Країни Європи починають вводити більш жорсткі карантинні заходи в зв'язку зі стрімким зростанням захворюваності на COVID-19. Українська влада каже, що локдауна поки не буде, але вітчизняні компанії вже починають приміряти на себе жорсткий карантин. "Апостроф" з'ясовував, що буде з бізнесом, перш за все, малим, якщо країну знову "закриють".
Кількість хворих на коронавірус зростає по всьому світу. В Україні чи не щоденно фіксують нові рекорди захворюваності. Майже кожного дня статистика показує понад 7 тисяч нових випадків, а, наприклад, 30 жовтня було зареєстровано 8312 випадків.
Попри те, що європейські очільники заспокоювали своїх громадян, що жорсткого карантину не буде, вже декілька країн ЄС ввели в себе частковий локдаун.
Українська влада запевняє, що проводяться всі можливі заходи аби уникнути другої хвилі жорсткого карантину. Президент Володимир Зеленський заявив, що локдаун все ж таки можливий, але за умови, якщо в день будуть фіксувати понад 9 500 хворих: "У разі такої кількості хворих на COVID-19 ми будемо вимушені ввести жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни, й буде складно всім".
Своєю чергою головний санітарний лікар України Віктор Ляшко запевняє, що Міністерство охорони здоров’я зможе впоратися з 10 000 хворих на день.
Втім, враховуючи, що місцеві очільники здебільшого дивляться на те, як діють наші західні партнери, локдауну ми можемо не оминути.
Складно буде всім
Економіка України змогла встояти на ногах після весняного локдауну і показала не найгірші показники в умовах масштабної зупинки (на кінець 2020 року за різними оцінками, ВВП країни впаде лише на 4-8%).
Але, якщо говорити про окремі бізнеси, то не всі змогли пережити той карантин. Креативна індустрія повністю завмерла і зазнала колосальних збитків. Багато кав’ярень та ресторанів так і не відчинили свої двері після впровадження послаблення. Авіакомпанії і досі не можуть повноцінно відновити роботу та компенсувати збитки за минуле півріччя. Турагенції, які понесли чималих втрат, теж зі страхом дивляться на прогнози щодо жорсткого карантину взимку.
Але як налаштований бізнес сьогодні? Чи готові представники різних галузей до нового завмирання?
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) провела опитування серед представників малого та середнього бізнесу, в результаті якого виявилось, що чверть підприємств втратили до 75% доходу, а майже половина респондентів розказали про збитки в 50%.
Виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко в розмові с "Апострофом" заявила, що повторне введення карантину змусить підприємців “затягнути пояси” ще сильніше. “Якщо для великих компаній це означатиме відмову від розвитку і довготривалу стагнацію, то для малого бізнесу – це питання виживання”, - сказала вона.
Через ймовірність повернення карантину багато підприємств припинили оновлюватись - закупати нові колекції в магазинах, вводити нові пропозиції в сфері обслуговування або туризму. Сьогодні більшість невеличких кав’ярень вже не закуповують продуктів на місяці. Адже підприємці розуміють, що жорсткий карантин знову змусить закрити двері на невизначений час.
Бізнес зайняв позицію вичікування. Адже більшість вже не має тієї подушки безпеки, яка ще в березні-травні могла врятувати від остаточного занепаду.
Виживають, хто як може
Звісно, були й ті, хто ще під час весняного локдауну почали шукати можливості для виживання. Для того, аби триматися на плаву, власники кав’ярень та ресторанів в онлайн-форматі продавати набори для приготування кави, панкейків або навіть вечері.
Магазини також почали освоювати онлайн-історію. Ті, хто мав лише офлайн-продажі, розробили власні сайти, аби хоч якось виживати. Можна із впевненістю сказати, що запровадження онлайн-продажів стало рятівним колом для ритейлу.
Але, не дивлячись на те, що деякі бізнеси змогли пристосуватися до нової реальності, частка тих, хто з жахом переглядає статистику захворюваності на COVID-19, все одно лишається значною.
Директор департаменту стратегічного консалтингу Української торгової гільдії Костянтин Олійник у коментарі виданню зазначив, що внаслідок попередніх карантинних заходів споживацький попит сильно зменшився.
"Люди здебільшого перестали купувати щось без крайньої потреби", - сказав він.
А це означає, що майже весь бізнес перейде у фазу стагнації: туристичні агенції не матимуть можливості продавати тури, тренажерні зали змушені будуть знову заморожувати абонементи клієнтів, кінотеатри зазнають збитків через відсутність показів тощо.
Але від втрати позицій бізнесом перш за все постраждають люди. За словами Костянтина Олійника, нова зупинка може спровокувати ще більше безробіття, адже на підприємцях у разі локдауну залишаються орендні витрати, податкові платежі, зарплати персоналу і це при нульовому виторгу, тому вони мають оптимально акумулювати наявні фінанси.
Також треба розуміти, що сьогодні підприємці витрачають додаткові кошти на засоби захисту для своїх співробітників, якщо говорити про сферу обслуговування, то й для клієнтів, і ці витрати є вагомими.
Малий бізнес та ФОПи в зоні ризику
За словами Анни Дерев’янко, більша частина бізнесів збираються надолужити втрачене та вийти на докарантинний рівень за шість місяців - рік, якщо, звісно, не буде впроваджено другої хвилі карантину.
Більшість підприємців вже засвоїли урок попереднього локдауну, тому більш-менш підготувалися до нових викликів.
Втім, в групі найбільшого ризику представники мікро- та малого бізнесу, які можуть не перенести нової зупинки. Так, за даними ЄБА, третина так званих ФОПів (фізична особа – підприємець) планують закритися або скоротити свою діяльність у разі впровадження нових обмежувальних заходів.
