RU  UA

Четвер, 18 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.90
Банки

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Успіхи і провали НБУ: за що критикують топ-менеджерів Нацбанку

Реформа регулятора повинна бути продовжена

Реформа регулятора повинна бути продовжена Фото: Юлія Березовська\Прес-центр НБУ

Відносна стабільність валютного ринку України, яка встановилася останнім часом, обумовлена низкою факторів, як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. "Апостроф" з'ясував, яка в цьому роль Національного банку, чи справедлива критика на адресу його керівництва, а також чого більше в роботі регулятора - досягнень чи прорахунків.

На валютному ринку України встановилася стабільність. Незважаючи на незначні коливання, практично з самого початку 2019 року курс долара тримається плюс-мінус близько позначки 26 гривень. Стійкість нацвалюти, як раніше писав "Апостроф", обумовлена цілою низкою чинників, серед яких, зокрема, - сприятлива цінова кон'юнктура на світових ринках для українського експорту, що забезпечує надходження в країну іноземної валюти, а також масова скупка нерезидентами вітчизняних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), для придбання яких інвестори заводять в Україну валюту.

Однак є й інші причини, що сприяють стабілізації вітчизняної валюти. Серед них одне з перших місць займає грамотна політика Національного банку України (НБУ). Зокрема, регулятор на чолі з Яковом Смолієм та його першим заступником Катериною Рожковою ось уже кілька років проводить поступову лібералізацію валютного ринку. І останнім кроком у цій сфері стала відміна з 20 червня цього року обов'язкового продажу бізнесом валютних надходжень - до цього діяло вимога продавати на міжбанку 30% валютної виручки, а ще раніше - 50%. Нацбанк також досить вміло відстоює позиції держави у справі проти колишніх власників націоналізованого в кінці 2016 року "ПриватБанку" . При всій неоднозначності, так зване "очищення" банківської системи також мало позитивний ефект.

Привід для критики

Але, треба визнати, на адресу топ-менеджменту НБУ звучить багато критики. Зокрема, - від колишніх вкладників збанкрутілих банків, які не змогли повернути свої "згорілі" депозити в цих фінустановах, або ж отримали їх не в повному обсязі. Так, протягом кількох років під стінами будівлі Нацбанку в центрі Києва з завидною постійністю збиралися десятки, а, іноді, і сотні людей, які стверджували, що вони є жертвами банківського свавілля (серед "ошуканих вкладників" насправді виявлялося багато проплачених "професіоналів", та й самі протести з часом перетворилися на чистої води профанацію).

Більше за інших від критиків діставалося Валерії Гонтаревій, яка очолювала НБУ у 2014-2018 роках (Верховна Рада звільнила Гонтареву в березні 2018 року, при тому, що вона офіційно подала прохання про відставку у квітні 2017-го, після чого самоусунулася від виконання обов'язків керівника центробанку). Після її відходу від справ "народне обурення" переорієнтувалося на Катерину Рожкову (в 2015-2016 роках вона очолювала департамент банківського нагляду НБУ, з 2016 року була заступником, а з червня 2018-го - першим заступником голови Нацбанку). Першим заступником Рожкова стала за пропозицією призначеного незадовго до цього керівником НБУ Якова Смолія. Сам Смолій прийшов на роботу в Нацбанк у квітні 2014 року, а справжнім керівником центробанку він став у травні 2017 року.

Приклад для інших

Але наскільки справедливі претензії до керівництва регулятора?

Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса зазначив в розмові з "Апострофом", що критика на адресу Катерини Рожкової йде, в основному, з боку бізнесмена Ігоря Коломойського, колишнього співвласника "ПриватБанку", який він тепер хоче собі повернути або, скоріше, отримати за нього грошову компенсацію, посилюючи, таким чином, на неї тиск. "Це - особиста помста за "ПриватБанк", тому що вона вела проект (націоналізації) "ПриватБанку", - пояснив Фурса.

Що стосується в цілому команди, яка ось уже кілька років перебуває біля керма в Нацбанку, то, за його словами, слід відзначити такі досягнення, як перехід до інфляційного таргетування, гнучкий валютний курс - "це працює, так як, ми бачимо, курс не тримають, але гривня залишається стабільною". Крім того, до плюсів роботи команди можна віднести очищення банківської системи, реформу самого регулятора, "перехід до нормально функціонуючої банківської системи". "Якщо приїжджають інвестори, кредитори, то Нацбанк показують найперше, тому що це - один з небагатьох нормально працюючих інститутів", - сказав експерт.

За словами головного експерта ради НБУ Віталія Шапрана, обдуреним вкладникам, ймовірно, складно об'єктивно оцінити роботу регулятора. Але достатньо згадати, в якому важкому стані дісталася банківська система нинішньому менеджменту Нацбанку.

"Я вважаю що за останні кілька років головними досягненнями НБУ є: утримання фінансової стабільності, забезпечення зниження інфляції і, звичайно, реформа банківського нагляду. Ще можна сказати, що НБУ за ці роки став більш прозорим - для банків і для суспільства, що було відзначено навіть іноземними ЗМІ та рейтингами", - сказав він в коментарі виданню.

