В Україні активно обговорюється питання фактичного відкупу від мобілізації за гроші. Пропонуються різні моделі і варіанти, але суспільство це засуджує. Хто виграє від запровадження таких механізмів і як вони вплинуть на питання виведення бізнесу з тіні - в етері Апостроф TV пояснив економіст Олег ПЕНДЗИН.
- Днями прем'єр-міністр Шмигаль окреслив рамки майбутньої системи бронювання, над якою працюють в уряді. Це середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків і вплив підприємства або галузі на економіку. Наскільки ця система буде дієздатною?
- Насамперед треба розуміти, нащо це робиться, бо це дуже непопулярні в суспільстві речі.
Читайте: Як змінять підходи до бронювання від мобілізації: відповідь нардепа
Тут треба озвучити декілька цифр, які ми неодноразово чули на прес-конференціях - і президента, і міністра фінансів, і прем'єра.
Перша цифра. В рік один мобілізований обходиться приблизно у 1,3 мільйона гривень. Це утримання, годування, одяг і мінімальний обсяг озброєння. З відкритих даних ми знаємо, що на сьогоднішній момент в Україні мобілізовано 1,1 мільйона осіб, і загальний обсяг дохідної частини бюджету, яку можна використовувати на війну - це 1,7 трильйона гривень. І якщо ми порахуємо той обсяг коштів, про який йдеться, то вистачає на той обсяг людей, які мобілізовані.
Друга цифра. Якщо ми говоримо про додаткову мобілізацію 450-500 тисяч чоловік, то свого часу президент озвучував півтрильйона гривень. Але в жодному разі це не ті 44 мільярди, про які заявив Кабмін, а абсолютно інакший рівень грошей. Пані Підласа після обговорення цього питання в комітеті назвала цифру близько 700 мільярдів, з яких 350 - це суто на мобілізацію (годування, одяг) 450 тисяч чоловік, а ще близько 350-400 мільярдів на озброєння і переозброєння мобілізованих.
Але 500 чи 700 млрд - для України зараз великої різниці немає, тому що цих грошей немає в природі. Немає ні джерел надходження, ні розумінь, звідки їх взяти.
Тому й виникла така ідея у Шмигаля. А у нас порядка 40 відсотків економіки знаходиться в тіні, тобто це підприємства, які жодним чином не платять податків. І вони є надзвичайно потужним джерелом для збільшення доходів держбюджету. Тобто з одного боку виникло питання профінансувати мобілізацію, а з другого боку - зменшити загальний обсяг тіньового сектору економіки.
- Яким чином примусити цей бізнес вийти з тіні, щоб і податки платилися, і люди отримувати білі зарплати?
- Ось пан Шмигаль і запропонував такий варіант, як платне бронювання. Тобто ідея має бути наступна. Підприємство, яке хоче забронювати своїх працівників, має демонструвати позитивні результати роботи, активну сплату податків і має сплачувати ЄСВ за власних працівників, а людина має сплачувати ПДФО. Так я бачу загальну картинку.
Що стосується того, якими мають бути межі, то є різні точки зору. Ми чули позицію комітету і пана Наталухи, що мова має бути про 20 тисяч ЄСВ, тобто заробітна платня має бути від 100 тисяч гривень. Але це слабо реалістична ідея. Просто озирніться навколо себе і чи багато людей з такими легальними зарплатами.
Читайте: Бронювання за гроші: чи можна буде "відкупитися" від мобілізації
Є й інша точка зору - сплата ЄСВ на рівні 6 тисяч гривень. Це заробітна платня приблизно на рівні 30 тисяч гривень. Це більш реалістично. З таким ЄСВ ми можемо отримати додаткову акумуляцію в бюджет на приблизно 300 мільярдів гривень. Хоч цих грошей і не вистачить на необхідні обсяги, але це вже щось. До прикладу, бюджет Міноборони на озброєння сьогодні складає 250 мільярдів і додаткові 300 мільярдів надзвичайно потрібні державі. Тому така позиція з точки зору економіки цілком має право на існування.
Я не беру до уваги морально-етичний аспект і не обговорюю сприйняття суспільством платного бронювання як такого. Але з точки зору грошей це виглядає таким чином.
