В Україні у 2021 році зібрано рекордний урожай зернових, але, як не парадоксально, на внутрішньому ринку утворився дефіцит пшениці, що неминуче призведе до зростання цін на хліб. "Апостроф" з'ясовував, як уряд примудрився "проспати" цю проблему та чи є ще можливість хоч якось її вирішити.
У 2021 році в Україні зібрано рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних – 110 мільйонів тонн. Встановлено історичний рекорд урожаю пшениці - 32,8 мільйона тонн.
Це дає надію, що рекордні обсяги зерна будуть відправлені на експорт, і країна, враховуючи високі ціни на продовольство у світі, заробить багато валюти. Зрозуміло, йдеться насамперед про зернотрейдерів, але простим громадянам теж дещо перепаде через розподіл податків, які заплатить бізнес. Та й для курсу гривні надходження іноземної валюти буде стабілізуючим фактором.
Особливо виграшно нинішні показники виглядають порівняно з минулорічними. Загальний обсяг урожаю зернових, зернобобових та олійних минулого року становив 84,2 мільйона тонн, з яких пшениці – трохи більше 25 мільйонів тонн.
Проте минулого року частка продовольчої пшениці в урожаї становила 58%, то цього року вона скоротилася до 42%, зазначив директор асоціації "Мукомоли України" Родіон Рибчинський. При цьому 92% вивезеної за межі України пшениці цього сезону - продовольча. У зв'язку з чим її пропозиція на внутрішньому ринку суттєво скоротилася.
Рибчинський прогнозує, що у 2022 році ситуація погіршиться. А тому мукомоли будуть змушені або додавати у свою продукцію фуражну пшеницю, яка має нижчу якість, ніж продовольча, або докуповувати продовольчу пшеницю на світовому ринку. В результаті хліб буде або нижчої якості, або дорожчим. А, можливо, на нас чекає і те, й інше.
Проспали проблему
Останніми роками хліб в Україні дорожчає приблизно на 1% на місяць або на 10-12% на рік. І це – без урахування кризових ситуацій.
Заступник директора ProAgro Information Company Марія Колесник вважає, що зростання цін на хліб збережеться.
"Це загальносвітовий тренд. І це також частково спровоковано діями Росії , на які жваво реагує світова економіка", - сказала вона у коментарі "Апострофу".
Натомість, як вважає експерт, сьогодні говорити про реальний дефіцит продовольчої пшениці в Україні не можна.
Але є й інші думки. За словами голови "Союзу українського селянства" Івана Томича, те, що на зерновому ринку України назрівають проблеми, було ясно ще влітку.
"Оцінивши ситуацію, трейдери вирішили скупити якнайбільше якісної пшениці II-III класів і вивезти її, поки не зчинився шум", - сказав він у коментарі виданню.
А в тому, що якісного зерна на внутрішньому ринку сьогодні мало, винний уряд, який цю проблему проспав, переконаний експерт: "Так само, як і з газом, але тут ситуація ще складніша, бо якісної пшениці II класу практично немає. До нового врожаю ще дуже далеко, і в нас уже виникає дефіцит. Іван Томіч прогнозує, що ціни на хліб із вересня 2021 року до вересня 2022-го зростуть до 35%. А це – втричі більше, ніж вже "звичне" зростання на 10-12% на рік. Тобто, якщо сьогодні буханець хліба коштує 20 гривень, наступної осені його ціна зросте до 25-28 гривень.
Дефіцит зерна позначиться і на якості продукції. Іван Томіч вважає, що найближчим часом на нас чекає звуження асортименту хлібобулочних виробів на полицях магазинів. "Якісного хліба буде менше, - додає експерт. - Крім цього, зменшиться кількість та погіршиться якість макаронних виробів".
