Війна зблизила країни і народи України та Польщі як ніколи раніше. До кількох мільйонів українських заробітчан на польській землі з кінця лютого приєдналося приблизно стільки ж наших біженців. Офіційна Варшава не лише надає Києву всебічну допомогу, а й рішуче протистоїть російському агресору, заохочуючи своїм прикладом інші країни Європи. Все більше зміцнюються культурні, соціальні, економічні зв'язки двох держав. "Апостроф" розбирався, чого можна очікувати від поглиблення українсько-польського співробітництва, наскільки воно вигідне нашій країні, і чи є в ньому ризики.
"Польща буде економічним хабом для незалежної України", - заявив польський прем'єр Матеуш Моравецький під час відвідин Бородянки Київської області 1 червня.
За його словами, Польща намагається допомогти Україні, яка страждає від війни, вже сьогодні. Саме відвідування Бородянки Моравецьким було присвячене відкриттю в ній модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб, яке профінансував польський уряд.
Вже зараз, після трьох місяців війни, Польща очолює "рейтинг дружності" по відношенню до України, який склало видання Forbes. Це комплексна оцінка за 11 критеріями, у тому числі за обсягом виділеної фінансової допомоги та її часткою у ВВП кожної країни.
Не будемо забувати і те, що Польща прийняла найбільшу кількість українських біженців. Точна їхня кількість невідома, але йдеться про декілька мільйонів наших співвітчизників.
А на початку травня польський президент Анджей Дуда заявив, що "між нашими країнами більше не буде кордону".
Зрозуміло, що кордон і прикордонний контроль, принаймні найближчим часом, збережуться, але, як розповів днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, йдеться про "спільний контроль, який зробить цей кордон непомітним".
Є й інші точки взаємодії Києва та Варшави.
Під час останнього візиту до нашої країни Матеуш Моравецький зустрівся зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем, з яким підписав меморандум, який передбачає можливість створення спільного підприємства з виробництва озброєнь та військової техніки.
Також було підписано меморандум про співпрацю в енергетичній сфері. Йдеться про можливі постачання електроенергії до Польщі з Хмельницькою АЕС. "Для України це дуже важливий проект, який відкриє додаткові можливості експорту української електроенергії до Європи", - заявив Денис Шмигаль.
Нагадаємо, раніше енергетична система України працювала синхронно з об'єднаною енергосистемою росії та Білорусі, але з 2023 року вона мала інтегруватися в енергосистему Європейського Союзу. Війна прискорила цей процес, і об'єднання української та європейської енергетичних систем відбулося у середині березня цього року.
Не "брат", а друг
Україна та Польща мають багато спільного – починаючи з історії і закінчуючи близькістю менталітетів та мов. І до війни українці віддавали перевагу Польщі в якості місця роботи та навчання багатьом іншим країнам Європи. Багато в чому через культурно-мовну близькість українські біженці зупинили свій вибір саме на Польщі, незважаючи на те, що в низці країн ЄС, наприклад, у Німеччині, матеріальна підтримка щедріша.
Сьогодні можна стверджувати, не боячись зайвого пафосу, що українці та поляки є справжніми друзями (слова "брати" краще уникати, оскільки його повністю дискредитував наш північний сусід-агресор).
"Нас знову об'єднала війна, тепер важливо, щоб нас знову не розділили", - сказав у розмові з "Апострофом" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
А такі спроби, напевно, будуть. Хтось обов'язково згадає трагічні події Другої світової війни, хтось вирішить заглибитись ще далі в історію – у часи Богдана Хмельницького.
Є також нібито й не такі значні, але тому не менш прикрі моменти, як, наприклад, голосування українського журі на пісенному конкурсі "Євробачення", яке поставило представнику Польщі аж цілих "нуль" балів. І навряд чи найвища оцінка – 12 балів – від глядацької аудиторії України змогла повністю нівелювати ефект цього конфузу.
Сцена "Євробачення-2022"
При цьому можна не сумніватися, що "брат" і агресор зробить усе можливе, щоб посварити народи України та Польщі. Один із останніх перлів видав секретар Ради безпеки росії Микола Патрушев, який заявив, що "…Польща вже переходить до дій із захоплення західних українських територій".
Проте зв'язок двох країн досить міцний, і він, напевно, подолає всі ці непорозуміння.
Спільна оборона
Гуманітарна складова дуже важлива для гармонійної взаємодії країн та народів, але не менш значущими є й прагматичні зв'язки.
Україна та Польща справді потрібні одна одній, і співпраця необхідна, зокрема, в оборонній сфері.
У Варшаві чудово розуміють, що у разі програшу України Польща може стати однією з перших воєнних цілей людоїдського режиму путіна. У росії цього, власне, і не приховують.
Ще на початку війни деякі експерти висловлювалися про доцільність перенесення до Польщі українського військово-промислового виробництва. Після того, як західні регіони України зазнали масованих обстрілів, націленим, зокрема, на інфраструктуру та виробничі потужності, такі думки стали ще більш актуальними.
Тому перспектива спільного виробництва озброєнь виглядає насущно та здорово.
