Уже в цьому році Верховна Рада може дати "зелене світло" накопичувальній пенсійній системі в Україні. "Апостроф" з'ясовував, як її впроваджуватимуть у нашій країні, і чи несе вона в собі ризики для українців.
В Україні знову заговорили про введення накопичувальних пенсій. Зокрема, прем'єр-міністр Денис Шмигаль днями закликав нарешті поставити крапку в цьому питанні. "Україна потребує накопичувальну пенсійну систему, я вважаю це одним із злочинів проти суспільства, проти держави, за тридцять років незалежності не створити накопичувальну систему", - заявив прем'єр. За його словами, всі нюанси, пов'язані з накопичувальною пенсійною системою, узгоджені з парламентським комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Рівно рік тому "Апостроф" писав про перспективи впровадження так званого другого рівня пенсійної системи, який обумовлений пенсійною реформою від 2017 року.
Нагадаємо, спочатку планувалося, що накопичувальний рівень введуть в 2019 році, але з цієї ідеї тоді нічого не вийшло.
Лише наприкінці 2019 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" (№2683), але, станом на сьогодні, він так і не був розглянутий у сесійній залі парламенту.
Якщо коротко про саму систему, то вона, на відміну від нині діючої солідарної, орієнтована на персоніфікацію пенсійних відрахувань. Якщо зараз за кожного працюючого сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в розмірі 22% від його зарплати до Пенсійного фонду, кошти якого спрямовуються на виплату поточних пенсій, то другий рівень системи передбачає щомісячне перерахування певних коштів безпосередньо на рахунок працівника, і вже з цих коштів згодом буде сформована його пенсія. Тому, власне, цей рівень пенсійної системи і називається накопичувальним.
Очевидно, що після введення другого рівня пенсійної системи перший - солідарний - збережеться. До речі, є ще й третій - чимось схожий на накопичувальний, оскільки він також передбачає додаткові відрахування в приватні пенсійні фонди, але він є суто добровільним і поки особливою популярністю в українців не користується.
От і домовилися
Як було сказано вище, накопичувальна пенсійна система не була введена, як планувалося, в 2019 році, не вийшло її запустити і в 2020-му. У новому ж році накопичувальна система стане обов'язковою лише для підприємств з важкими і шкідливими умовами праці (гірничодобувна галузь, металургія, хімічна промисловість).
Проте, на початку 2021 року від представників влади прозвучало відразу кілька заяв про необхідність ввести накопичувальний рівень, притому якнайшвидше.
На заяву Шмигаля відреагувало Міністерство соціальної політики, яке повідомило, що направило до профільного комітету Ради пропозиції до законопроектів "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення" (№ 2763 від 16 січня 2020 року).
Зокрема, Мінсоцполітики пропонує для впровадження накопичувальних пенсій не збільшувати податкове навантаження на фонд оплати праці, як для роботодавців, так і для працівників.
Цей пункт особливо важливий, оскільки раніше передбачалося, що роботодавець крім ЄСВ (22% від зарплати працівника) повинен буде щомісяця відраховувати 2% від суми зарплати, а сам працівник - 1% своєї зарплати крім податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 18% та військового збору (1,5%). При цьому працівнику надавалася можливість збільшити свій внесок до 2-4% від розміру зарплати, що зобов'язало б роботодавця пропорційно збільшити внески до 3-5%.
Однак в середині січня 2021 року голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова повідомила, що внески до накопичувальної пенсійної системи будуть робитися з стягнутих ПДФО та ЄСВ - з кожного податку будуть перераховуватися по 2% (або ж працівники та роботодавці будуть додатково відраховувати по 2% в накопичувальну систему, а ПДФО та ЄСВ зменшать відповідно до 16% та 20%).
Поспішати не треба
У зв'язку з цим виникає питання, чи буде, нарешті, введена накопичувальна пенсійна система в Україні, і в які терміни.
У недавньому інтерв'ю "Апострофу" глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив думку, що накопичувальні пенсії зможуть ввести, в кращому випадку, в 2022 році, при цьому більш вірогідним терміном він назвав 2023 рік.
Аналітик TeleTrade Сергій Родлер також вважає, що поки якогось серйозного прогресу в питанні введення накопичувальних пенсій не спостерігається.
"Останнім часом розмови про неї (накопичувальну систему) знову пожвавилися, зокрема Денис Шмигаль обіцяє запустити її вже в 2021 році. Втім, ці плани можуть так і не збутися не тільки в поточному році, але і в найближчі роки", - сказав він в коментарі виданню.
Член ради пенсійного фонду "Соціальний стандарт" Віталій Мельничук більш оптимістичний. У розмові з "Апострофом" він висловив думку, що, якщо закон буде прийнятий в раніше обумовлені терміни (поки йдеться про його розгляді в першому читанні в кінці лютого), то можна сподіватися, що накопичувальна система запрацює з 1 січня 2022 року.
