RU  UA

Пʼятниця, 29 березня
  • НБУ:USD 38.85
  • НБУ:EUR 42.05
НБУ:USD  38.85
Банки

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

"Повертайся і залишайся": як Зеленський спробує повернути заробітчан в Україну

Президент обіцяє ставки за кредитами, як в Європі

Президент обіцяє ставки за кредитами, як в Європі Фото: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський анонсував державну програму "Повертайся і залишайся", в межах якої планується налагодити систему пільгового кредитування для малого та середнього бізнесу. Програма направлена насамперед на тих, хто працює за кордоном, з тим, щоб вони повернулися в Україну і використовували свої знання і навички на благо батьківщини. Однак позики під невисокі відсотки будуть доступні всім бажаючим. "Апостроф" розбирався, як ця система буде працювати, і чи дійсно в нашій країні можна буде взяти кредит під "європейські" відсотки.

Президент Володимир Зеленський пообіцяв українцям кредити для розвитку власного бізнесу під дуже низькі відсотки, яких на сьогодні в Україні немає в помині.

На своїй сторінці в Facebook Зеленський розмістив відеоролик, в якому анонсував державну програму "Повертайся і залишайся", направлену на те, щоб ті громадяни, які покинули батьківщину в пошуках кращого життя, повернулися, а ті, які подумують виїхати з країни на заробітки, відмовилися від таких планів. Саме в межах цієї програми і була озвучена ідея надання дешевих кредитів.


З огляду на сказане президентом, на першому етапі реалізації держпрограми, передбачається надання позик на суму 1,5 мільйона гривень на 5 років зі ставкою 5% річних для нового або чинного бізнесу, який створить, мінімум, 2 робочих місця, 7% - для нового або чинного бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, якщо робочі місця не створюються, але, якщо така ініціатива все ж з'явиться, кожне нове робоче місце буде заохочуватися зниженням ставки на 0,5%, а також 9% - для вже чинного бізнесу, що має виручку від 25 до 50 мільйонів гривень, власник якого хоче розширити власну справу.

Ставка більше, ніж життя

Президент не розкрив усіх деталей програми, пообіцявши невдовзі розповісти, як обіцяні ним кредити будуть працювати.

Умови кредитування у межах зазначеної програми дійсно важливі, з огляду на те, що зараз в Україні мінімальна ставка за банківською позикою на розвиток бізнесу становить близько 18% річних, а реальна буде, швидше за все, більш як 20%. І це не дивно, так як банки навряд чи можуть видавати кредити клієнтам під відсоток, нижчий облікової ставки Національного банку України - тієї ставки, за якою регулятор кредитує фінустанову. З 13 грудня Нацбанк знизив облікову ставку до 13,5% (з 25 листопада вона становила 15,5%, а до цього була 16,5%), а це означає, що, в принципі, можна розраховувати на зменшення відсотків за банківськими позиками для громадян і бізнесу.

Але, в будь-якому випадку, навряд чи варто сподіватися на те, що вже в 2020 році процентна ставка НБУ, а слідом за нею і ставки комерційних банків знизяться до 5-9%, які обіцяє Володимир Зеленський.

Ідея з дешевими кредитами, насправді, не нова. Трохи більше року тому "Апостроф" докладно писав про ініціативу державного ПриватБанку кредитувати бізнес під 4% річних. І це при тому, що на той час облікова ставка НБУ була на рівні 18%, а відсотки за банківськими кредитами, відповідно, в середньому, ще вище, ніж сьогодні. Але, як з'ясувалося, анонсована ПриватБанком кредитна програма була пов'язана з цілою низкою умов, і, власне кажучи, кредитною не була.

За чий рахунок банкет?

За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, програми, подібні до тієї, що була озвучена президентом, в принципі, не є компетенцією глави держави. "Мені важко оцінити, чим керувався президент, роблячи такі заяви. Він каже, ми запускаємо (програму) - про кого йде мова, про економічний блок уряду? Про Національний банк? Але Національний банк є незалежним, як від президента, так і від гілок державної влади, але саме він є регулятором, зокрема, вартості грошей в економіці (облікова ставка, - "Апостроф")", - сказав експерт у коментарі виданню.

Будівля Національного банку УкраїниФото: flickr.com

Крім того, зазначив Амелін, якщо мова йде про більш низькі ставки за кредитами, важливо розуміти, за рахунок чого це буде досягнуто: "Хто буде компенсувати втрати банкам, а вони ж хочуть ще і заробити? Необхідно, щоб хтось дотував вартість кредитування".

Експерт вважає, що відповідні кошти повинні бути закладені в бюджет, а для здійснення виплат необхідно створити спеціальний фонд.

До речі, подібний фонд дійсно збираються заснувати. Точніше, він уже існує - це функціонуючий із 1999 року Німецько-український фонд, який займається фінансовою підтримкою мікро-, малих і середніх підприємств в Україні шляхом надання кредитів через партнерські банки. Саме цей фонд стане майданчиком для програми кредитування бізнесу, яку анонсував Володимир Зеленський. Фонд перебуватиме в управлінні Міністерства фінансів, а контролюватиметься - Національним банком, повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Подарунок на Різдво

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, радник президента Олег Устенко розкрив деякі деталі програми, зазначивши в розмові з "Апострофом", що був одним із її розробників. За його словами, програма націлена на розвиток, перш за все, малого бізнесу. Він також підкреслив, що час анонсування програми вибрано невипадково. "Люди, які перебували за межами країни, і можуть потенційно повернутися, приїжджають на різдвяні канікули, тому потрібно було швидко запускати (програму)", - пояснив Устенко.

