Система бронювання працівників має суттєво змінитися, щоб ефективніше забезпечувати потреби фронту. Уряд підвищив мінімальну зарплату для бронювання до 26 тисяч гривень, обмежив практику сумісництва та розширив цифровізацію процесу.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів військовий юрист Юрій Танасійчук.

Експерт пояснив, що головною метою нинішніх змін є забезпечення оборонних потреб держави, а самі нововведення є не політичним бажанням уряду, а радше реакцією на виклики воєнного часу. За його словами, одним із ключових рішень стало підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання працівників до 26 тисяч гривень.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Також змінилися правила для працівників, які працюють за сумісництвом на кількох підприємствах. Тепер бронювання враховуватиметься лише за одним основним місцем роботи, що має обмежити поширені зловживання.

Крім того, Танасійчук зазначив, що підприємства зі статусом критично важливих можуть бронювати до 50% своїх працівників. Водночас інші співробітники не повинні формально працювати одночасно на кількох підприємствах лише для отримання відстрочки. За його словами, це має скоротити кількість маніпуляцій і схем, які існували раніше.

"Ці зміни, які внесені черговий раз, вони в принципі очікувані. Це не є побажання самого уряду чи Міністерства оборони. Я більше це сприймаю як вимогу часу. Заробітна плата для бронювання зросла мінімум до двадцяти шести тисяч гривень. Друга суттєва відмінність — те, що підприємства, які отримали критичність і можливість бронювати до п'ятдесяти відсотків працівників, інші п'ятдесят відсотків, які не бронюються, не можуть працювати одночасно на кількох підприємствах", — зазначив Танасійчук.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Він додав, що цифровізація процесів бронювання продовжується. Зокрема, працівники сфери освіти тепер можуть оформлювати відстрочку через застосунок "Дія" та сервіс "Резерв+". За словами юриста, вже найближчими місяцями варто очікувати нових змін до системи мобілізації та бронювання.

Експерт зазначив, що підприємства, які не зможуть підвищити зарплати до встановленого рівня, ризикують втратити статус критично важливих.

"П'ятий рік кривавого вторгнення і тринадцятий рік загальної війни з москалями. Тому ці рішення, якими б болючими вони не були, слід сприймати як рішення країни в умовах воєнного стану", — наголосив він.

Танасійчук також висловив сподівання, що уряд проводить ретельний аналіз галузей економіки та не допустить критичного ослаблення підприємств, які забезпечують тилову підтримку держави або працюють на оборонний сектор. Він зазначив, що попри емоційне сприйняття теми, сама система бронювання є необхідною для функціонування держави, роботи міст, критичної інфраструктури та органів влади. Саме тому уряд продовжує реформувати її навіть у складних умовах війни.

Говорячи про нові правила для працівників-сумісників, Танасійчук зазначив, що держава вже має достатньо цифрових інструментів для автоматичного відстеження працевлаштування громадян через реєстри та інтегровані бази даних.

"Застосовуючи реєстри, думаю, буде доволі нескладно робити широкий аналіз програмними засобами для того, щоб розуміти, чи працівник або конкретна фізична особа застосовується одночасно на кількох підприємствах. Я думаю, ці рішення вже готові і апробовані", — пояснив він.

Крім того, юрист підкреслив, що для бронювання тепер важливою умовою є офіційне основне місце роботи та зайнятість не менш як на 0,75 ставки на критично важливому підприємстві.

"Апостроф" повідомляв, що кількість заброньованих від мобілізації працівників в Україні наразі становить понад 1,3 млн людей.

Кабінет Міністрів ухвалив постанову, що передбачає нові правила бронювання військовозобов’язаних від служби в армії для підприємств зі статусом критично важливих. Деталі — у новині.

Завантаження...