Національний банк України готує пропозиції щодо обмеження банківських переказів та поповнення готівкою карткових рахунків. Деталі запропонованих заходів невідомі, проте фахівці не чекають від них нічого доброго. "Апостроф" розбирався у тонкощах ситуації.
В Україні можуть запровадити обмеження на здійснення карткових переказів та поповнення готівкою банківських рахунків через термінали самообслуговування. Про це повідомила перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова. При цьому вона підкреслила, що жодних рішень щодо цього питання на сьогоднішній день немає.
Читайте: Скільки українці щодня витрачають за кордоном: озвучена неймовірна сума
Та обмеження на переказ коштів, за словами Рожкової, потрібні для мінімізації ухилення від сплати податків.
"Тому, з урахуванням досвіду, який ми маємо, ми наразі опрацьовуємо це питання і далі вже радитимемось з нашими колегами з профільного комітету, як краще нам це зробити. Щоб, з одного боку, не обмежити нормальний бізнес, нормальних людей. А з іншого - все-таки зменшити можливості маніпуляцій та обходу закону", - сказала топ-менеджерка Нацбанку.
Нічого не ясно
Член Ради НБУ Василь Фурман в етері єдиного телемарафону підтвердив, що обмеження, які готуються, спрямовані на боротьбу з ухиленням від оподаткування. Зокрема активно використовуються різні схеми за допомогою так званих дроп-карт, які оформлені на одних людей, а використовуються іншими (у деяких випадках власники карток самі "продають" їх аферистам, але нерідко банківські дані викрадають шахраї).
Таким чином, стверджує Фурман, обмеження, у разі їх введення, не торкнуться більшості громадян.
Тим не менш, на сьогоднішній день нічого про пропозиції регулятора не відомо навіть приблизно. Також незрозуміло, в якому форматі вводитимуться анонсовані обмеження – у вигляді рішення НБУ або ж закону. Виходячи з того, що Катерина Рожкова згадала консультації з "профільним комітетом", яким, найімовірніше, є комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики, можна припустити, що це буде законопроєкт. Але це не точно.
Через відсутність будь-якої надійної інформації про ініційовані Нацбанком заходи багато фахівців фінансової сфери відмовляються будь-що коментувати.
"Як буде проект нормативного документа, тоді можна буде його обговорювати і, якщо буде за що, то й критикувати, - сказав співрозмовник видання, пов'язаний з банківською системою країни, який побажав при цьому зберегти свою анонімність. - Але однозначно будь-яка заборона у сфері безготівкових розрахунків витіснить самі розрахунки у готівку".
З хворої голови на здорову
Новина про майбутні обмеження карткових переказів викликала певні розбіжності. З одного боку, боротися з ухиленням від сплати податків необхідно. З іншого - суворі обмежувальні заходи спровокують ще більшу "тінізацію" грошових розрахунків, що зрештою скоротить податкові надходження до бюджету.
"Не секрет, що багато підприємців використовують карткові перекази для того, щоб приймати платежі за свої товари та послуги. Але боротьба з ухилянням від податків не є прямою функцією банків - це завдання податкової служби", - сказав у коментарі "Апострофу" експерт CASE Україна Володимир Дубровський.
Читайте: Переказ грошей в Україні стане миттєвим: озвучено термін введення нової системи
За його словами, в ідеалі податкова повинна мати доступ до неперсоніфікованих даних про грошові перекази, і в такому разі банківська таємниця громадян не порушуватиметься. Маючи у своєму розпорядженні таку інформацію, фіскальні органи можуть виявляти банківські рахунки, з яких провадяться підозрілі платежі.
Однак, за словами Дубровського, надання податковим органам згаданих вище повноважень мало б сенс лише після їх ефективного перезавантаження.
"Але оскільки сьогодні про таке перезавантаження не йдеться, то, можливо, було б доцільно передати функцію такого контролю Національному банку, оскільки як інституція він має в суспільстві більш високий рівень довіри, ніж податкова", - сказав експерт.
Однак і до Нацбанку з цього приводу є питання.
"Карткові перекази справді дають можливість ухилятися від сплати податків тим, хто веде підприємницьку діяльність без реєстрації як ФОП. Але, на мій погляд, той шлях, який обирає Національний банк для боротьби з цим явищем, не є правильним, - сказав у коментарі виданню керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Виявляти випадки незаконної підприємницької діяльності - завдання первинного фінансового моніторингу банку. Його співробітники можуть звернути увагу на те, що клієнт починає регулярно отримувати перекази на великі суми, або багато невеликих переказів від різних осіб. У цьому випадку банк має право поставити клієнту запитання щодо походження таких переказів. І якщо отримана відповідь не буде переконливою, він може передати інформацію про такого суб'єкта до БЕБ (Бюро економічної безпеки) або до податкової для подальшого з'ясування ситуації".
Однак замість того, щоб налагодити нормальну роботу первинного фінансового моніторингу в банках, що є прямою функцією НБУ, регулятор пропонує ввести обмеження грошових переказів для всіх громадян.
Вийде як завжди
Однозначно жорсткі заходи щодо обмеження банківських переказів призведуть до негативних наслідків, і в цьому опитані "Апострофом" експерти солідарні з джерелом видання з банківської сфери.
"Зіткнувшись із труднощами при здійсненні переказів та з розпорядженням власними коштами, люди шукатимуть альтернативні варіанти - перейдуть на розрахунки готівкою, у криптовалюті тощо, - каже Ілля Несходовський. - Це не знизить рівень ухилення від (сплати) податків, натомість призведе до відтоку коштів із банків".
За його словами, право громадян розпоряджатися власними коштами - один із найважливіших факторів стійкості банківської системи: "Дякуючи дотриманню цього права, банківська система зуміла вистояти в перші місяці повномасштабного вторгнення. І якби тоді банки почали вводити обмеження на проведення операцій, то це призвело б до того, що люди почали б вилучати кошти з банків".
І чим жорсткішими будуть обмеження, тим сильнішим буде цей відтік.
"Водночас, банки зацікавлені в залученні коштів громадян. І, можливо, це стане для НБУ стимулом для того, щоб обмеження, якщо вони будуть вводитися, були якомога м'якшими і менше зачіпали звичайних людей", - резюмував Володимир Дубровський.
Читайте: Якщо завтра "план Б": скільки протримається Україна без закордонної фіндопомоги
