Загроза енергетичної кризи в Україні цієї зими залишається, попри запевнення влади, що все знаходиться під контролем. Але, виявляється, урядовців цікавить більше контроль над фінансами державних енергетичних компаній, а на такі "дрібниці" як забезпечення країни газом та вугіллям, в них просто немає часу. "Апостроф" розбирався, що відбувається у вітчизняній енергетиці, і як уряд своїми діями створює небезпеку для країни і її населення.
Україна впевнено наближається до енергетичної кризи. Країна підійшла до початку опалювального сезону з рекордно низькими запасами вугілля на теплових електростанціях (ТЕС), що створює доволі реальну загрозу віялових відключень електроенергії.
До речі, відключення електрики відбуваються вже зараз, але поки що їх маскують під "ремонтно-профілактичні роботи".
Останнім часом з’явилися повідомлення про те, що до України на всіх парах йдуть судна, завантажені вугіллям, а видобуток на вітчизняних шахтах збільшено, і це створює ілюзію, що "все гаразд", як нам розповідають представники влади. Хоча, звісно, це зовсім не так.
Проте вугілля – не єдина і, можливо, не найсерйозніша проблема вітчизняної енергетики.
Так, станом на середину грудня, за даними державної компанії "Укртрансгаз", у підземних сховищах знаходилося трохи більше ніж 15 мільярдів кубометрів газу, при тому, що близько 1 мільярда кубів – це газ нерезидентів, тобто він не належить Україні.
Зазначимо, що на 1 листопада запаси в сховищах становили 18 мільярдів кубометрів (з них 2 мільярди – нерезидентів). Тобто відбулося скорочення обсягів на 16%. А, якщо порівняти з груднем 2020 року, то різниця ще більш кричуща – зараз газу менше майже на 40%.
В цілому, підземні сховища зараз заповнені менш ніж наполовину. І це – лише перший місяць зими, і справжніх морозів ще не було.
Маємо те, що маємо
Як і з вугіллям, проблеми з газом пов’язані з діями уряду. Чи з бездіяльністю.
Концепція розвитку газовидобувної галузі, яка була затверджена Кабінетом міністрів ще п’ять років тому, передбачала збільшення видобутку газу у 2020 році до 27,6 мільярдів кубометрів. По факту ми маємо менш ніж 20 мільярдів.
При цьому замість хоча б невеликого зростання газовидобутку в останні роки спостерігається його невпинне скорочення, і в поточному році ця тенденція зберігається.
Державна компанія "Укргазвидобування", яка входить до складу групи "Нафтогаз", ставила перед собою амбітне завдання довести видобуток до 20 мільярдів кубометрів у 2020 році (так звана програма "20/20"). Ще у 2018 році на це можна було сподіватися, адже тоді компанія видобула 15,5 мільярда кубів газу. Але у 2020 році її результат вже складав 14,2 мільярда кубів. При цьому за підсумками 11 місяців 2021 року "Укргазвидобування" видобула лише 12,49 мільярда кубометрів блакитного палива.
Звичайно, можна припустити, що цілі уряду щодо газовидобутку були нереалістичними. Проте незалежне дослідження, підготовлене у 2021 році міжнародною консалтинговою компанією KPMG в Україні на замовлення "Нафтогазу", вказує на те, що наявний портфель проєктів українських газовидобувних компаній здатен привести до зростання видобутку газу до 30 мільярдів кубометрів. А це, до речі, – показник споживання газу в Україні за 2020 рік, в якому близько третини на сьогодні складає імпорт.
Далі – більше
Але "газових" проблем може стати ще більше. Триває судовий розгляд справи, в рамках якої формально державна (50% плюс 1 акція), а по факту контрольована олігархом Ігорем Коломойським (42%) компанія "Укрнафта" вимагає від своєї материнської компанії НАК "Нафтогаз України" понад 9 мільярдів кубів газу, видобутого в 2007-2013 роках, та доходів від видобутку на майже 11 мільярдів гривень.
Якщо судові рішення будуть на користь "Укрнафти", а, в реальності, скандального олігарха, то це призведе до повного вичерпання газових запасів, що унеможливіть здійснення опалення як домогосподарств, так і бюджетних установ, організацій та підприємств.
Аналогічна загроза з’явилася через дії компанії "Оператор ГТС", яка наприкінці листопада через свою інформаційну платформу повідомила про відсутність у низки бюджетних організацій постачальника газу з 1 грудня.
За даними Асоціації газового ринку, "Оператор ГТС" вимагав відключити від газопостачання близько 2,5 тисячі бюджетних установ, у тому числі шкіл та лікарень.
Пізніше компанія повідомила, що "інформація про відключення бюджетних організацій не відповідає дійсності, оскільки ситуація була врегульована в автоматичному режимі", і, як кажуть, "перевела стрілки" на "Нафтогаз України" як "постачальника останньої надії".
Непублічні закупівлі
Добре відомо, що газотранспортна система України (ГТС) потребує модернізації, зокрема компресорні станції на сьогодні застаріли і морально, і фізично, і не відповідають сучасним технічним та екологічним нормам. Проте грошей на це немає.
Але й навіть ті, що є, можуть відібрати. Так, Верховна Рада вже прийняла у першому читанні законопроєкт (№6273) "Про внесення змін до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про публічні закупівлі" щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі", яким передбачається вивести з-під дії згаданого закону закупівлі робіт, які необхідні для забезпечення, ремонту, модернізації чи реконструкції зазначених у законопроекті компресорних станцій, а також будівництва Дністровської гідроакумулюючої електростанції, що є обмеженням конкуренції суб'єктів господарювання, оскільки суб'єкти, що надаватимуть відповідні послуги, отримають привілейовані порівняно з іншими умови щодо укладення відповідного договору.
Так, тільки по "Оператору ГТС" з-під дії закону "Про публічні закупівлі" буде виведено понад 20 мільярдів гривень, а також десятки мільярдів по компанії "Укргідроенерго".
Під контролем
Однак, схоже, уряд стурбований куди більш "важливими" питаннями, ніж енергетична безпека держави в розпал опалювального сезону.
Так, керівництво Міністерства економіки та Міністерства енергетики зараз вирішують питання ліквідації наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), яка володіє компанією "Оператор ГТС".
Нагадаємо - новий склад наглядової ради МГУ було призначено лише 5 жовтня 2021 року, тобто трохи більше ніж два місяці тому.
Можна багато дискутувати на тему ефективності наглядових рад в українських державних компаніях, але їхнє існування є важливим чинником забезпечення незалежності корпоративного управління та зобов'язанням нашої держави перед міжнародними партнерами.
Проте причина такого кроку з боку уряду дуже проста і зрозуміла – отримання контролю над оператором ГТС України та його фінансами.
Засідання Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, яким опікується Мінекономіки, має відбутися 17 грудня. Саме цього дня наглядову раду "Магістральних газопроводів України" можуть ліквідувати.
