Україна нарешті націоналізувала "Сенс Банк", відомий раніше як "Альфа Банк", який належав російським олігархам. "Апостроф" розбирався, чому процедура переходу банку під контроль держави затягнулася на багато місяців, чи є у зв'язку з націоналізацією ризики для клієнтів фінустанови, і якою буде її подальша доля.
Україна націоналізувала "Сенс Банк", раніше відомий як "Альфа-Банк Україна".
Правління Національного банку України (НБУ) 20 липня 2023 року ухвалило рішення про виведення з ринку фінустанови та звернулося з пропозицією до Кабінету міністрів щодо участі держави в цій процедурі.
В свою чергу, на підставі рішення регулятора Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з 21 липня ввів в "Сенс Банк" тимчасову адміністрацію.
Читайте також: Можуть навіть заблокувати рахунки: банки посилили відповідальність при поповненні карток
Того ж дня уряд погодився з пропозицією Нацбанку, прийнявши постанову №739 "Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку", та визначив Міністерство фінансів органом управління корпоративними правами за акціями АТ "Сенс Банк", що належать державі.
Відповідно, Мінфін та Фонд гарантування уклали договір купівлі-продажу за 1 гривню 100% акцій "Сенс Банку". 23 липня тимчасову адміністрацію у фінустанові було припинено.
Націоналізація воєнного стану
Націоналізація "Сенс Банку", який до 1 грудня 2022 року мав назву "Альфа Банк", насправді була питанням часу. Проте цей час дещо затягнувся.
Під націоналізацію тоді ще "Альфа Банку" у жовтні 2022 року було навіть прийнято спеціальний закон - "Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану". Попри те, що в Україні аж 14 системних банків, ні в кого не виникло сумнівів, що йдеться саме про "Альфу".
Втім, виведення фінустанови з ринку і наступна за цим її націоналізація тоді не відбулися. Головною проблемою стало те, що, згідно із законом, за спрощеною процедурою виведення з ринку можливе лише тоді, коли банк є неплатоспроможним. Але це не був випадок "Сенс Банку".
Звичайно, після вторгнення ситуація в "Альфа Банку" дещо погіршилася, адже його власниками були російські олігархи, зокрема Михайло Фрідман та Петро Авен, проти яких згодом було введено санкції. Клієнти банку – як фізичні, так і юридичні особи – почали забирати з нього свої гроші, проте про неплатоспроможність не йшлося.
До речі, акціонери "Альфа Банку" сподівалися, що їм вдасться уникнути його націоналізації. Є інформація, що вони зокрема пропонували докапіталізувати фінустанову на 1 мільярд доларів. Крім того, акціонери хотіли продати банк та навіть, нібито, знайшли на нього покупця (йшлося про польську корпорацію Grupa Polsat Plus). Втім, а ні це, а ні зміна назви не допомогли.
За іронією долі, наприкінці 2022 року ситуація в банку навіть покращилася, що можна пояснити чутками про його майбутню націоналізацію. Справа в тому, що українці добре пам’ятають націоналізацію найбільшого в країні "ПриватБанку" у 2016 році - тоді для вкладників та інших клієнтів фінустанови нічого поганого не трапилося.
Тож, якщо "Альфа Банк Україна" неможна було націоналізувати через його неплатоспроможність, треба було знайти інший привід. І для цього був потрібний відповідний закон.
На початку березня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт під назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану". Удосконалення стосувалося того, що виведення з ринку банку можливе, якщо його акціонерами є особи, що знаходяться під санкціями України.
У травні, хоч і з другої спроби, закон було прийнято, а у червні він набув чинності.
І ось 22 липня 2023 року процес націоналізації "Альфа Банку" (хай і під назвою "Сенс Банк") завершився.
І тепер головне питання – що далі?
Зокрема, як перехід до держвласності відіб’ється на клієнтах фінустанови – чи очікують на них у зв’язку з цим якісь проблеми?
