Україна, нарешті, вирішила конфіскувати "Сенс Банк", раніше відомий як "Альфа-Банк", у російських олігархів Михайла Фрідмана та Петра Авена, які перебувають під санкціями РНБО з жовтня 2022 року. Для цього навіть було розроблено спеціальний законопроєкт, ухвалення якого Верховна Рада несподівано провалила. "Апостроф" розбирався, в чому полягає особливість націоналізації "Сенс Банку", які вона створює ризики, і що буде далі з цією фінустановою, яка входить до "десятки" найбільших банків країни.
Раді не вистачило "Сенсу"
Верховна Рада доволі несподівано провалила голосування за законопроєкт №9107-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану", який, по суті, стосується націоналізації "Альфа-Банку".
На пленарному засіданні 2 травня за ухвалення документу як закону проголосували тільки 212 депутатів при необхідних 226-ти, в результаті чого він був відправлений на повторне друге читання.
В Україні не вперше націоналізують банк. У власність держави раніше вже переходили "Укргазбанк" (у 2009 році) і "ПриватБанк" (у 2016 році).
Проте законодавча база, яка використовувалася в попередніх випадках, не годиться для "Альфа-Банку" (з грудня 2022 року має назву "Сенс Банк").
"Раніше держава націоналізовувала тільки банки-банкрути, - пояснює "Апострофу" голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - І це робилося для запобігання банківській кризі. Але на відміну від тих банків "Сенс Банк" є цілком платоспроможним. Необхідність його націоналізації пов’язана з тим, що він належить громадянам Росії, які знаходяться під українськими санкціями. І для цього потрібний спеціальний закон, який дозволяє конфісковувати фінансово благополучні банки".
Здавалося б, проблем з ухваленням закону не має бути. "Сенс Банк" входить до міжнародного фінансового консорціуму "Альфа груп" (нещодавнє термінове перейменування банку знадобилося для того, щоб замаскувати цю належність). Консорціум належить російським олігархам Михайлу Фрідману (до речі, уродженцю Львова) і Петру Авену, які знаходяться під санкціями в Україні і відповідно не можуть володіти жодною власністю в нашій країні.
Проте хоча бажаючих заступатися за Авена і Фрідмана в українському політикумі не виявилося, ухвалити закон чомусь не вдалося.
"Це дуже прикра історія, оскільки ухвалення цього законопроєкту є одним з пунктів меморандуму з МВФ", - сказав в коментарі виданню перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
За його словами, Фонд дуже прискіпливо слідкує за станом банківської системи України, зокрема за процесом виведення банків з ринку. А оскільки "Альфа" - це системний банк, то зміна його власника може відбитися на банківському секторі (наразі "Сенс Банк" входить до "десятки" найбільших банків України – "Апостроф").
"Вони розуміють, що Україна мусить позбавити активів осіб, які потрапили під санкції, - продовжує Железняк. - Але вимагають, щоб це було здійснено в такий спосіб, який не загрожує стабільності банківської системи. Тим більше, що "Сенс Банк" є великим системоутворюючим банком, вплив якого (на банківську систему України) є дуже великим. Саме тому остаточна редакція законопроєкту була повністю узгоджена з представниками МВФ. Проте в сесійній залі не знайшлося достатньої кількості голосів за його ухвалення".
Без суду і слідства
Втім, у опозиції є застереження щодо законопроєкту. На думку народної депутатки Ірини Геращенко (фракція "Європейська солідарність"), законопроєкт в нинішньому вигляді містить положення, посилаючись на які влада зможе в подальшому без суду і слідства, лише за рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО), ліквідовувати будь які банки, які належать громадянам України.
"Ми за виведення з ринку банків, якими володіють російські олігархи чи особи з подвійним громадянством, за якими стоїть злочинний російський капітал (отримання українського громадянства Фрідманом та Авеном наразі офіційно не підтверджено - "Апостроф"), - написала Геращенко на своїй сторінці в Facebook. - Такі установи мають бути націоналізовані. А щодо громадян України, то наполягаємо, аби... Мін’юст чи НБУ зверталися до Вищого антикорупційного суду, і суд, а не РНБО приймав рішення, чи дійсно особа здійснює терористичну діяльність".
Депутатка висловила надію, що до повторного другого читання в законопроєкті будуть враховані поправки, які убезпечать вітчизняні банки від "рейдерських захоплень".
За словами Бориса Кушнірука, дійсно існують відмінності у застосуванні санкцій до іноземців і громадян України.
"Коли накладаються санкції на нерезидентів України, законодавство виходить з того, що держава не має юридичних інструментів для того, щоб покарати їх, - говорить експерт. - Тому санкції вводяться в позасудовому порядку, політичним рішенням. Проте коли йдеться про громадян України, такий порядок дій розмиває принцип, закріплений в Конституції, згідно з яким людина може бути визнана винною лише за рішенням суду. Тому, коли санкції запроваджуються рішеннями РНБО, вони будуть оскаржені, в тому числі і в Конституційному суді. І в майбутньому власники вилученого майна зможуть отримати компенсації. Причому виплата буде здійснюватися не за рахунок членів РНБО, а з коштів платників податків".
Втім, на думку Ярослава Железняка, можливу небезпеку від даного закону не варто перебільшувати, оскільки для запровадження санкцій проти українських банкірів потрібні серйозні підстави.
"Наразі йдеться лише про націоналізацію "Сенс Банку", а також "Мотор-Банку", який належить Вячеславу Богуслаєву (колишній генеральний директор підприємства "Мотор Січ", знаходиться під слідством за звинуваченням у державній зраді - "Апостроф")", - каже депутат.
Він вважає, що підтримка законопроєкту серед депутатського корпусу є цілком достатньою, а причиною нестачі голосів під час голосування став низький рівень організації депутатів. Тож на наступному засіданні закон може бути прийнятий, при чому в його нинішній редакції.
Банківська система стає державною
Втім, небезпека, пов’язана із законопроєктом, насправді є.
Справа в тому, що результатом його прийняття і набуття ним чинності стане те, що "Сенс Банк" і "Мотор-Банк" перейдуть у власність держави.
Проте держава вже володіє чотирма великими банками ("ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" і "Укргазбанк"), і її частка в банківській системі на даний момент вже перевищує 50%. Тобто вона ще збільшиться (на 5%, 10% чи ще більше – зараз сказати важко).
А це, як вважається, не дуже добре.
"Державні банки є великим джерелом корупції і розкрадання коштів, - пояснює Борис Кушнірук. - Тому немає потреби в тому, щоб держава володіла такою кількістю банків".
Тож постане питання, що з цими банками робити далі.
Маленький "Мотор-Банк" можна без особливих проблем просто ліквідувати (хоча й необов'язково). Проте закриття системного "Сенсу", який має велику клієнтську базу, може спричинити значні проблеми.
Крім того, ліквідовувати банк, який працює з прибутками, не дуже доцільно.
На думку Ярослава Железняка, конфіскований "Сенс Банк" можна буде згодом досить успішно приватизувати: "Банк має хороші фінансові показники, це хороший актив, один з небагатьох об’єктів, які можна продавати тут і зараз. І, гадаю, навіть війна не завадить знайти на нього хорошого покупця".
Проте поки що шукати нових власників для банку зарано. Спочатку треба все ж таки ухвалити закон, який дозволить вивести "Сенс Банк" із власності росіян. За словами Ярослава Железняка, це реально зробити ще до кінця травня - звичайно, за умови підвищення трудової дисципліни парламентарів.
Читайте также: Україна заарештувала 2 млрд гривень активів олігарха з РФ: що відомо
