Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС викликав справжнісіньку катастрофу, наслідки якої позначаться й на вітчизняній аграрній галузі. Отримали українські сільгоспвиробники удар, звідки не чекали – від наших європейських союзників, які запровадили обмеження на імпорт нашої аграрної продукції. Сільське господарство України через війну переживає важкі часи. Про всі ці виклики та про вирішення пов'язаних з ними проблем в інтерв'ю "Апострофу" розповів міністр аграрної політики та продовольства України МИКОЛА СОЛЬСЬКИЙ.
Проблема на роки
- Південь України вкритий потужною мережею зрошувальних каналів, які живилися від Каховського водосховища. Яка доля сільського господарства на цих територіях після підриву греблі Каховської ГЕС?
- Від Каховського водосховища значною мірою залежало сільське господарство навколишніх територій. Найбільше - на лівому березі Дніпра, де розташовуються великі зрошувальні канали - Каховський, Північно-Кримський тощо. Вони забезпечували водою величезні посівні площі.
Зараз рівень води упав набагато нижче точки входу в ці канали, тож вони неминуче пересохнуть. І декілька сотен тисяч гектарів сільськогосподарських угідь залишаться без поливу. Звичайно, це принесе величезні збитки, які обчислюються мільярдами доларів. Високі врожаї, які вирощувалися на зрошуваних землях, просто зникнуть.
Причому втрачені будуть урожаї не лише зі зрошуваних площ. Структура більшості господарств на Лівобережжі така, що вони мають в своєму складі як зрошувані, так і не зрошувані площі. Зрошувані приносять їм прогнозовані високі врожаї, а решта дозволяють отримувати додаткові доходи, розмір яких може бути різним, залежно від погодних умов.
Тепер же, якщо зрошення зникне, такі господарства, позбувшись надійного джерела доходу, не зможуть обробляти всі свої землі, незалежно від того, зрошувалися вони, чи ні. Тому насправді втрачено для землеробства набагато більше земель - біля мільйону гектарів.
І це, звичайно, потягне за собою величезні збитки не лише для України, але й для всього світу. Глобальні ринки вже відреагували на руйнування Каховської греблі підвищенням цін на зернові культури.
- Чи є можливість вирішити цю проблему після звільнення Лівобережжя?
- Щоб відновити постачання дніпровської води, необхідно відбудувати греблю та знову наповнити водосховище. Повною мірою зайнятися цим ми зможемо після звільнення південних регіонів України, але швидко реалізувати цей проєкт не вдасться. Навіть за найбільш сприятливих обставин це займе декілька років. Адже треба спочатку побудувати греблю, яка є дуже масштабним та складним об’єктом, потім наповнити водосховище, відновити самі зрошувальні канали, які невідомо як постраждали від бойових дій, а за роки без води можуть зазнати додаткових руйнувань. Все це вимагатиме величезних коштів й часу.
Але для того, щоб навіть розпочати проєктні роботи, потрібно спочатку звільнити території від окупантів.
Читайте також: Замість Великого Лугу отримаємо Велику Пустелю: невтішний прогноз для півдня України після підриву ГЕС
Менше кукурудзи - більше соняшника
- Наскільки успішно пройшла посівна нинішньої весни, та які у нас види на врожай?
- Звичайно, війна не могла не вплинути на стан справ в аграрному секторі. Проте з урахуванням наявних обставин, посівна пройшла успішно. Врожай прогнозується орієнтовно на 10% нижче, ніж у минулому році (2022 року врожай зернових та олійних склав 72 мільйони тон – "Апостроф"). В першу чергу через те, що фермери, враховуючи транспортні проблеми, зменшили посівні площі під культурами, які дають великий врожай на одиницю площі (наприклад, кукурудзи). Натомість збільшилися посіви культур, урожайність яких нижча, зате тонна продукції коштує більше (наприклад, соняшника чи сої).
Таким чином, Україна зберігає значний експортний потенціал, і при цьому навантаження на логістику помітно знизиться, оскільки врожай займатиме менший об’єм.
Також зменшення транспортних потоків відбудеться завдяки тому, що в нинішньому році об’єм перехідних залишків станом на червень в чотири рази менший, ніж був рік назад.
- Чому?
- У 2021 році українські аграрії отримали рекордний врожай (106,6 мільйона тон зернових та олійних - "Апостроф") і мали величезні об’єми зернових для експорту. Проте вже в лютому 2022 року почалося масштабне російське вторгнення, через що на кілька місяців експорт практично зупинився. Таким чином, коли фермери минулого літа почали збирати врожай, у них ще залишалося значна кількість продукції з минулого року. І оскільки цю продукцію також треба було вивозити, це створювало підвищене навантаження на логістику.
Зараз ситуація інша. На експортерів вже не тисне врожай 2022 року, який через війну виявився відчутно меншим, ніж попередній. Тож хоча нинішній урожай буде не набагато меншим за попередній, навантаження на транспортні потоки буде не таким значним.
- В минулому році на ринку відчувався певний дефіцит овочів. Як з цим буде в нинішньому сезоні?
