Рік, що минає, запам'ятався, в першу чергу, пандемією COVID-19. Вона завдала відчутного удару по світовій економіці. Хвиля коронакризи докотилася й до України. "Апостроф" підбив економічні підсумки 2020 року.
Рік, що минає напевно, запам'ятається українцям, в першу чергу, пандемією коронавірусу, а також жорстким локдауном, який діяв в нашій країні навесні.
Ще під час карантину стало зрозуміло, що його основний удар припаде по економіці, і всім тим райдужним планам представників влади та простих громадяни, не судилося здійснитися.
Тінь коронавірусу
Так, якщо спочатку в бюджет-2020 закладалося зростання ВВП на рівні 3,7%, то після його коригування в квітні вже очікувалося падіння на 3,9%. При цьому реальне "ущільнення" економіки в цьому році може виявитися ще сильнішим - близько 5%.
"Ми впали, за експертними оцінками, на 4,7-4,8%, - сказав в інтерв'ю "Апострофу" глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. - Але завдяки зусиллям Нацбанку у нас хороші макрофінансові показники, у нас стабільність та безпрецедентна, як для кризи інфляція".
Зростання цін в 2020 році дійсно виявилося невеликим (за винятком окремих позицій). Це при тому, що валютний курс за рік просів більш ніж на 4 гривні, а девальвація та інфляція в Україні, як правило, йдуть рука об руку.
"Свою роль зіграло зниження цін на паливо, яке компенсувало і навіть відвело інфляцію в негативні зони в літні місяці. Підсумком року є інфляція на рівні 4,5%", - зазначив в коментарі виданню аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко.
Нагадаємо, в украй важкому для нашої країни 2015 році інфляція перевищила 43%. Але навіть в більш благополучні 2016 і 2017 роки зростання цін було більше 10%.
Та й девальвація в цьому році також не була катастрофічною - в попередні кризи гривня знецінювалася вдвічі, а то й більше. Зараз же курс знаходиться на рівні трохи вище 28 гривень/долар, як, наприклад, протягом більшої частини "нековідного" 2018 року.
Таким чином, якщо порівнювати з наслідками для України світової фінансової кризи 2009 року (-15% ВВП) та російської агресії в 2015 році (- 9,9%), нинішня ковідна рецесія виглядає не настільки трагічно.
Однак ВВП - це досить абстрактна категорія, за якою губляться цілі сектори економіки і, тим більше, окремі людські долі.
У травні країну без перебільшення шокувала загибель фермера Володимира Сердюченка з Одеської області, який звів рахунки з життям через величезні збитки, які утворилися внаслідок посухи та неврожаю.
З іншого боку, незважаючи на погодні катаклізми, які наклалися на плачевну економічну ситуацію, в цілому аграрна сфера не так постраждала в цьому році як деякі інші галузі.
Нагадаємо, головні жертви коронакризи - сфера послуг, івент-індустрія, туризм, пасажирські авіаперевезення.
Повна зупинка діяльності в різних секторах економіки і навіть її істотне зниження призвели до масових звільнень. Десятки і сотні тисяч українців стали безробітними. Офіційні дані вітчизняної статистики не відображають реальну ситуацію на ринку праці України, проте, згідно з оцінками Міжнародної організації праці, в році, що минає, реальний рівень безробіття в нашій країні склав приблизно 9%. Українські експерти припускали, що під час і відразу після жорсткого локдауну в першій половині року ця цифра могла доходити до 15% від працездатного населення. Таким чином, за дуже приблизними оцінками, на сьогодні без роботи залишаються 1,5-2 мільйони українців.
Експорт, енергетика, "комуналка"
На тлі кризи в багатьох сегментах економіки, досить непогано почувалися експортно орієнтовані галузі. Зокрема, як було зазначено вище, це аграрний сектор. Але не тільки.
"Попит на промислові метали в Азії б'є рекорди, ціни на них перебувають на багаторічних максимумах. Це дозволило зробити Китай головним експортним партнером та наростити валютну виручку більш, ніж в два рази", - говорить Максим Пархоменко.
Не дуже сильно постраждав від коронавірусу і введених в зв'язку з ним карантинних обмежень енергетичний сектор.