- Разом з тим, у суспільстві обговорюють саме морально-етичний аспект. Мовляв, у тих компаніях, які можуть дозволити собі сплачувати податки, буде бронювання. А ті, хто заробляє менше - йдіть і служіть. Тобто фактично мова за те, що можна відкупитися від служби в армії.
- Коли ми говоримо про те, що на сьогодній момент є справедливим для держави, то у будь-якому разі є чесна робота у легальному бізнесі, сплата всіх податків і легальне нарахування заробітної платні своїм працівникам.
- Тобто держава хоче вбити двох зайців, тобто крім бронювання намагається вивести бізнес з тіні.
- Безперечно, ми ж обговорюємо джерела грошей для мобілізації. Підняти акцизи чи на півтора відсотка збільшити воєнний податок - можна це зробити і додатково зібрати 40-44 мільярди. Але це не врятує питання мобілізаційних потреб.
Це виконання маяка МВФ, що дасть нам можливість, якщо все буде добре, в кінці березня отримати 900 мільйонів додаткового кредиту. Але це жодним чином не вплине на долю тіньової економіки України і, по-друге, цими грошима не вирішити питання додаткової мобілізації.
До речі, треба розуміти, що якщо людина втратила на війні кінцівки, чи отртимала інші вади здоров'я - вона залишається на утриманні бюджету. Так, це не ті виплати, які потрібні, але людина їх отримує. Ба більше, президент заявив про необність збільшення виплат для людей, які працюють на лінії фронту. Тобто на все треба гроші, а воєнні видатки - це виключно гроші від нашої економіки. Тому виведення економіки з тіні стає на сьогоднішній день надважливим питанням. А оскільки так просто це не зробиш, то треба ставити умови, за яких роботодавець, який не платить податків, буде вимушений платити білі зарплати, щоб зберегти своє підприємство і своїх працівників.
- Повертаємося до бронювання. Якщо, наприклад, підприємство важливе, але там немає високих зарплат?
- При бронюваннї можуть використовуватися різні критерії. Наприклад, для підприємство ВПК і критичної інфраструктури може бути критерій приналежності до важливості збереження економічного балансу. Відповідно там не буде питання 30 тисяч гривень, а може бути і менша заробітна платня. Але якщо підприємство виробляє критично важливу продукцію для держави, люди будуть бронюватися.
Читайте: Нові правила мобілізації: п'ять резонансних пунктів, які не підтримали в Раді
Є сектор послуг, фінакнсовий та інші сектори, які потрібні державі лише для наповнення держбюджету. І тут вступає в дію критерій щодо зарплати.
- Кабмін також готує ще один законопроект, за допомогою якого хочуть збільшити надходження до бюджету через збільшення військового збору для ФОПів. Чи реально це втілити з економічної точки зору і яка користь можлива?
- Є мета і потреба на мінімум 44 мільярди - це маяк МВФ. Добре, якщо б вдалося більше. Але станом на сьогодні ще немає відповідного законопроекту, а є вплески в інформаційний простір для того, щоб зрозуміти реакцію суспільства на ці речі.
Але крім власне воєнного збору для ФОПів підняли питання додаткового оподаткування операцій з нерухомістю. Також обговорюються питання введення додаткового податку на купівлю-продаж ювелірних виробів, запровадження акцизу на солодкі газовані напої. Плюс є нерегулярні доходи тощо.
Тобто механізмів є достатньо багато, І якщо вдасться хоча б за одним з цих напрямків отримати додаткові гроші, то чому б і ні.
Інше питання - наскільки все це спийме суспільство і наскільки швидко той чи інший механізм буде проведено через Верховну раду. Але в будь-якому разі, треба наповнювати бюджет. І без цього ми ворога не переможемо.
Повертаючись до платного бронювання, на сьогоднішній момент це дуже дієвий спосіб вивести частину економіки з тіні. Тому що інших джерел на сьогодні немає. а у легального бізнесу немає надзвичайно великих резервів, щоб платити більші податки.
Читайте: Доведеться викласти більше: українці будуть по-новому платити податок на авто