Сергій Фурса: "Якщо приїжджають інвестори, кредитори, то Нацбанк показують перш за все, тому що це - один з небагатьох інститутів, що працюють нормально" Фото: Юлія Березовська\Прес-центр НБУ

Є, над чим працювати

Але було б помилкою стверджувати, що все в роботі керівництва Нацбанку гладко і безпомилково.

"Можливо, було б більш розумно більше лібералізувати валютний ринок. Вони (керівники Нацбанку) і так зробили багато, але (потрібна) лібералізація, перш за все, валютних торгів - у нас до сих пір немає валютної біржі. Цей ринок можна зробити більш прозорими, щоб це було не тільки під монополією банків, а щоб всі могли виходити і торгувати валютою", - вважає Сергій Фурса. Що стосується скарг з боку банкірів (звучать, в основному, зі зрозумілих причин, неофіційно) про надмірну, на їхню думку, прискіпливість з боку наглядових органів регулятора, то, за словами, фахівця, "посилення фінансового моніторингу, подобається це комусь чи ні, є глобальною тенденцією". "Фінмоніторинг і жорстке домінування комплаенса - зараз світовий тренд", - сказав Фурса.

У свою чергу, фінансовий експерт Олексій Кущ вважає, що основною претензією, яку висувають Нацбанку, є те, що "Україна поступово втратила монетарний суверенітет". "Зараз наша монетарна політика формується під впливом протоколів "лікування", яке прописується в Міжнародному валютному фонді (МВФ)", - заявив він "Апострофу". За його словами, така модель передбачає поступове стискання внутрішніх активів у національній валюті, а з іншого боку, - нарощування золотовалютних резервів центрального банку для повернення зовнішніх боргів. Відповідно до цієї моделі, "у нас відбулася демонетизація економіки - економіка позбулася внутрішніх фінансових ресурсів, і, фактично, Національний банк "задушив" економічне зростання, яке могло би бути як мінімум удвічі вищим, ніж зараз (у 2018 році ВВП виріс на 3,3%, в 2019 році прогнозується зростання менше 3% - "Апостроф"), - розповів експерт.

Ще однією проблемою є обмеження діяльності платіжних систем. "Технологічно у нас не все так погано, розвиток банківських технологій, зокрема, платіжних систем, перебуває на рівні середньостатистичної країни, що розвивається. Але політика Національного банку була помилковою в тому плані, що він повинен був усунути свій вплив на відкриття цього ринку для іноземних, глобальних учасників. Але Національний банк так до сих пір і не прийняв умови глобального фінансового світу, умови того фінтеху, який зараз формується в інших країнах. Він продовжує жити в парадигмі адміністративного регулювання 1990-х років. Зокрема, це проявляється в тому, що той же PayPal, який був створений вихідцем з Києва (Макс Левчин народився в Києві в 1975 році, з 1991 року живе у США, - "Апостроф") , і на сьогодні є однією з найпопулярніших систем в світі, працює у нас в дуже обмеженому форматі. Це - рудимент старого адміністративного мислення, яке активно стимулюється тими учасниками ринку, які хочуть його контролювати. А, оскільки ринок не дуже ємний, ніхто не хоче тут бачити глобальних гравців. Цей лобізм буде процвітати і далі, поки не зміниться сама ідеологія центрального банку, поки не пройде реформа щодо розподілу функцій нагляду, монетарного регулювання - як це сталося в Європі", - резюмував Олексій Кущ.

Україні потрібен СПЛІТ

Окремо слід сказати про регулювання діяльності небанківських установ. Це питання покликаний вирішити законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг", відомий в професійних колах як "законопроект про СПЛІТ" . Документом, зокрема, передбачається передача НБУ низки повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, які пов'язані з регулюванням діяльності певних небанківських фінансових установ, зокрема, страхових компаній. Законопроект підтримує Незалежна асоціація банків України, яка об'єднує близько 95% активів всієї банківської системи країни. Крім того, не зайвим буде нагадати, що прийняття цього документа є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І ЄС вже неодноразово закликав нашу країну його якомога швидше прийняти.

Але законопроект, поданий до парламенту ще в 2015 році, поки що прийнято тільки у першому читанні - рівно три роки тому, в липні 2016-го. З тих пір ніяких рухів з цього питання не робиться. З огляду на те, що нинішній склад Верховної Ради допрацьовує, в буквальному сенсі, свої останні дні, прийняття даного законопроекту стане одним з невідкладних завдань для народних обранців, які прийдуть на роботу в український парламент після виборів 21 липня. І буде дуже добре, перш за все для країни і її громадян, якщо це завдання буде ними виконано - причому, без зволікань, які дозволили собі їхні попередники.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Націоналізація Приватбанку: нові подробиці і реакція соцмереж

Кабмін 18 грудня прийняв рішення про перехід 100% Приватбанку у власність України

Мільйони в кеші: чому політики не зберігають гроші в банках

Аналітики вважають показовим, що українські чиновники не тримають заощадження в банках

Новости партнеров

Загрузка...