Радник президента Володимира Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України не борються один з одним. Публічні заяви двох структур є відповідями на численні запити журналістів щодо стрілянини в Києві та подальших звинувачень у поширенні дезінформації.
Про це Литвин сказав, відповідаючи на питання журналістів.
В ОП пояснили заяви СБУ та ГУР
Дмитро Литвин відповів на запитання журналістів про те, чому СБУ та ГУР публічно звинувачують одне одного в запуску кампанії дезінформації після стрілянини в Києві.
За його словами, кожна зі структур надала власну версію подій у відповідь на численні запити представників медіа.
"Вони не борються один з одним, а кожна структура дала свою версію у відповідь на численні запити", – заявив радник президента Володимира Зеленського з питань комунікацій.
Стрілянина між співробітниками СБУ та ГУР у Києві сталася під час невідкладних слідчих дій. У СБУ заявили, що вони збирали та фіксували докази у справі про підготовку вбивства на замовлення ФСБ РФ.
В медіа повідомлялося, що вночі між командирами була досягнута домовленість про проведення процесуальних дій згідно із законом. За твердженням розвідки, під ранок спецпризначенці СБУ "Альфа" відкрили вогонь по неозброєних розвідниках, які намагалися завадити вивезенню трьох затриманих побратимів.
Що заявляли СБУ та ГУР
СБУ повідомила, що отримала інформацію про підготовку вбивства на замовлення ФСБ РФ, яке планували на День Незалежності України. За даними служби, було викрито контакти заступника командира Російського добровольчого корпусу Інтернаціонального легіону ГУР МОУ з російськими спецслужбами.
У СБУ заявили, що військовослужбовець мав організувати замах на одного з лідерів російського опозиційного руху, а також отримав завдання ліквідувати інших військових Сил оборони України за гроші.
У ГУР після цього заявили про цілеспрямовану кампанію дезінформації. За даними розвідки, її метою є дискредитація Воєнної розвідки та бойових підрозділів ГУР МО України.
У розвідці також заявили, що для кампанії можуть використовувати медіа, блогерів і Telegram-канали із сумнівною репутацією. Йшлося, зокрема, про можливе поширення інформації за фінансову винагороду.