За його словами, уряд направив в Раду доопрацьований законопроект №2683-д, в зв'язку з чим передбачається, що початковий документ буде відкликаний. "Наскільки мені відомо, домовленість про таку процедуру було досягнуто", - сказав Мельничук, додавши, що за його даними, в Раді вже є голоси за цю редакцію накопичувальної пенсійної системи.
Але проголосують за неї тільки в разі, якщо переможе здоровий глузд: "На жаль, ми живемо в такий час, коли до здорового глузду дуже рідко звертаються".
Схожу позицію висловлює колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. Він вважає, що в липні або, можливо, у вересні цього року буде введена обов'язкова накопичувальна система для шкідливих виробництв, а вже з 1 січня 2022 року - для всіх. Якщо на це буде політична воля, додає фахівець.
При цьому він вважає такий підхід помилковим. "На мою думку, спочатку варто було б ввести всю систему, а вже після цього - окрему професійну програму (або кілька таких програм, тому що вони можуть між собою відрізнятися)", - сказав Колбун в коментарі "Апострофу".
Експерт також вважає, що вводити в дію накопичувальний рівень пенсійної системи відразу ж після прийняття закону недоцільно, тому що, якщо вона буде ґрунтуватися на ринкових умовах, "людям потрібно буде дати час, щоб зорієнтуватися".
Хотіли як краще
Але в цьому якраз і заковика, оскільки на сьогодні абсолютно незрозуміло, за якимами принципами ця система буде функціонувати (доопрацьований законопроект поки не опублікований).
За словами Сергія Родлера, по ідеї, адміністративні функції візьме на себе спеціально створене для цих цілей Пенсійне казначейство, а управляти грошима будуть ринкові компанії.
"Хоча реально все може вийти інакше, і управління буде здійснюватися якимось централізованим фондом", - застерігає він.
Віталій Мельничук згоден. За його словами, є лобісти створення такого централізованого фонду, які "хочуть цим фондом управляти".
За словами Віктора Колбуна, введення накопичувальної пенсійної системи на ринкових принципах може дати поштовх розвитку фінансового ринку та фондового ринку в Україні, а також економіки в цілому.
"А ось ризики я бачу в тому, якщо буде прийнята не ринкова система, яка базується на недержавних пенсійних фондах, страхових компаніях, банках-зберігачах, які також виконують контрольні функції в накопичувальній системі, а якась централізована модель, в якій буде існувати ілюзія відбору деяких компаній для управління активами, тобто, така, де можна накласти лапу, де можна націоналізувати систему в разі виникнення кризи, - заявив експерт. - Тоді буде і корупція, і розкрадання, і люди тих грошей не побачать. В Росії вони точно не побачать" (в РФ накопичувальні пенсії були заморожені в 2014 році, після чого, по суті, націоналізовані).
Давно пора
Говорячи про українські реалії, не можна не згадати про такий ризик як інфляція. В останні два роки вона була порівняно невеликою - в межах 4-5%, але набагато "звичніше" для нашої країни зростання цін на рівні близько 10% на рік. При цьому (якщо не брати до уваги "лихі 90-ті") бували показники 20% і більше, а в 2015 році зростання цін склало аж 43,3%. Відповідно, досить двох-трьох таких цінових стрибків, і накопичення співвітчизників перетворяться в ніщо. Разом з тим, грамотне використання накопичувальних коштів громадян уповноваженими структурами як раз і має їх захистити від подібних ризиків.
Ще одна проблема - дефіцит Пенсійного фонду (ПФ), що постійно зростає. Те, що уряд вирішив не збільшувати податкове навантаження на бізнес, це добре, але пропонована модель фінансування накопичувальної пенсійної системи ще більше скоротить надходження до ПФ, попереджає Сергій Родлер.
Якщо ж розмір відрахувань до накопичувальної системи вирішать збільшити, роботодавці будуть змушені шукати способи зменшувати витрати: "З високою часткою ймовірності компаніям доведеться скорочувати персонал і знову йти в "тінь".
Проте, не дивлячись на всі ці ризики, пенсійну реформу проводити необхідно. "Іншого виходу у України немає: з кожним роком нація старіє, а частка працездатного населення знижується", - пояснив експерт.
Зайвий раз можна також нагадати, що накопичувальні пенсії є в усіх розвинених країнах (а також у багатьох країнах, що розвиваються).
При цьому найприкріше, що накопичувальна система пенсійного забезпечення могла з'явитися в Україні ще десять років тому або ще раніше.
"Згідно з планом реформ, який був затверджений ще при президенті Леоніді Кучмі, вся ця тяганина (з введенням накопичувальних пенсій) повинна була закінчитися в 2007 році, - обурюється Віталій Мельничук. - І до нинішнього часу ми мали б вже про це взагалі забути".