В НБУ запевнюють, що інтересам клієнтів "Сенс Банку" нічого не загрожує.
"Рішення про участь держави у виведенні з ринку системно важливого банку АТ "Сенс Банк" за участі держави прийнято, в першу чергу, з метою захисту інтересів вкладників та не вплине на виконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами", - йдеться у відповіді Нацбанку на офіційний запит "Апострофа".
Дійсно, є всі підстави вважати, що так воно і буде. Зокрема на позитив налаштовує вже згадана націоналізація "ПриватБанку".
Треба зазначити, що "Сенс Банк", попри певні складності, про які було сказано вище, залишається сталою фінустановою. Роками він входив до "десятці" найбільших за розмірами активів банків України, та навіть зараз опустився лише на 11-й рядок серед 65-ти діючих у країні банків.
Не виключено також, що до "Сенс Банку" з часом повернуться старі клієнти, які пішли з нього через побоювання, пов’язані з санкціями проти його колишніх акціонерів, а також прийдуть нові клієнти, впевнені в надійності державної фінустанови.
"Вкладникам, клієнтам та кредиторам "Сенс Банку", які не пов’язані з підсанкційними особами, немає чого хвилюватись. Держава має досвід націоналізації та управлінській досвід в банківському секторі. Зовнішня підтримка держави Україна краща за невизначену підтримку від акціонерів під санкціями, у яких кошти для підтримки банку начебто були, але використати їх не давали", - написав у Facebook колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.
Назад в СРСР
Але націоналізація "Сенс Банку" все ж таки може мати певні негативні наслідки.
По-перше, ми не знаємо, в якому реально стані знаходиться фінустанова. У найближчі три місяці буде проведено аудит банку, який і має показати дійсний стан речей. І тоді можуть бути сюрпризи.
"Держава Україна отримала чергову валізу без ручки, - сказав у коментарі "Апострофу" економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Можливо його прийдеться докапіталізувати – така вірогідність не виключається".
"Сенс Банк" на сьогодні є досить технологічною фінустановою, але подальшого розвитку може й не бути: "Як показує досвід "ПриватБанку", націоналізовані банки у своєму технологічному розвитку застигають в точці їх націоналізації".
Важливо також зазначити, що й до націоналізації "Сенс Банку" частка держави у банківській системі України перевищувала 50%. Така ситуація виникла зокрема завдяки тому, що до державної власності перейшли такі великі фінустанови як "Укргазбанк" (під час світової фінансової кризи у 2009 році) та вже згаданий "ПриватБанк".
Очевидно, що перехід до держвласності такої великої фінустанови як "Сенс Банк" збільшить частку державу у банківському секторі.
За словами Віталія Шапрана, зростання частки держави в банківській системі далеко за 50% в довгостроковій перспективі насторожує.
"В який би спосіб у пост-радянській країні не розбудовували банківську систему, утворюється держбанк СРСР", - із сумом пожартував експерт.
Олексій Кущ має близьку думку: "Фактично, маємо зліпок з банківської системи пізнього Радянського Союзу - тоді також основною частиною були держбанки, та з’явилися декілька приватних".
Як повідомили "Апострофу" в НБУ, частка держави у вітчизняній банківській системі після націоналізації "Сенс Банку" зросла на 3 відсоткові пункти - до 56%.
І цього забагато. За переконанням більшості фахівців, держава - поганий менеджер, до того ж, її домінування в будь якому секторі економіки, включно з фінансовим, є потенційним джерелом для корупції.
Саме тому український уряд ще до війни розробляв плани з поступової приватизації державних пакетів акцій у фінустановах, зокрема у "ПриватБанку", "Укргазбанку" та навіть "Ощадбанку" (проте останній мав би після цього залишитися під державним контролем).
Натомість ми отримали ще один системний банк у держвласності.
І продавати його поки що не збираються.
