Рік, що минає, запам'ятався як скромними успіхами, так і гучними провалами, і економіка в цьому сенсі не стала винятком. "Апостроф" вирішив підбити економічні підсумки 2021 року. З економічними прогнозами на 2022 рік видання ознайомить читачів найближчими днями.
2021 рік, що минає, був непростим. В ньому були як провали, так і досягнення. Зокрема, у 2021 році зафіксовано найвищий за всю історію нашої країни ВВП у доларовому еквіваленті – 195 мільярдів доларів. Це означає, що на кожного українця припадає майже 5000 доларів на рік. Небагато. Поки що за цим показником ми не входимо навіть у першу сотню, і нашими найближчими сусідами є такі країни як Молдова, Гватемала, Ірак та Маршаллові Острови.
Зростання ВВП цього року виявилося гіршим, ніж прогнозувалося. За оцінками Міністерства економіки, воно становитиме доволі скромні 3%, хоча ще влітку очікувалося, що ми вийдемо на показник 4,1%. У ковідно-кризовому 2020 році українська економіка впала на 4%, що насправді не так погано, порівняно з багатьма іншими країнами, зокрема розвиненими. Проте зростання цього року навіть не відіграло торішнього падіння.
За словами інвестиційного банкіра та фінансового аналітика Сергія Фурси, 2021-й був "цілком нормальним". "Економіка зростала, хоч зростання і виявилося меншим, ніж очікували, - в основному через інфляцію, плюс ефект від низького врожаю минулого року, - сказав він "Апострофу". - Також продовжували зростати доходи".
Нагадаємо, що на кінець року мінімальна зарплата в Україні становила 6500 гривень. "Мінімалку" підвищили з 1 грудня, а раніше весь рік вона складала 6000 гривень.
Також продовжувала зростати середня зарплатня. За підсумками року вона становитиме близько 15 тисяч гривень. За нинішнього курсу – це приблизно 555 доларів, що також є рекордним показником за всю історію країни.
Проте зростання доходів багато в чому "з'їла" інфляція, яка цього року швидше за все, перевищить 10%. При цьому ціни на продукти харчування зросли суттєво більше - наприклад, цукор та олія подорожчали в межах 70%.
"Те, що інфляція в Україні вийде за рамки коридору 5% +/-1,0 процентний пункт, було зрозуміло вже в першому кварталі 2021 року, - сказав "Апострофу" економіст і фінансовий аналітик Віталій Шапран. - Масоване монетарне стимулювання економіки і антиковідні програми у фіскальному секторі США та ЄС призвели до сплеску інфляції в цих країнах. У підсумку ми маємо інфляцію в зоні обігу євро з листопада 2020 року по листопад 2021 року 4,9% при таргеті не більше 2%. У США інфляція у листопаді прискорилася до 6,8%, що стало рекордом за останні 40 років, при таргеті 2%. Подібна ситуація і у наших найближчих сусідів: листопадові темпи інфляції в Польщі - 7,7%, у Туреччині - 21,3%, у Латвії - 7,5%, у Литві – 9,2%”.
Отже, як бачимо, Україна перебуває у світовому тренді.
Для багатьох українців висока інфляція асоціюється із девальвацією гривні. Так було, наприклад, у 2015 році, коли ціни зросли на 43,3%, а курс долара злетів з 16 гривень у середині січня до 30 гривень у середині лютого (курс потім знизився, але все одно нижче за 21 гривню вже не опускався).
Проте за значного зростання цін курс національної валюти протягом майже всього нинішнього року залишався стабільним і навіть часом підростав.
"Більшу частину 2021 року гривня зміцнювалася відносно долара. З початку року до першої половини листопада долар знизився з 28,4 до 26 гривень, - розповів "Апострофу" старший аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Вадим Іосуб. - Основною причиною такої динаміки було випереджаюче зростання експорту з України, завдяки сприятливій зовнішній кон'юнктурі – зростанню зовнішнього попиту на продукцію, що експортується, з одночасним зростанням світових цін на руду, чорні метали, аграрну продукцію. Позитивну динаміку показав і експорт IT-послуг".