За його словами, пропоновані процентні ставки за кредитами дійсно істотно нижче ринкових. "Відбуватиметься дотування цієї різниці (між ринковою ставкою і пропонованою за програмою, - "Апостроф"). Буде трансфер від держави банку, а банк вже буде видавати підприємцю", - пояснив фахівець.

Зрозуміло, що мова йде про значні кошти, але навряд чи у нашої держави є зайві гроші, які нікуди дівати. "Звичайно, ресурс обмежений, це правда", - визнає Олег Устенко.

При цьому розробники програми сподіваються на так званий spillover-ефект - ефект поширення. "Він буде відстрочений у часі, але він буде працювати. Відкрив підприємство, створив робочі місця, почав платити податки. Крім того, це підприємство буде не в "тіні", також збільшується зайнятість і відбувається економія за соціальними статтями. Тобто, фактично, програма почне сама себе окупати. принаймні, вона не буде такою дорогою, як здається на перший погляд", - розповів Устенко. Він запевнив, що під програму проводилися чіткі економічні розрахунки.

Зрозуміло, кредити не будуть давати, що називається, всім підряд - будь-який підприємець, як чинний, так і майбутній, повинен буде представити бізнес-план та інші документи, які зазвичай подають на отримання в банку кредиту на розвиток бізнесу, при цьому всі пов'язані з позикою ризики будуть лежати на фінустанові й клієнту. "Це відповідальність банку перевіряти, дивитися, як, що, наскільки реальний бізнес-план", - підкреслив Устенко.

За словами Олега Устенка, на початковому етапі кредитування відбуватиметься через державні банки, а потім розшириться на весь сектор, тому що такий продукт цікавий для всіх банків - можна не особливо напружуючись, заробляти на різниці (у відсотках).

Банки зможуть заробляти на різниці у відсоткахФото: pixabay.com

Він ішов на Варшаву, а вийшов до Херсона

Анатолій Амелін вважає, що озвучена владою ініціатива, в принципі, є правильною, і подібні інструменти застосовуються в низці європейських країн, в Туреччині, Китаї. "Держава знижує вартість ресурсу для бізнесу. Коли підприємець займається інвестуванням - купує нове обладнання, розширює торговельні операції, вартість ресурсу є ключовим фактором, що визначає рентабельність таких операцій - чим дешевше ресурси, тим я конкурентніший, порівняно з іншими гравцями на ринку. Якщо я будую консервний завод у Херсонській області і кредитуюсь в українських банках під 20% річних, а мій конкурент будує в Польщі такий самий завод і кредитується під 5-6%, то, відповідно, обслуговування мого кредиту буде здорожувати мою продукцію настільки, що я буду неконкурентним з поляком від самого початку. Тобто вартість кредитних ресурсів є ключовим чинником конкурентоспроможності української продукції не тільки на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому. На полицях українських супермаркетів стоїть польська консервація, і за цінами вона навіть вигідніша, ніж українська", - зазначив експерт.

Олег Устенко прогнозує, що програма виявиться успішною і в Україні, і бажаючі отримати по ній кредит на розвиток власного бізнесу знайдуться.

Днями прем'єр Олексій Гончарук уточнив, що в 2020 році на програму кредитування передбачено 5 мільярдів гривень, при цьому зазначена сума може змінитися залежно від кількості заявок. Нехитра арифметика дозволяє визначити, що в рамках програми кредити в наступному році зможуть отримати понад 3 тисяч осіб. Правда, враховуючи, що сума 1,5 мільйони гривень є максимальним розміром можливої позики, і середня сума, очевидно, буде менше - для зручності візьмемо 1 мільйон, то, таким чином, загальна кількість одержувачів бізнес-кредитів за програмою "Повертайся і залишайся" може становити близько 5 тисяч.

Програма стартує з 1 лютого 2020 року, повідомили в Кабміні. Можливо, до цього часу хтось вже зважиться на те, щоб, як каже Володимир Зеленський, відкрити власне кафе або барбер-шоп і взяти для цього кредит. Не виключено, що серед них будуть і ті, хто приїде на батьківщину до Нового року, і вирішить залишитися - адже відсотки за позикою обіцяють такі ж, як у Польщі..

Читайте також

В Україні збираються розкрити банківську таємницю: чим це загрожує кожному українцю

Заходи щодо протидії відмиванню грошей у рамках реалізації Плану Ukraine Facility можуть поставити під загрозу банківську таємницю в Україні

Буде лише гірше: що готує Нацбанк для власників карткових рахунків

Обмеження на грошові перекази, які планує запровадити Нацбанк України, призведуть до відтоку коштів з банків та тінізації розрахунків

"Союзники" відвертаються від Росії: як працюють вторинні санкції США

Багато країн наслідуватимуть приклад Туреччини та Китаю обмежити співпрацю з РФ, що ще більше погіршить стан російської економіки