"Відповідно до офіційних комунікацій Міністерства фінансів України як нового власника АТ "Сенс Банк", залучення інвесторів для продажу банку буде здійснено після закінчення дії в Україні воєнного стану", - йдеться у відповіді регулятора на запит видання.
У своєму запиті "Апостроф" також поцікавився про плани щодо продажу інших банків, зокрема "ПриватБанку" та "Укргазбанку", на що конкретної відповіді надано не було. Втім, з наведеного вище повідомлення можна зробити припущення, що до кінця війни вони також не будуть приватизовані.
Тінь Коломойського
Ну і, нарешті, певні ризики пов’язані з можливим оскарженням націоналізації "Сенс Банку" з боку його колишніх власників. Про те, що таке оскарження в судах, в тому числі, міжнародних, планується, колишні акціонери фінустанови повідомили ще до її націоналізації.
Україна має дуже неприємний прецедент подібного оскарження, який стосується "ПриватБанку". Певний час були дуже великі побоювання, що колишній співвласник банку Ігор Коломойський зможе, врешті решт, або повернути його під свій контроль, або отримати за нього відкупний у розмірі, як він сам визначив, 2 мільярдів доларів.
На щастя, цього не сталося.
Не виключено, що Михайло Фрідман та Петро Авен теж вирішать шукати правду в судах.
Проте в Нацбанку України цього не бояться.
"Згідно з законом України "Про банки і банківську діяльність", оскарження колишніми власниками у суді прийнятих уповноваженими органами рішень в процедурі виведення банку з ринку не може призвести до зупинення та/або припинення такої процедури. Навіть у разі визнання судом рішення уповноваженого органу протиправним або незаконним, становище банку, яке існувало до прийняття такого рішення, та права або становище осіб, які були учасниками такого банку, не відновлюються, - повідомили "Апострофу" в НБУ. - Єдиний для колишніх акціонерів банку спосіб відшкодування завданої шкоди або збитків у передбаченому нормами міжнародного права порядку - за рахунок коштів держави-агресора у значенні, наведеному в законі України "Про оборону України".
До того ж, між Ігорем Коломойським і Ко зразка 2020 року з одного боку, і Михайлом Фрідманом і Ко зразка 2023 року з іншого, є принципова різниця. Коломойський у 2019-2020 роках вважався всесильним олігархом, який завдяки своїм медіа допоміг Володимиру Зеленському стати президентом (лише з часом Зеленський зміг дистанціюватися від олігарха). Натомість Фрідман з 2022 року знаходиться під санкціями, при цьому не тільки українськими, а й міжнародними, що лише ослаблює його позиції у потенційному судовому процесі.
Також неможна виключати, що Фрідман та інші колишні акціонери "Сенс Банку" взагалі не будуть оскаржувати його націоналізацію.
"Особисто я не дуже вірю в те, що власники "Альфи" підуть до суду, бо у них в Україні ще є нефінансовий бізнес (мобільний оператор "Київстар", група IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду під брендами "Моршинська", "Миргородська", Borjomi - "Апостроф")", - заявив Віталій Шапран.
Ну і вишенька на торті – Служба безпеки України (СБУ) і Офіс генерального прокурора синхронно, 24 липня, повідомили про викриття схеми виведення за кордон активів одного з найбільших українських банків, власниками якого донедавна були російські олігархи.
Як і зазвичай у таких повідомленнях, назва банку не вказується, але з інших джерел відомо, що йдеться про "Сенс Банк".
Зокрема Офіс генпрокурора України повідомив, що російські власники планували довести банк до штучного банкрутства, що створило б загрозу для стабільної роботи банківської системи держави.
У зв’язку з цим розпочато кримінальне провадження за частиною 3 статті 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).
Наразі важко сказати, чи буде це кримінальне провадження доведено до конкретних вироків. Але можна не сумніватися, що воно стане додатковим запобіжником проти різких рухів з боку колишніх акціонерів колишнього "Альфа Банку".
Читайте: В Україні нові правила поповнення телефонних рахунків: що зміниться з 1 серпня
