Рішення про надання музичному твору «Молитва за Україну» статусу Духовного гімну потребує повноцінного громадського обговорення, в тому числі військовими.
Про це йдеться у заяві, розповсюдженій об'єднанням підрозділів «Християнський корпус».
На переконання Корпусу, питання щодо вибору Духовного гімну торкається віри, почуттів і самоідентифікації мільйонів українців, а тому рішення парламенту, ухвалене без діалогу із суспільством, буде етично невиправданим.
«Ми переконані, що право мати і вільно висловлювати власну точку зору – це і є та демократія, яку ми щодня зі зброєю в руках захищаємо на фронті», - наголошують у Корпусі.
Крім цього, Християнський корпус наполягає на залученні до такого обговорення військових, оскільки голос тих, хто захищає державу на фронті, має бути почутий у першу чергу:
«Для нас «Молитва за Україну» — це голос самого народу, що впродовж поколінь підносить дух українців, вселяє надію і нагадує, заради чого варто боротися і перемагати. Вона претендує на статус національного символу, і тому ігнорування позиції військових знецінює внесок тих, хто платить найвищу ціну за існування нашої держави».
Власну позицію щодо статусу і використання «Молитви за Україну» Християнський корпус представить на прес-конференції.
«Молитва за Україну» або «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» - музичний твір, написаний у 1885 році. Автор музики – Микола Лисенко, автор слів – Олександр Кониський (в редакції Олександра Кошиця). Твір традиційно звучить наприкінці богослужінь у храмах, використовується як символічний акорд під час державних і громадських заходів, широко використовується українськими громадами за кордоном.
