народна депутатка України, голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, ідея "неповноцінного" членства розглядається як спосіб обійти блокування окремих країн, зокрема Угорщини. Водночас усередині ЄС наразі немає консенсусу щодо зміни механізмів розширення.
"В Європейському Союзі обговорюється таке геополітичне рішення стосовно того, щоб Україна отримала неповносправне членство. Насправді — без права голосування, без права участі в ухваленні рішень, без права доступу до ринків Європейського Союзу, але, так би мовити, заякорилася вже остаточно. Це радше можна говорити про якір і незворотність процесу, щоб не опинитися в тій ситуації, в якій, наприклад, опинилася Туреччина в статусі кандидата і знаходиться там понад 25 років", — пояснила депутатка.
Вона наголосила, що на сьогодні немає консенсусу серед інших 26 країн-членів щодо такого рішення. Крім того, навіть у разі його ухвалення воно не стосуватиметься виключно України.
"На сьогодні немає ще консенсусу усіх 26 інших країн стосовно такого рішення. Більше того, таке рішення не буде стосуватися виключно України. Очевидно, йтиметься і про інші країни, зокрема і Західні Балкани, і Молдову. І це означає досить серйозну, ну, таку кардинальну зміну в підходах Європейського Союзу до того, як буде далі функціонувати ось цей механізм розширення", — наголосила вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Климпуш-Цинцадзе, розмови про можливе членство України до 2027 року є радше політичними деклараціями, ніж реалістичними планами. На її думку, нині Україна не демонструє достатніх темпів виконання зобов’язань, щоб технічно бути готовою до вступу в такі строки.
Вона пояснила, що часткове членство, у разі його запровадження, означало б обмежений доступ до ринків, свобод руху товарів, капіталу та людей, а також відсутність доступу до структурних фондів. Основна ідея такого формату — закріпити курс на членство й уникнути багаторічного "зависання" у статусі кандидата.
"Президент України весь час говорить про те, що, мовляв, ми будемо до кінця 27-го року технічно повністю готові до вступу, реального вступу в Європейський Союз. Це не відповідає дійсності. Це, ну, є фантастикою, такою теоретичною фантастикою, яка намалювалася в голові президента і цієї команди, яка сьогодні відповідає за цей рух у Європейський Союз", — зауважила вона.
Нагадаємо, що в Politico писали, що Європейський Союз розробляє стратегію "зворотного розширення", яка дозволить Україні приєднатися до блоку вже наступного року. План передбачає надання Києву місця за столом переговорів до повного завершення внутрішніх реформ, що має закріпити інтеграцію країни в Європу та стати частиною майбутньої мирної угоди.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із різкою критикою намірів Європейського Союзу прийняти Україну до складу об'єднання у 2027 році. Угорський лідер назвав таку стратегію прямою загрозою суверенітету своєї країни та спробою усунути чинний уряд у Будапешті. На думку політика, Брюссель ігнорує позицію угорських громадян задля реалізації військових планів.
Також, середу, 11 лютого, Європейський парламент має намір розглянути питання про ухвалення Програми підтримки України та надання кредиту на 90 млрд євро.
