Війна в Україні стала ударом не лише для нашої економіки, а й для всього світу. Через блокування росією акваторії Чорного моря та обстріли портів, експорт зернових суттєво впав. Це загрожує не лише просіданням економіки, а й продовольчою кризою, що в деяких країнах може означати голод. Незважаючи на заклики ООН та інших потужних організацій, агресор категорично відмовляється деблокувати море та забезпечити прохід торговельним судам.
Та поки світ намагається запобігти настанню продовольчої кризи, в Україні фіксується зростанні цін на пальне та продукти харчування. Це здебільшого спричинено ускладненням логістики через руйнування шляхів та постійні обстріли. При чому, ціни зростають навіть у відносно "тихих" регіонах.
Скільки триватиме зростання цін на продукти в Україні? Якою буде інфляція? Як подолати загрозу голоду через припинення експорту, та чи скасують для України експортне мито? На ці питання в ефірі Апостроф TV відповів економіст ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА.
– Від початку війни ціни на продукти зросли в середньому на 20%. Це пояснюють тими логістичними проблемами, що виникли внаслідок російської агресії. На вашу думку, скільки це подорожчання буде триматися? Можливо, в деокупованих містах, де можна відновити ці шляхи, ціни підуть на спад?
– Детальної статистики по регіонах поки немає, але за особистими спостереженнями скажу, що ціни зросли однаково по всіх областях – як на заході України, так і по інших регіонах. Так, в принципі, і в Києві та Дніпрі, які не постраждали такою мірою як Харків, Херсон чи Миколаїв, ціни зросли. У березні 2022 року інфляція досягла десь 13,5%, порівняно з березнем минулого року. Там було прискорення десь на 3%.
Абсолютно очевидно, що йде війна. Дизель ще до війни коштував приблизно 30-35 грн за літр, це вважалося дуже високо, обговорювалися різні варіанти зниження акцизного навантаження на тонну палива, щоб якось знижувати ціни. Буквально 23 лютого вносився відповідний законопроект, і це всім задавалося ключовою нагальною проблемою. З 24 лютого багато чого змінилося. Зараз ми вже бачимо, що є високий дефіцит палива по всіх сегментах. По дизелю там абсолютна катастрофа, ціна вже на оптовому ринку 43-45 грн за літр.
Щодо логістичних проблем, то якщо говорити про західну Україну, там їх як таких не було. Є просто проблема подорожчання палива. Плюс-мінус із завершенням умовно якихось обстрілів, ціни вирівняються по областях, як це завжди було. Так, зберігається якась різниця, але суттєві розриви, як на мене, неможливі. Абсолютно зрозуміло, що прогнозувати, якими будуть наслідки зростання цін, яким буде зростання цін по товарних категоріях, абсолютно неможливо.
Є прогноз МВФ від початку березня, який складався відповідно під меморандум надання Україні чергового траншу, який передбачав 20% дефлятора. Це загальна інфляція в економіці за підсумками 2022 року. Є прогноз Світового банку, який передбачає споживчу інфляцію близько 20%. Так, інфляція висока, але абсолютно закономірна для військового року.
Та важливо інше. Поки що та інфляція, яку ми спостерігаємо, це більше інфляція витрат, про що говорять представники аграрної асоціації, через те, що в представників бізнесу аграрної сфери та логістики суттєво зросли видатки на підтримку цієї ж попередньої операційної діяльності або в трошки менших масштабах. Ми ще не відчули можливої нової хвилі інфляції, про яку буквально 27 квітня тонко натякнув Нацбанк, яка пов'язана саме з емісією гривні. Нам уже третій місяць вдається зберігати стабільність. Навіть ту інфляцію, яка є, в поточних умовах, я б назвав повною ціновою стабільністю.
Фінансова криза насправді ще України не торкнулася. І дуже важливо не зробити якихось помилкових кроків для того, щоб її не спровокувати. Що я маю на увазі? Емісія коштів Національного банку – тобто прямий друк для фінансування та захищення видатків, формального виконання бюджету. Тут важливо розуміти, що від того, що надрукували кошти, більше товарів та послуг в економіці не стало.
Зараз може бути певний тиск зі сторони того ж уряду чи парламенту, що нам потрібно, щоб Національний банк активніше брав участь у купівлі військових облігацій Мінфіну. При цьому є позиція Мінфіну по тому, що там утримують ставки, не хочуть їх піднімати, вважають це недоцільним.