- Традиційно найбільший об’єм деяких овочів, особливо ранніх, вирощувався на півдні країни. Значна частина цих територій потрапила під окупацію. Тому нічого дивного, що виник дефіцит. На жаль, і сьогодні більша частина цих територій продовжує знаходитися під окупацією. Але наші фермери вже зорієнтувалися і збільшили площі під вирощування овочів в інших областях. Таким чином дефіциту минулого року певним чином вдасться уникнути. Ми навіть сподіваємося на зниження цін в сезон збору врожаю.
Зрозуміло, що повернення до попередніх об’ємів вирощування овочів буде залежати від багатьох факторів. В першу чергу, звичайно, від звільнення цих територій. А вже після звільнення можна буде оцінити, в якому стані там знаходяться господарства і земля (зокрема внаслідок пересихання зрошувальних систем). І оцінити, як швидко можна буде відновити сільськогосподарське виробництво на цих територіях.
Тим часом, дефіцит овочевих культур власного виробництва компенсувався імпортом. Імпортні овочі дорожчі за українські, оскільки логістика їх доставки в Україну зараз набагато складніша і дорожча, ніж звичайно.
Проте, попри всі складнощі, ми бачимо, що ні в минулому році, ні зараз на ринку немає критичного дефіциту якихось продуктів.
- Восени немалий ажіотаж спричинило різке подорожчання яєць...
- На це були цілком об’єктивні причини. Окупанти зруйнували декілька великих птахофабрик, розташованих на півдні та сході, що призвело до скорочення виробництва. Крім того, знову ж таки через логістичні проблеми, бізнес не зміг вчасно завезти нове поголів’я курей, потрібне для отримання яєць. Проте за декілька місяців ця ситуація вирівнялася, бізнес значною мірою адаптувався, і декілька місяців тому ми побачили, що ціни на яйця почали знижуватися (в останні місяці 2022 року та у перші місяці 2023 року яйця коштували в середньому понад 60 гривень за десяток, в минолому травні ціни впали нижче 45 гривень за десяток – "Апостроф").
Проблемний коридор
- "Зерновий коридор" став вдалим рішенням для збереження українського експорту сільськогосподарської продукції. Проте при кожному продовженні його дії Росія погрожує його перекрити. Наскільки великою є наша залежність від цього "коридору", і чи маємо ми запасні варіанти на випадок, якщо він дійсно буде перекритий?
- Запасні варіанти є. І уряд, і учасники ринку активно працюють над їх розробкою. Проте на сьогоднішній день, я гадаю, виносити ці плани в публічний простір не варто. Дочекаємося середини липня, коли буде ухвалюватися рішення про продовження дії "коридору". А вже після цього уряд буде ухвалювати рішення про подальші дії відповідно до тих обставин, які складуться.
- Наскільки важливою частиною українського аграрного експорту є "коридор"?
- Ми не публікуємо точних даних, оскільки така публічність не допомагає в переговорах. Проте можна сказати, що за час дії "коридору" приблизно половина експорту здійснювалася через чорноморські порти. Звичайно, якби Росія не чинила перешкод, пропускна здатність "коридору" була б набагато більшою. Але і в нинішньому режимі роботи він має велике значення не лише для України, але й для всього світу.
- Експорту продукції з України чинить спротив не лише Росія. Нещодавно обмеження впровадили й деякі країни-члени ЄС. Чи вдалося нам владнати проблеми з сусідами?
- На сьогодні ситуація стабілізувалася. До 5 вересня існує заборона на експорт чотирьох культур (пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник) до п’яти країн - Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. В решту країн ЄС українська продукція експортується без обмежень.
Транзит через сусідні країни працює нормально, за винятком Польщі. Там є певні складнощі, над якими ми продовжуємо працювати. Сподіваюся на розуміння польських колег (28 червня президент Польщі Анджей Дуда виступив за скасування цих обмежень).
- Чи існує ймовірність того, що подібні інциденти виникнуть знову?
- Звичайно, ми працюємо над тим, щоб цього не трапилося. Ми доводимо нашим партнерам, що маємо справу з підступним ворогом, який може використовувати будь які наші розбіжності в своїх цілях. Одразу після прийняття ЄС рішення про обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України росіяни на 10 днів повністю зупинили роботу "зернового коридору". І навіть після того, як шлях вдалося знову відкрити, частина портів не змогла відновити роботу в повному обсязі. А порт "Південний" повністю заблоковано.
Тому ми закликаємо європейські країни бути обережними при впровадженні будь яких обмежень на своїх кордонах. Адже вони будуть автоматично впливати і на роботу "зернового коридору", що створює додаткові проблеми, які нам все одно доведеться вирішувати разом.
До того ж, проблеми, які наче б то викликає імпорт українського зерна, значною мірою є уявними. Статистика показує, що він навпаки сприяє розвитку економіки. У 2022 році п’ять східноєвропейських країн, які впровадили обмеження, імпортували української сільськогосподарської продукції на 7 мільярдів євро. При цьому експорт агропродукції з цих країн зріс на 18 мільярдів євро. У Польщі, наприклад, виробництво м’яса птиці, в тому числі завдяки українському зерну, збільшилося за рік на 7,5%.
Так що можливо імпорт українських зернових приносить сусідам більше користі, ніж шкоди.
Читайте також: Кавуни від 40 грн: які ціни будуть на популярні фрукти та ягоди
