Дефіцит державного бюджету України до кінця 2020 року може досягти 200 мільярдів гривень. Грошей на закриття такої діри в уряду немає, тому фінансування багатьох бюджетних витрат призупинено. Однак є загроза того, що незабаром не виявиться коштів навіть на пенсії та соціальні виплати. "Апостроф" розбирався, що можна зробити в такій ситуації, і що буде, якщо влада спокуситься запустити "друкарський верстат".
Дефіцит держбюджету України продовжує стрімко збільшуватися. За даними Державної казначейської служби, за підсумками перших дев'яти місяців 2020 року (січень-вересень), він становив 81,73 мільярда гривень.
Офіційних даних за жовтень і, тим більше, листопад, поки немає. Однак відомо, що традиційно бюджетні витрати збільшуються якраз в жовтні-грудні.
Це підтверджується даними джерела "Апострофа", близького до уряду. За його словами, "Держказначейство не профінансувало 157 мільярдів гривень витрат за січень-листопад, з них 127 мільярдів за загальним фондом, 30 мільярдів - за спеціальним".
Таким чином, можна сміливо прогнозувати за підсумками поточного року дефіцит бюджету на рівні близько 200 мільярдів гривень.
Незахищений бюджет
За даними Держказначейства, станом на 23 листопада, держава мала більше 9,4 мільярда гривень несплачених зобов'язань. Це при тому, зазначає, співрозмовник видання, що "буквально кілька днів тому було 7 мільярдів".
Як раніше писав "Апостроф", велика частина непрофінансованих витрат - це так звані незахищені статті бюджету. Казначейство працює в режимі "картотеки" - фактично, в ручному режимі розписуються найближчі витрати, а всі інші, раніше заплановані, відкладаються в довгий ящик.
При цьому лякає те, що більше 3 мільярдів гривень непрофінансованих витрат - і це відображено в офіційних даних - відносяться до захищених видатків. А це пенсії, зарплати бюджетників, соціальні виплати.
До речі, від себе додамо, що, згідно з даними казначейської служби, заборгованості по обслуговуванню державного боргу в уряду немає. Що не дивно, оскільки влада в нинішньому році здійснила дострокові виплати за держборгом і навіть цим похвалилася. Це при тому, що, як раніше говорили співрозмовники "Апострофа", в такий важкий рік як нинішній, було доцільно провести переговори з кредиторами про реструктуризацію або, хоча б, відстрочення виплат за держборгом.
При цьому влада примудряється в умовах найжорстокішого бюджетного дефіциту збільшувати боргове навантаження, залучаючи багатомільйонні (в доларах) позики на провальні та непрацюючі проекти.
Запрограмований дефіцит
Сказати, що такий бюджетний дефіцит є чимось непередбаченим, було б великим перебільшенням. Справді, згідно з бюджетом-2020 року, остання редакція якого була затверджена в квітні з урахуванням реалій, що диктуються коронавірусом, його дефіцит має скласти 7,5% ВВП або 298 мільярдів гривень. Що навіть більше, ніж буде по факту (хоча це ще не факт).
Хрещатик під час весняного локдауна
Влада знала, на що йшла, ухвалюючи такий бюджет, і повинна була підготуватися відповідним чином.
Спочатку планувалося, що бюджетна дірка стане закриватися завдяки запозиченням.
У 2019 році Міністерство фінансів за рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до бюджету майже 830 мільярдів гривень. Цьому багато в чому сприяла висока прибутковість паперів, яка, особливо на початку минулого року, нерідко становила майже 20% річних. До кінця 2019 року прибутковість по ОВДП дещо знизилася, але облігації продовжували користуватися попитом, в тому числі з боку нерезидентів, так як на той час українська економіка показувала хай і не стрімке, але все ж стійке зростання.
У 2020 році попит на папери впав, нерезиденти почали виходити з облігацій, і уряд для того, щоб підтримувати до них хоч якийсь інтерес, став знову підвищувати відсотки по розміщуваних ОВДП.
На останньому на сьогоднішній день аукціоні, який відбувся 24 листопада, за рахунок розміщення цих облігацій було залучено до бюджету 16,77 мільярда гривень. Прибутковість по гривневих ОВДП склала від 10% на чотиримісячні паперу до 11,7% на чотирирічні (прибутковість облігацій, номінованих в євро, склала 2,45% річних).
Мінус МВФ
Також був розрахунок на залучення кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ). У червні Україна отримала в рамках програми фінансування stand-by перший транш в розмірі 2,1 мільярда доларів і до кінця року розраховувала отримати ще два транші по 700 мільйонів кожний.
Однак надії отримати хоча б один з них (називаються суми 600-700 мільйонів доларів) в 2020 році тануть на очах і, схоже, до сьогоднішнього дня остаточно розтанули - в кращому випадку ми отримаємо такий транш не раніше лютого 2021 року.