За словами спеціаліста, Національний банк України (НБУ) не "допомагав", але й не "заважав" зміцненню гривні. Більшу частину року пропозиція валюти на ринку перевищувала попит, регулятор переважно купував валюту (чиста покупка перевищила 2 мільярди доларів), це дозволило наростити валютні резерви країни (на кінець року міжнародні резерви НБУ становили близько 30,6 мільярда доларів). .
Проте ближче до кінця року гривня почала девальвувати. Якщо в перші числа листопада курс ледь не пішов нижче 26 гривень/долар, то до кінця того ж місяця він впевнено подолав позначку 27 гривень. "Цей розворот курсу пов'язаний насамперед із загостренням ситуації на кордоні України з РФ", - зазначив Вадим Іосуб, маючи на увазі концентрацію російських військ поблизу наших рубежів та прозорі натяки "північного сусіда" на можливе вторгнення.
Проте, навіть незважаючи на загрозу війни, курс долара все одно залишився нижче показника початку року.
"2021 рік, що минає, для України був дуже непоганим. Незважаючи на пандемію ми опинилися в епіцентрі позитивного впливу на нашу економіку дуже сприятливої зовнішньої кон'юнктури. Рекордні ціни на залізну руду і сталевий прокат на тлі стабільних цін на продукцію агропромислового комплексу супроводжувалися низькими цінами на нафту і інші енергоресурси, - підбиває підсумки Віталій Шапран. - Кінець року зіпсували новини з газового ринку ЄС - європейська модель ринку показала свою вразливість у відносинах із Кремлем, який явно був налаштований не на постачання газу, а на пропаганду газопроводу "Північний потік-2".
Запаморочення від успіхів
Тепер докладніше зупинимося на успіхах 2021 року.
"Основним досягненням є те, що ми не впали в кризу, - заявив "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. - Так, у нас у певному сенсі стагнація, у нас розкручуються інфляційні процеси, але поки інші країни, зокрема наші європейські сусіди, розгортають програми макроекономічної допомоги, у нас, принаймні, за показниками, все непогано".
Також, за словами Кияна, важливим позитивним моментом є те, що Україна у 2021 році виконала усі свої боргові зобов'язання (близько 600 мільярдів гривень).
Також до успіхів можна віднести діджиталізацію - незважаючи на те, що у певних колах звикли висміювати "країну в смартфоні", Україна за рівнем діджиталізації випереджає багато держав, у тому числі ті, які прийнято називати розвиненими. Це насамперед відноситься до банківської сфери, а також до послуг, що надаються через портал "Дія".
Ще одне досягнення – запуск ринку землі. "Я не говорю добре це чи погано, але це – досягнення, галочку ми тут можемо поставити", - сказав Єгор Киян.
Також дуже позитивним моментом є проект "Велике будівництво": "Це, в принципі, те, чим влада повинна займатися і, нарешті, вона почала це робити".
За словами експерта, у певному сенсі досягненням є проведення податкової амністії, яка стартувала 1 вересня 2021 року та триватиме до 31 серпня 2022 року. "Хоча результати цієї амністії є сумнівними", - додав Киян.
Нагадаємо, українці, які мають доходи, з яких не було сплачено податки, можуть протягом року задекларувати їх, заплативши з них податки за відносно невисокими ставками. Таким чином, вони легалізують свої статки, включаючи нерухомість.
Втім, поки що про успіхи кампанії з амністування "тіньових" капіталів годі й казати.
До речі, сумнівними видаються озвучені урядом рекордні за останні п'ять років показники прямих іноземних інвестицій (ПІІ) цього року – 6,5 мільярда доларів. Справа в тому, що за новою методикою, в обсяги ПІІ тепер включаються і реінвестиції. Якщо ж рахувати по-старому, тобто без реінвестицій, то результат року, що минає, виявиться значно скромнішим. Більше того, - добре, щоб не відбувся їхній відтік. Адже інвестиційний клімат в Україні залишає бажати кращого, і, як зазначив Сергій Фурса, інвестиції в нашу країну "явно не рвуться".
Ще одне спірне питання - чи можна вважати успіхом отримання нашою країною нового траншу МВФ у розмірі 700 мільйонів доларів наприкінці листопада? Мабуть, все-таки успіхом цю подію вважати не варто, враховуючи, що виділення траншу кілька разів відкладалося через те, що наша країна не виконувала зобов'язання перед фондом. "Це просто нормально, що надання траншу нарешті відбулося", - резюмував Фурса.
