В Україні хочуть створити Національне бюро фінансової безпеки, яке покликане замінити податкову міліцію та знизити тиск на бізнес. Відповідний законопроект Петро Порошенко позначив як невідкладний. Однак критики законодавчої ініціативи заявляють, що в разі ухвалення закону тиск може тільки збільшитися, як і вплив президента на економічну сферу. У ситуації розбирався "Апостроф".
Законопроект №8157, авторами якого виступили нардеп від "Блоку Петра Порошенка" Ніна Южаніна і ще низка представників коаліції, був внесений у Верховну Раду ще 19 березня, але 5 квітня президент позначив документ як невідкладний.
Передбачається, що Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) замінить податкову міліцію, яку на папері ліквідували ще 1 січня 2017 року, але яка за фактом продовжила працювати.
Президент позиціонує законопроект як такий, що позбавить бізнес зайвого тиску: новий орган повинен забрати функції щодо перевірки в Нацполіції, Служби безпеки, податкової та прокуратури. Після ухвалення закону перевіркою сплати податків на підприємствах має займатися тільки Нацбюро фінбезпеки. Крім того, серед переваг законопроекту президент назвав можливість для підприємця захиститися в суді.
"І тільки якщо в суді він програє і не захоче платити податки, тоді можна буде застосовувати правоохоронний компонент", - пояснюється в заяві глави держави.
Призначення директора
Відповідно до законопроекту, кількість працівників нової служби не повинна перевищувати 4 тисячі осіб. Відбір детективів планується провести на конкурсній основі.
Директор НБФБ, у випадку ухвалення документа, буде призначатися і звільнятися президентом за результатами конкурсу. У конкурсну комісію входять по три людини від президента, Верховної Ради і Кабміну. У цьому одна з принципових відмінностей пропрезидентського законопроекту від альтернативного, поданого групою нардепів, серед яких Андрій Журжій ("Самопоміч"), Світлана Заліщук ("Блок Петра Порошенка"), Леонід Ємець ("Народний фронт"). У проекті №8157-1 пропонується призначати голову бюро Кабінетом міністрів за поданням міністра фінансів, щоб убезпечити новий орган від додаткового впливу президента.
"У тому законопроекті [№8157] ми бачимо багато неконституційних функцій президента, як у призначенні керівника, так і в можливості його звільнення, що означає прямий вплив на діяльність органу. Членів комісії від президента і від Кабміну буде достатньо для протягування потрібного кандидата і ухвалення рішень, навіть якщо представники Ради не будуть призначені. А нам не потрібне ще одне "кишенькове військо" того чи іншого чиновника. Орган має бути незалежним і підкорятися лише закону", - коментує "Апострофу" нардеп Тетяна Острікова ("Самопоміч").
Компетенція
Згідно з документом, на ухваленні якого наполягає президент, основними завданнями НБФБ є збір та систематизація інформації у сфері публічних фінансів, оцінка ризиків у сфері публічних фінансів, визначення злочинних схем і технологій, аналітика та рекомендації для держорганів, боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування, митниці та бюджетній сфері.
У експертній же спільноті відзначають, що сфера компетенції нового органу до кінця не зрозуміла, а тому відкривається широке поле для зловживань.
"Якщо ми беремо альтернативний законопроект, то в ньому чітко бачимо, що є орган досудового розслідування з чіткою компетенцією, з чіткою підслідністю, який буде займатися виключно протидією конкретним кримінальним правопорушенням. Він буде виявляти ці правопорушення і сприяти розслідуванню. А в проекті Южаніної написано, що бюро займається усуненням ризиків фінансової безпеки. Це означає, що сфера компетенції може стосуватися кого завгодно: будь-яка транзакція фізичної або юридичної особи, підприємницька практика або інвестиційна діяльність, яка, на думку бюро, буде загрожувати фінансовій безпеці, може опинитися в зоні ризику", - говорить "Апострофу" експерт Реанімаційного пакету реформ Володимир Петраковський.
На думку експерта, на практиці це просто перетвориться на управління в ручному режимі. "Наприклад, є земельна ділянка в сільраді. І сільрада хоче віддати її в оренду якомусь інвестору, який хоче побудувати завод. А НБФБ бачить, що цей завод буде конкурувати з державним заводом. І в бюро можуть просто написати, мовляв, ми вважаємо, що цьому агентству з іноземними інвестиціями не треба давати землю, оскільки це загрожуватиме фінансовій безпеці, - пояснює Петраковський. – Усе, що, як їм здається, несе ризик для держави, вони будуть обмежувати. Так, як зараз робить СБУ. У будь-які справи зможуть засунути свій ніс".
Експерти та депутати також вказують на необхідність вирішити питання з підслідністю, тобто розібратися з іншими органами, які раніше займалися фінансовими злочинами, зокрема, шляхом ліквідації економічного відділу СБУ і Нацполіції.
"На жаль, у законопроекті автори не пропонують забрати у СБУ функції здійснення оперативно-розшукової діяльності в сфері захисту економіки. Так само, як і в поліції чи прокуратури. Тому зараз немає підстав говорити, що цей орган буде єдиним, який буде здійснювати фінансові розслідування. У такому вигляді він стане ще одним із тих, які сьогодні ходять до бізнесу по черзі", - коментує Острікова.
Конфлікт з НАБУ
Ще один нюанс, на який вказують критики, – нове бюро може створити перешкоди для роботи Національного антикорупційного бюро.
"Деякі склади злочинів, які віднесені авторами законопроекту до підслідності бюро, перетинаються зі злочинами, підслідними НАБУ. З урахуванням наявності "попередньої перевірки" тієї чи іншої інформації про злочин аналітиками [НБФБ] з можливістю поховати таку справу назавжди ще до початку розслідування ці злочини можуть взагалі ніколи не потрапити в НАБУ", - вважає Острікова.
Хоча один з авторів законопроекту Ніна Южаніна поспішила спростувати такі звинувачення. "Бюро фінбезпеки буде виявляти і розслідувати злочини, вчинені за участю рядових чиновників і суб'єктами господарської і державної діяльності. У разі виявлення злочинів, вчинених топ-особами, підслідними НАБУ, матеріали будуть протягом 24 годин передаватися НАБУ, як це передбачено нормами законопроекту", - написала нардеп на своїй сторінці у Facebook.
Орган під президента
Але основна проблема, як кажуть співрозмовники "Апострофа", в тому, що після ухвалення законопроекту в поточній редакції президент буде чинити більший вплив на економічну сферу.
"Вплив президента і держави на економічну сферу залишиться в тому ж вигляді, а, можливо, стане ще більшим", - вважає Петраковський.
"Це фактично реінкарнація податкової міліції, тільки в більш потужному стані. І ніякого послаблення тиску на бізнес за цим законом не відбудеться. Жодних запобіжників щодо прокуратури, СБУ або поліції там не встановлено. Це потужний силовий орган, який планують створити під президента", - каже "Апострофу" співавтор альтернативного проекту нардеп Андрій Журжій.
Один з народних депутатів, знайомих із ситуацією, вказує на те, що звинувачувати в появі законопроекту №8157 варто не його авторів, а безпосередньо самого главу держави.
"Пані Южаніну не варто сприймати як самостійного гравця. Вона виконавець волі президента, і в політикумі всі це знають", - зазначив співрозмовник "Апострофа".
Поки ж обидва законопроекти – пропрезидентський і альтернативний – знаходяться на розгляді профільних комітетів, а тому, коли будуть врегульовані суперечливі моменти (і чи будуть), ніхто не береться прогнозувати.