Фактично основним покупцем зараз виступає Національний банк. Якраз представники НБУ в прес-релізі достатньо коректно акцентували на тому, що потрібно активніше шукати зовнішні запозичення, зовнішні безповоротні залучення, щоб фінансувати все. Є стандартні державні видатки: виплачуються зарплати, пенсії тощо. І є військові видатки. Ясно, що війна обходиться від 5 до 7 млрд доларів на місяць. Якраз ця сума в принципі еквівалентна фіскальному розриву по місяцю – тобто перевищенню видатків над доходами державного бюджету. Якщо надрукуються кошти, їх все одно вистачить максимум на один місяць, і це призведе до сплеску інфляції та нової хвилі нестабільності, економічної паніки серед населення.
Все одно ці кошти доведеться шукати на міжнародній арені. В першу чергу, це напевно можуть бути заарештовані російські кошти. Є повна сума репарацій, їх можна стягувати частками ще до завершення війни, враховуючи допомогу наших старших геополітичних партнерів – США та Великої Британії, і фінансувати безпосередньо військові видатки для того, щоб вистояти та пришвидшити перемогу.
– Ще одна болюча тема для України та світу – це продовольча криза. Про голод, який фактично наближається, говорили і в ООН, і в інших організаціях. Володимир Зеленський закликав світ допомогти розблокувати українські порти, щоб не допустити катастрофи. На вашу думку, чи понесе це звернення за собою якісь рішучі дії з боку наших партнерів? Україна є одним із найбільших експортерів зерна та годує 400 млн людей на планеті.
– Це і Україна, і росія. Тобто росія там традиційно коливається на першому-другому місці, а ми від четвертого до сьомого, залежно від року. Фактично вся ця пшениця – і наша, і російська – частково випала. Якийсь експорт вдалося зберегти, зараз це близько 1,5 млн тон з попередніх 5 млн тон на місяць.
З портами ситуація трохи складніша. Дійсно є аргумент, що давайте ми повністю розблокуємо акваторію Чорного моря, щоб з України могли виходити торгові судна, і це допоможе вирішити проблему глобального голоду.
Це звучить гарно, але ж росія не готова виводити військові кораблі. Ніяк на неї вплинути поки що не можуть. Якщо в когось є якісь дипломатичні інструменти впливу, то напевно вони б уже вплинули, тому що ця проблема не локальна. Вона впливає не лише на країни з низьким рівнем доходу, це так само позначається на країнах ЄС, на тій самій Німеччині через зростання цін на соняшникову олію та інші продукти харчування. У них є цей показник базової інфляції. Вони хвилюються, що він зараз становить 2,9%, а, можливо, зросте до 3,1-3,5%.
Звичайно, це впливає і на Єврозону, і на країни з низьким рівнем доходу в Азії і Африці, куди ми раніше постачали інші зернові. Навіть якщо вдасться швидко вплинути на росію, вивести їхні військові кораблі і гарантувати безпеку торговим суднам, то, наскільки я знаю, суттєво пошкоджені наші порти. Якийсь час потрібно їх просто відновлювати. Тобто стан портів, наскільки вони придатні в попередніх обсягах займатися перевалкою, які з них залишилися, які зруйновані – цієї інформації поки що немає у відкритому доступі, я її не зміг знайти. Тут, мені здається, все впирається також у те, що ці порти треба буде фізично відновлювати. В цілому, звичайно є глобальна проблема з зерновими. Вона просто проявилася в зростанні цін на зернові.
– Прем'єр-міністр Словаччини у своєму Twitter закликав назавжди скасувати мито на експорт з України до країн Євросоюзу. Як ви вважаєте, наскільки це рішення, якщо воно справдиться, буде великим поступом для нашої країни не лише на період війни, а й згодом? Наскільки воно стане вагомим для нашої економіки?
– Я думаю, що це все ж таки буде тимчасове рішення – на рік, можливо більше. Просто є загальні правила Світової організації торгівлі, які передбачають різні гармонізовані ставки, які ви можете вводити мита проти інших країн, які мита вводяться іншими країнами по вашій продукції.
Змінюються ставки залежно від того, які саме галузі знаходяться в пріоритеті в економічній політиці тощо. Тому, чесно, я технічно не зовсім розумію, як можна назавжди скасувати мито з України до Євросоюзу. Як надіслати якусь цільову допомогу чи грант, чи зробити державну програму підтримки – це так. Повністю скасувати мито, мені здається, це складно реалізується.
Однак я точно не спеціаліст саме по торговельному праву. Цим займається окремий департамент Мінекономіки. Плюс у нас же більшість зерна експортувалася через деякі країни ЄС, однак це просто було умовно для оптимізації оподаткування. Зерно йшло на зовсім інші країни.