Зокрема, це стосується ринку нафтопродуктів, який, за словами керівника спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Генадія Рябцева, в Україні постраждав істотно менше, ніж у багатьох європейських країнах. "Деяке просідання було навесні, але з літа втрати компенсувалися. За підсумками року ми навряд чи помітимо істотне зниження обсягів реалізації", - сказав він в розмові з "Апострофом".
Щодо ринку природного газу, то, за його словами, прибутковими залишалися більшість приватних компаній, а збитковими були в основному компанії державного сектору: "При цьому багато в чому проблеми держкомпаній були викликані діями їх головного акціонера - держави".
Втім, відбулися деякі зміни в сфері комунальних послуг.
"Найбільш знаковою подією для населення в 2020 році стало відкриття роздрібного ринку газу з серпня, - розповіла виданню координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко. - На сьогодні українцям пропонують свої послуги понад 50 компаній, причому є, як місячні ціни, які змінюються сезонно і залежать від ситуації на європейських газових хабах, так і комплексні пропозиції на 3-6-12 місяців".
При цьому ціни у нових постачальників як правило нижче, ніж у традиційних газзбутів.
Експерт нагадала, що єдину газову платіжку розділили на дві, виділивши в окремий платіж доставку газу. В той же час, тарифи на доставку протягом 2020 роки вже піднімалися тричі, додала вона.
Стосовно ринку електроенергії, то, за словами Бойко, в 2020 році уряд не наважився на скасування перехресного субсидування (проте скасував пільговий тариф на рівні 90 копійок/кіловат-годину з 1 січня 2021 року).
Уявна стабільність та розчарування
Таким чином, економічні підсумки року, що минає, виявилися не такими вже жахливими, принаймні, не настільки гнітючими, як це здавалося навесні та влітку.
Правда, кінець року затьмарив величезний дефіцит держбюджету, через що уряд навіть не зміг здійснювати виплати по багатьом бюджетним видаткам. Але й тут нам, що називається, пощастило, оскільки Міжнародний валютний фонд (МВФ) подав "сигнал" про те, що, швидше за все, надасть країні новий транш, хоча буде це вже в наступному році.
Вловивши даний "сигнал", міжнародні кредитори України надали нам свою фінансову допомогу, крім того, Мінфін зумів розмістити єврооблігації та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на значні суми, в результаті чого бюджетна "діра" істотно звузилася.
Але головний підсумок 2020 роки не в цьому.
За словами економіста, фінансового аналітика Олексія Куща, головним економічним, або, вірніше сказати, політекономічним підсумком року є розчарування. "Це розчарування зовнішніх інвесторів, внутрішніх інвесторів, простих економічних агентів в особі населення і тонкого шару підприємців, соціально незахищених груп, молоді - тобто системне розчарування", - сказав він в коментарі "Апострофу".
За його словами, українська економіка знаходиться у вільному падінні, деіндустріалізація, а, точніше, деградація економіки триває, і в парі з нею йде десоціалізація суспільства.
Єдиний позитив, який на свій рахунок може записати влада, - макроекономічна стабільність. "Але якщо подивитись уважно, то це не такий вже і плюс, тому що ця стабільність - як стабільність на цвинтарі", - зазначив Кущ.
Тобто, за словами експерта, незначне падіння вітчизняної економіки пов'язане з тим, що йому не передувало динамічне зростання.
Влада опосередковано підтверджує, що у 2020 році було чимало розчарувань.
"Нам не вдалося зробити того, що ми хотіли, бо це виявилося складніше (ніж здавалося на старті)", - визнає Данило Гетманцев.
Тим не менш, він не вважає, що дії владної команди були марними: "Можна сказати, що ми помилялися в тому, що шлях буде легшим, однак очевидним є те, що ми встали на цей шлях, і точка неповернення дуже близько. Дуже скоро процеси підуть, і ніхто не зможе їх зупинити, хто б як не хотів це зробити".
Але це - вже плани на наступний рік, який, як сподіваються багато хто, буде легше, ніж нинішній. Принаймні, можна з упевненістю сказати, що він буде не високосним.
