Відновлення пошкоджених великих теплоелектроцентралей, зокрема ТЕЦ-4 у Київ, потребує надто багато часу та коштів. Тому швидкою альтернативою може стати розгортання мережі модульних котелень. Втім, навіть це рішення неможливо реалізувати в межах одного міжсезоння через брак місць для підключення до газу та теплових мереж.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, швидко замінити великі ТЕЦ мережею модульних котелень практично неможливо. Ідея розгортання значної кількості невеликих газових котелень, яку підтримують окремі експерти, є раціональною в довгостроковій перспективі, однак у межах одного міжопалювального сезону її реалізація суттєво обмежена.
"Для того, щоб розгорнути відповідну мережу газових котелень, необхідно значно більше часу, ніж ми маємо сьогодні між цим сезоном і наступним. Недостатня кількість місць, де фізично можна підключити до газу котельні і одночасно під'єднати ці котельні до теплових мереж. Тобто ми вже робили попередній аналіз, на жаль, таким чином неможливо замінити більше ніж 12–15 % від того обсягу тепла, яке вироблялося на ТЕЦ. Повна децентралізація наших ТЕЦ — це справа на роки", — пояснив Харченко.
Експерт наголосив, що енергетична система столиці формувалася десятиліттями, тому змінити її структуру за один сезон фізично неможливо. Водночас він зазначив, що підхід управлінців до підготовки суттєво змінився: стратегічне планування для Києва наразі виконане на 80–85 %. Водночас головними перешкодами залишаються дефіцит коштів і бюрократичні процедури з боку західних партнерів.
"В нас є приблизно 20 % від тих коштів, що нам необхідні, щоб виконати програму тільки для міжсезоння. Технічні дії, які треба опрацювати, наразі можуть бути профінансовані українською стороною на 20–25 %", — зауважив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Харченко підкреслив, що децентралізація має різний вигляд для кожного міста. Для мегаполіса на кшталт Києва це означає створення мережі середніх об'єктів потужністю 40–50 МВт і сучасних станцій на 400–600 МВт, які легше захистити та замаскувати. Для менших міст, таких як Чернігів, оптимальними є об'єкти потужністю 20–25 МВт.
Він наголосив, що кожне місто має розробити власний поетапний план: що реально зробити до наступної зими, що — упродовж трьох років, а що — в довшій перспективі 5–7 років. Головна мета — зробити теплові та енергетичні системи максимально стійкими до воєнних загроз.
"Апостроф" повідомляв, що відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.
Народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що втрати у тепломережах Києва становлять 27%, що у два з половиною рази перевищує європейські норми.
У Києві у зв'язку з пошкодженням енергоінфраструктури після російських обстрілів частина дитячих садків і шкіл позбавлена опалення. Для забезпечення безперервності навчання у чотирьох районах столиці ухвалили рішення на тимчасовій основі об’єднати заклади.
Ситуація з теплопостачанням у Дарницькому та Деснянському районах Києва залишається критичною: після серйозних уражень Дарницької ТЕЦ російськими ракетами відновлення займе тривалий час, а тимчасові рішення — як когенераційні установки чи електрообігрівачі — не здатні замінити втрачені потужності.