Краще пізно ніж ніколи
Сьогодні уряд має дуже мало інструментів для того, щоб виправити ситуацію. "Зокрема, це – соціальна підтримка тих людей, які найбільше цього потребують", - зазначив Іван Томіч. На його думку, на ці цілі можна використати - принаймні частково - гроші, які влада передбачила для виплат українцям, котрі пройшли повний курс вакцинації проти коронавірусу (йдеться про 8 мільярдів гривень - "Апостроф"). Нагадаємо, згідно з ініціативою президента Володимира Зеленського всі, хто вакцинувався від COVID-19, отримають по 1000 гривень. "А їх можна було б направити на рахунок, додати до пенсії, – зробити хоча б невелику доплату – "хлібні виплати", – пропонує Іван Томич.
Але є не лише тактичні, а й стратегічні кроки, які мав би зробити уряд.
За словами генерального директора об'єднання "Укрхлібпром" Олександра Васильченка, перше, що потрібно зробити, – це відновити державний інтервенційний фонд.
"Він має закупити певну кількість зерна – близько 700-800 тисяч тон, оскільки йдеться не про 100% забезпечення (потреб у зерні), а для того, щоб у пікові навантаження викидати ці обсяги у продаж, щоб збити максимальну ціну на ринку" , - сказав фахівець у коментарі "Апострофу".
Іван Томіч має схожу думку.
"Потрібно вже сьогодні моніторити та прогнозувати новий урожай, і тоді можна буде виправити ситуацію в перспективі, - каже експерт. - Через Аграрний фонд та Держрезерв, коли хлібороби збирають пшеницю у липні-серпні, потрібно закупити зерно, яке, як правило, у це час найдешевший Якщо у держави на елеваторах є якісне зерно, закуплене за низькими цінами, це найкращий інструмент впливати на цінову політику, до того ж цей інструмент не коштує грошей, це хоч і продається дорожче, але далеко не за тими цінами, які є на ринку. І тут виграють усі крім спекулянтів. Якби це зробили вчасно, основні сорти хліба у нас були б на третину дешевшими".
Все дуже просто
Як же здешевити хлібну продукцію? Як раніше писав "Апостроф", зараз у Верховній Раді розглядається законопроект щодо повернення держрегулювання цін на "соціальні" продукти харчування, зокрема, на хліб. Нагадаємо, цим законопроектом пропонується запровадити максимальну торгову націнку на ці товари у розмірі 15% від цін виробників.
Проте Олександр Васильченко вважає цю законодавчу ініціативу абсолютно безглуздою, принаймні щодо хлібобулочної продукції, оскільки навіть сьогодні торгова націнка на неї становить у середньому 10%.
Водночас, за його словами, влада обов'язково повинна "упорядкувати відносини між виробниками та торгівлею".
"Вони (торговельні мережі) нам висувають претензії на передпродажну підготовку - від 3% до 5%, а окремі збираються з наступного року запровадити 6%, - нарікає Васильченко. - Куди підуть ці відсотки? Вони підуть у ціну на хліб".
Крім того, зазначив він, у договорах торгових мереж з хлібзаводами прописано 100% повернення продукції у разі її нереалізації: "Зрозуміло, що не буває так, щоб зовсім не було повернень. Але, наприклад, у СРСР був норматив 1,5-2%, а зараз повернення зашкалює за 10%. В результаті, ми викидаємо зерно та хліб".
Є й інші способи здешевити хлібну продукцію.
"Якщо ми справді хочемо утримати ціни на хліб у розумних межах, хлібзаводи можна було б прирівняти до бюджетних організацій, і вдвічі знизити для них тарифи на енергоносії", - каже Олександр Васильченко.
Сьогодні справа дійшла до того, що в Україні хліб у магазинах коштує дорожче, ніж у багатьох сусідніх країнах, зокрема у Польщі, в якій при цьому доходи суттєво вищі.
Причина цього до банальності проста – звільнення виробників та торгових мереж від сплати податку на додану вартість (ПДВ) на хліб та інші "соціальні" продукти харчування.
"Сьогодні у низці європейських країн на "соціальні" товари встановлюються знижені ставки ПДВ – 0%, максимум – 4%. В Україні він на рівні 20%. Так, держава недоотримає від нас ПДВ, натомість для населення ціна буде значно нижчою", - резюмував Олександр Васильченко.
