Економіка країни, яка перебуває у стані війни, має функціонувати за законами воєнного часу. Усі підприємства України, особливо в тилу, переорієнтуються на роботу заради перемоги, при цьому необов'язково йдеться лише про озброєння, оскільки воюючій країні потрібні продовольство, пальне та багато чого іншого. "Апостроф" з'ясовував, як українська економіка переходить на воєнний стан.
Економіку України переводять на військову колію. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
"Поки Росія несе втрати на всіх фронтах, ми повинні швидко переходити до економіки воєнного стану", - сказав він у своєму відеозверненні.
За словами Шмигаля, економіка воєнного стану має передбачати налагодження ефективної роботи всіх необхідних підприємств, мобілізацію ресурсів та створення нової логістики.
Він також заявив, що основою для підприємств, які працюватимуть на перемогу країни, стануть напрацювання щодо індустріальних парків, які робилися до війни.
Окрім іншого, глава уряду закликав керівників регіонів, що перебувають у тилу, забезпечити роботою біженців, які прибули з територій, де ведуться бойові дії.
Сучасна Україна ніколи не жила в умовах війни, а її економіка ніколи не функціонувала в умовах воєнного стану, а тому громадяни країни важко уявляють собі, як це відбувається.
Поки що відомо, що на ціни соціально значущих продуктів харчування запроваджено державне регулювання, а також обмежений експорт деяких продовольчих товарів та сировини, з якої вони виробляються.
Таким чином, головна риса економіки воєнного часу – це велика роль держави у всіх економічних процесах, зазначив у розмові з "Апострофом" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
"Як ми бачимо, такі компанії як "Укрзалізниця" та "Укрпошта" більш скоординовані, і в умовах, що швидко змінюються, їм легше функціонувати. Але й приватним компаніями, наприклад, роздрібним мережам, доводиться більше координуватися з урядом для забезпечення логістики, безпеки", - сказав експерт.
Економіка воєнного стану також передбачає забезпечення мінімального матеріального добробуту на всій території країни, де це можливо: "Це і фінансова складова – використання бюджетних коштів, у тому числі залучених у міжнародних партнерів, на пріоритетні потреби - зарплати, пенсії, критичний імпорт, армія, органи правопорядку. При цьому відмова від усіх інвестиційних проектів, мінімальне фінансування капітальних вкладень".
Все для фронту, все для перемоги
Ну і, звичайно ж, економіка воєнного часу – це перепрофілювання виробництв та й загалом усієї державної системи на потреби оборони.
"Економіка воєнного стану – це, фактично, напівручне управління підприємствами, планування виробництв, які є в країні, планування розподілу товарів, контроль за цінами з метою недопущення їхнього зростання та можливих спекуляцій в умовах обмеження постачання товарів", - розповів виданню директор Інституту соціально- економічної трансформації Ілля Несходовський.
Що стосується підприємств, що випускають продукцію подвійного призначення, то в умовах воєнного стану вони перекваліфікуються на виробництво товарів, які можуть використовуватись для ведення війни.
При цьому треба розуміти, що система управління воєнного часу торкнеться і приватних підприємств.
Ілля Несходовський вкрай скептично оцінює ініціативу прем'єра розвивати індустріальні парки під час війни: "Це ініціатива умовно на п'ять років, тому це не може бути (елементом) економіки воєнного стану. Можна його (індустріальний парк) створити, а якщо потім цю територію захопить ворог?"
Також є великі сумніви в тому, що вдасться активно задіяти переселенців, які опинилися в тилу на заході України.
"На даний момент я не бачу можливості залучити цих людей. Що конкретно вони робитимуть? – каже Ілля Несходовський. – Єдине – їх можна перетворити на напіввійськових. Є потреба у водіях, щоб возити "гуманітарку" з-за кордону, є потреба у людях, які розподілятимуть цю гуманітарну допомогу, але залучити таку кількість (людей, які поїхали на захід країни) просто неможливо”.
Плани на майбутнє
Ніхто не знає, скільки триватиме війна, і цілком можливо, що вона затягнеться на місяці, а її наслідки будуть відчуватися протягом кількох років. Тому економічна стратегія воєнного часу повинна включати планування, як мінімум, на найближче майбутнє.
"Необхідно захистити великі промислові активи. Умовно кажучи, якщо розбомблять, комбінат імені Ілліча або "Азовсталь" (обидва в Маріуполі - "Апостроф"), це буде удар по економіці, - зазначив Гліб Вишлінський. - Одна річь, коли в країну не завозять айфони, і на цьому не створюється якась додана вартість, інше, - якщо буде знищено промислові підприємства".
Не менш актуальним є питання посівної, яка має розпочатися вже найближчим часом.
"Необхідно зберегти врожай, зберегти інфраструктуру. Необхідно захищати людей, які виходитимуть у поле, бо ворог може стріляти у мирних жителів, підпалювати поля, щоб урожай було знищено", - каже Ілля Несходовський.
Є всі шанси забезпечити цьогорічний урожай, принаймні, на частині території країни, хоча навряд чи щось піде на експорт, тим більше, що він поки що обмежений.
І, головне, вже сьогодні треба починати розробляти плани щодо повоєнного відновлення української економіки.