Причини цієї затримки відомі - демарш Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства, нецільове використання коронавірусного фонду, відсутність збалансованого бюджету на 2021 рік та можлива втрата незалежності Національним банком України (НБУ).
Мінфін обіцяє внести до Верховної Ради доопрацьований проект бюджету найближчим часом (поки він прийнятий в першому читанні і має бути істотно скоректований), що вже непогано, хоча це зовсім не означає, що він буде прийнятий в стислі терміни. Крім того, нібито питання незалежності Нацбанку знято з порядку денного в переговорах з МВФ. Проте, враховуючи, що до різдвяно-новорічних свят залишається всього місяць (а ці свята для чиновників МВФ - справа свята), в цьому році грошей від фонду годі й чекати.
Але, навіть якщо Україна і отримає довгоочікуваний транш незабаром, він все одно не вирішить проблему бюджетного дефіциту, тому що його розмір істотно більше. Правда, в цьому випадку Україна буде легше залучати довгострокове фінансування на зовнішніх ринках і, можливо, під відносно щадні відсотки.
Будівля МВФ
Бюджет ціною добробуту громадян
Проте, гроші потрібні прямо зараз, і один із способів "знайти" їх - просто їх надрукувати. Мова про ту саму грошову емісію або просто "друкарський верстат", чого так побоюються дуже багато фахівців фінансового сектора. До того ж, як стверджують відразу кілька джерел "Апострофа", главу НБУ Кирила Шевченка настійно переконують той самий "друкарський верстат" увімкнути, і, не виключено, що емісія найближчим часом все ж відбудеться.
Чим це загрожує економіці?
Ну, по-перше, таке рішення дозволить закрити діру в скарбниці і виконати бюджет-2020. "Але тільки за рахунок падіння доходів населення, зростання інфляції", - заявив в коментарі виданню аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко.
Інвестиційний банкір, фінансовий аналітик Сергій Фурса згоден. У розмові з "Апострофом" він зазначив, що запуск "друкарського верстата" за аргентинським сценарієм призведе до девальвації, "після чого піде інфляція і падіння економіки".
За словами Максима Пархоменка, для виконання бюджету потрібно буде надрукувати від 10% до 20% від доходів бюджету або 100-200 мільярдів гривень, відповідно, це розширить грошову масу на 6-12%.
"Але проблема в тому, що емісія означатиме не тільки виконання бюджету, але й паніку на ринку, а прогнозовані цифри будуть на неї множитися. В результаті фактична інфляція може легко перевищити позначку в 20% (для порівняння, в 2019 році вона склала 4,1% а ось в 2014 році ціни зросли майже на 25%, в 2015-му - більше, ніж на 43% - "Апостроф"). І, коли світ в 2021 році буде виходити з кризи і зростати, наша економіка буде буксувати", - зазначив він.
За словами експерта, при такій емісії курс долара перевищить 30 гривень (і це ще гарний сценарій), доходи населення та бізнесу істотно знизяться.
"Соціалка" на межі
Але, якщо вирішувати проблему бюджетного дефіциту без грошової емісії або з помірною та контрольованою емісією (наприклад, через рефінансування банків з метою стимулювання реального сектору економіки), що можна зробити?
Очевидно, що доведеться відмовитися від частини бюджетних витрат (що за фактом вже відбувається).
Але, як зазначає Максим Пархоменко, проблема полягає в тому, що особливо "різати" нічого: "Основні витрати припадають на оплату боргів, виплату пенсій та оборону". А це означає, що, так чи інакше, влада для оптимізації доходів буде змушена скорочувати "соціалку", заморожувати підвищення пенсій.
Сергій Фурса трохи менше песимістичний. "У таких ситуаціях, перш за все, скорочують капітальні інвестиції. Скорочують все, що не підпадає під "соціалку", - сказав він.
Але від деяких популістських обіцянок все ж доведеться відмовитися, вважає експерт.
Так, він назвав "чистим божевіллям" підвищення мінімальної пенсії з нинішніх 5000 гривень до 6000 гривень, яке може відбутися вже з 1 січня 2021 року: "Обіцянкабула, але вона не формалізована в законі. Якщо там (в уряді) залишилося хоч трохи здорового глузду, то підвищити можна, умовно, з 1 грудня 2021 року".
Що стосується пенсій, то вони мають бути проіндексовані в березні наступного року. "Індексація планова, вона буде, а все інше - від лукавого", - зазначив Фурса.
Підводячи підсумок, відзначимо, що в нинішній дуже непростій ситуації влада повинна утриматися від спокуси продавити Нацбанк на грошову емісію, перестати фінансувати другорядні, дуже часто, непотрібні проекти і, можливо найголовніше, - дати економіці розвиватися, а не душити її найрізноманітнішими способами.