З одного боку цього року в Україні зібрано рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур обсягом 106,6 мільйона тонн. Але попри це, на ринку може виникнути дефіцит пшениці. Пов'язано це з тим, що трейдери скупили практично всю продовольчу пшеницю та відправили її на експорт, при цьому уряд не зробив відповідних закупівель до Держрезерву та Аграрного фонду. В результаті вартість хліба збільшуватиметься, а його якість погіршуватиметься.
Провал на провалі
Тут ми плавно підходимо до того, що у 2021 році можна назвати провалом. Можна з упевненістю говорити про провал великої приватизації. Нагадаємо, держбюджет на 2021 рік передбачає надходження від приватизації у розмірі 12 мільярдів гривень, із яких 9 мільярдів гривень планувалося отримати за рахунок продажу великих об'єктів.
Наприкінці жовтня у Києві було продано завод "Більшовик" за 1,43 мільярди гривень. Кінцева ціна об'єкта зросла всього на 40 мільйонів гривень (або на 2,9%) у порівнянні з початковою, що викликало підозри про "договорняк", оскільки, на думку фахівців, "Більшовик" коштує не менше 4 мільярдів гривень, враховуючи, що покупець отримав 35 гектарів території неподалік від центру столиці, яка може бути забудована житлово-офісною нерухомістю.
Але на цьому провали великої приватизації не скінчилися. Держава не змогла продати Об'єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК), яка є одним із найбільших виробників титанової сировини у світі. Компанію намагалися продати тричі – востаннє 20 грудня, але жоден із аукціонів так і не відбувся. Стартову ціну компанії було визначено у 3,7 мільярда гривень, і за результатами аукціону вона могла б зрости вдвічі, якби уряд надав державні гарантії захисту інвестицій потенційним іноземним покупцям.
Ще одним провалом можна вважати деолігархізацію країни, яку Володимир Зеленський назвав ще на етапі виборчої кампанії однією зі своїх цілей на посаді президента.
"Якщо ми порівняємо ситуацію з Молдовою та Грузією, то в Україні олігархи мають значно більший вплив", - заявила старший політичний аналітик у European Policy Centre (EPC) Аманда Пол.
За її словами, не сприяє процесу деолігархізації і закон "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну чи політичну вагу в громадському житті" (що отримав неформальну назву "антіолігархічна"), який президент підписав на початку листопада.
"Антиолігархічний закон відкритий для маніпуляцій", - переконана Аманда Пол.
Скандальний законопроект №5600, підписаний главою держави в грудні також має бути спрямований на боротьбу з олігархами (спочатку він отримав назву "антиахметівський", тому що його норми робили вразливим найбагатшого українця Ріната Ахметова), проте на повірку він виявився не стільки" антиолігархічним", скільки "антинародним".
"Вийшло, що олігархи заплатять найменше, а постраждають інші", - зазначив Єгор Киян.
Ну а перше місце серед провалів 2021 року по праву належить енергетичному сектору вітчизняної економіки. І провина за цей провал, як і за багато чого іншого, лежить на уряді.
"У нас наприкінці року мало не стався колапс. Якби заздалегідь усе підготували, зараз не було б такого головного болю", - каже Киян.
І з ним погоджуються всі експерти, опитані "Апострофом".
Нагадаємо, Україна увійшла до опалювального сезону з дуже низькими запасами вугілля, який необхідний для безперебійної роботи більшості вітчизняних теплоелектростанцій (ТЕС). Ситуація з газом виглядає дещо кращою, але його також може не вистачити, особливо якщо він стане замінником вугілля на теплових станціях. А з огляду на рекордні спотові ціни на газ у Європі, за якими, у разі необхідності, наша країна буде змушена купувати паливо, ситуація може стати вкрай складною.
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося в середині грудня, понад чверть українців уже зіштовхнулися з випадками відключення електроенергії у своїх будинках. Якщо нинішня зима буде суворою, не виключено, що вугілля та газу все-таки не вистачить, і віялові відключення стануть повсюдними.