"У військовій сфері Україні потрібна кооперація у виробництві озброєнь. Одна країна з невеликою економікою робити абсолютно все не може, тому виходів тут два – або кооперація при роботі над великими проектами, або обмін тим озброєнням, яке вже довело свою ефективність у бойових умовах. Кооперація більше властива машинобудуванню та авіабудуванню", - сказав у коментарі виданню економіст, член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран.
Самохідна артилерійська гаубиця Krab, кілька десятків яких Польща передасть Україні
Безцінний досвід
Війна ще далека від завершення, але вже зараз треба думати про повоєнне відновлення країни. Україна розраховує в цьому процесі на допомогу колективного Заходу, проте тут не завадив би "провідник", з роллю якого чудово впоралася б саме Польща.
Україні також необхідно продовжувати реформи, і не лише тому, що їх проведення від нас вимагає Європейський Союз. Адже реформи – це насамперед про ефективність.
І в цьому питанні допомога Польщі була б дуже корисною.
"Поляки з точки зору економічної організації – ментальність, організація праці – найбільш близькі до українців. І при цьому вони мають напрацьований досвід – досвід організації індустріальних парків, парків розвитку, системи оподаткування, стимулювання розвитку територіальних громад тощо. Тобто дуже багато речей, які у нас тільки на початковому етапі, і ми могли б використовувати цей досвід, і тоді нам не потрібно буде набивати шишки на цьому шляху, - каже Ілля Несходовський. - Це також можливість використовувати польський досвід для приведення власного законодавства та умов ведення бізнесу до стандартів, які сьогодні діють у Європейському Союзі".
На його думку, польський досвід слід розпочати застосовувати на заході України, а потім поступово розповсюджувати його по всій країні.
Більше не конкуренти
Від різних людей, у тому числі, так званих "експертів", можна нерідко почути думку про те, що для Польщі поглиблена співпраця набагато вигідніша, ніж для України, і що поляки мало не наживаються на українцях – а також на Євросоюзі, вимагаючи від Брюсселя додаткових коштів.
Звичайно, цей наратив активно просуває кремль, а також підгодовані ним політики та "експерти" на Заході.
Про спроби розсварити наші народи – як минулі, так і майбутні, ми вже сказали вище. Однак звернемо увагу на важливий момент: будь-яка співпраця – і Україна з Польщею тут не виняток – має бути взаємовигідною. І тому абсолютно нормально, якщо поляки будуть отримувати з нашої тісної взаємодії свою вигоду.
Більше того, у будь-яких взаєминах, особливо, коли йдеться про такі складні та комплексні конструкції як країни та суспільства, можливі кризи та ризики.
Однією з головних претензій останнім часом було те, що українці, їдучи на заробітки до Польщі, по суті розвивали її економіку, а не власну.
"Раніше українці їхали до Польщі, виробляли там продукцію, яка потім продавалася в Україні. Тобто, по суті, наші виробничі потужності розміщувалися в Польщі, там працювали українці, там же вони платили податки, там була додана вартість", - каже Ілля Несходовський. .
Однак, за його словами, останнім часом ситуація почала змінюватися: "До певного моменту ми конкурували. Якщо ми належно співпрацюватимемо, поступово створюючи відповідні території для розвитку, то й польський бізнес приходитиме сюди, тому що далеко не все можна розмістити на польській території. Плюс - робоча сила (яка на сьогодні в Україні дешевша – "Апостроф)".
Цех польської компанії Solaris Bus&Coach з виробництва автобусів
Таким чином, ризики для України від поглибленої співпраці з Польщею на сьогодні є мінімальними, переконаний Несходовський. І вони більшою мірою залежать від самої України: "Якщо ми створимо жахливі умови для бізнесу, то бізнес просто переїде до Польщі".
Органічна євроінтеграція
Вже не одне десятиліття Польща має почесне звання "адвоката" України у Європейському Союзі. Але якщо ще зовсім недавно перспектива євроінтеграції нашої країни виглядала дуже віддаленою, а іноді й зовсім примарною, то після початку війни, незважаючи на спроби саботажу з боку деяких членів ЄС, вона починає набувати досить чітких обрисів. Україна вже подала заявку на вступ до Євросоюзу, і вона, як очікується, буде розглянута у червні.
І в цьому питанні "адвокатські" навички Польщі нам можуть стати у нагоді.
За словами Іллі Несходовського, Польща зможе "органічно інтегрувати" Україну до Європейського Союзу.
І саме економічна складова нашої співпраці тут може відіграти ключову роль. "Вона (Польща) була найбільш динамічною економікою Європейського Союзу останніми роками", - нагадав Несходовський.
Віталій Шапран також бачить непогані можливості для реалізації європейських устремлінь України через поглиблену співпрацю з Польщею.
Експерт нагадав, що ЄС скасував мита та квоти на український експорт на рік. "Але це, м'яко кажучи, виглядає половинчастим кроком щодо України. Потрібно домагатися, у тому числі, за допомогою Польщі, щоб митного кордону України з ЄС не було як такого. Тоді Україна стане ще більш привабливою для розміщення тут виробництв західними компаніями, - каже Шапран. - Війна підстьобнула темпи євроінтеграції, і це безумовний плюс, але ми ще тільки маємо направити в правильне русло ці процеси. І, думаю, Польща може допомогти Україні в цьому".
