В Україні на понад 400 мільярдів гривень збільшать видатки держбюджету 2025 року. Переважну більшість цих коштів буде спрямовано на потреби безпеки і оборони, при цьому Мінфін стверджує, що знає, де взяти гроші. Проте щодо наступного року такої впевненості немає, тож уряду доведеться докласти значних зусиль, аби збалансувати бюджет-2026 в умовах скорочення західної допомоги. "Апостроф" з’ясовував, де влада шукатиме кошти для фінансування державних потреб у наступному році, і чи прийдеться для цього збільшувати податки.
Найближчим часом видаткову частину державного бюджету України 2025 року буде збільшено на понад 450 мільярдів гривень. Відповідні бюджетні зміни Верховна Рада ухвалила у першому читанні 17 липня. Враховуючи, що левова частка нових видатків стосується питань безпеки і оборони, з остаточним голосуванням, скоріше за все, зволікати не будуть.
Отже видатки на оборону будуть збільшені на 412,4 мільярда гривень з яких 215,9 мільярда гривень підуть на закупівлю та виробництво зброї та військової техніки.
"Загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 становить 457 мільярдів гривень", - йдеться у повідомлені на сайті Міністерства фінансів.
Нові кошти будуть розподілені між Міністерством оборони (311 мільярдів гривень), МВС (84 мільярда гривень), ГУР Міноборони (4,5 мільярда гривень), СБУ (1,6 мільярда гривень), Управлінням державної охорони (505 мільйонів гривень), Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації (64,5 мільйона гривень).
Ще 10,8 мільярда гривень – це кошти для сектору безпеки і оборони по спеціальному фонду.
Також 26 мільярдів гривень (плюс 8 мільярдів до урядового) закладено для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Крім того, 15,5 мільярда гривень будуть розподілені між Мінцифри, Міносвіти і Міністерством охорони здоров’я.
За даними Мінфіну, додаткові видатки будуть профінансовані за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема через перевиконання планових показників - на 155,5 мільярда гривень, збільшення плану розміщень облігацій внутрішньої державної позики - на 185 мільярдів гривень, зменшення обсягів платежів з погашення внутрішнього державного боргу - на 65 мільярдів гривень, скорочення видатків держбюджету - на 51,5 мільярда гривень.
Потреби війська - потреби держави
Керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський вважає, що додаткові видатки бюджету - це не прорахунок уряду, а об’єктивне зростання потреб війська.
"Але разом з цим вони вписали туди деякі витрати, які могли б не вписувати. Наприклад, збільшення заробітної плати прокурорам – це некоректно, воно могло спокійно почекати до 1 січня, - сказав експерт у коментарі "Апострофу". - Тобто під прикриттям значної частини потреб Міністерства оборони, вони закривають деякі інші свої питання".
Він також звернув увагу на те, що Міністерство фінансів з легкістю знайшло гроші на ці додаткові видатки, при тому, що відомство постійно скаржиться на нестачу коштів. Наразі ж йдеться про понад 10 мільярдів доларів в еквіваленті.
За словами фахівця, знайти додаткові гроші вдалося завдяки перевиконанню бюджету внаслідок інфляції (у червні за рік перевищила 14% - "Апостроф") , а також, через те, що обмінний курс долара нижче того, що закладено в бюджет (близько 42 гривень проти 45 гривень), а тому цьогоріч обслуговування зовнішнього державного боргу обходиться дешевше.
Тож, гроші в цьому році, скоріше за все, будуть. А як щодо наступного?
"Ми знаходимося в постійному стані невизначеності", - каже Ілля Несходовський.
Це зокрема - і в першу чергу - стосується витрат на оборону. До речі, на цю сферу ми можемо направляти переважно власні кошти, а тому потрібно посилити контроль за їх використанням.
"Міністерству оборони варто було б зробити внутрішній незалежний аудит щодо ефективності витрачання коштів, тому що, на моє переконання, є дуже суттєва нераціональність їх витрачання. І я думаю, що сотні мільйонів доларів ми могли б перенаправити на більш потрібні речі (в рамках оборонних витрат)", - резюмував експерт.
Ніхто не хоче збільшення податків, але...
На сьогодні є певні побоювання щодо фінансової допомоги з боку наших західних партнерів.
"Є тільки 20 мільярдів доларів зовнішньої підтримки для балансування бюджету (2026 року) – це половина (від необхідного). З рештою поки що невідомо. Може вони будуть, а може й ні", - сказав у коментарі "Апострофу" виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Скоріше за все, вже не варто розраховувати на фінансову підтримку США. Щодо Європейського Союзу, то він постійно шукає гроші для нашої країни, і його остання ініціатива в цьому напрямку – виділення 100 мільярдів євро у період з 2028 по 2034 рік. Втім, український бюджет треба буде балансувати вже наступного року.
І тут, як-то кажуть, "можливі варіанти". Серед них – збільшення державних запозичень, грошова емісія і, звичайно, підняття податків, каже Дмитро Боярчук.
Втім, на думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, влада намагатиметься обійтись без збільшення податкового тиску.
"Піднімати податки вони не планують – це чітка позиція президента, це чітка позиція нового прем’єра (Юлії Свириденко) і голови профільного комітету (голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева – "Апостроф"), - розповідає експерт виданню. – Тож, будуть робити все, що завгодно, крім підняття податків, бо соціологія показує, що попереднє підняття було дуже непопулярним заходом".
Нагадаємо, наприкінці 2024 року був суттєво підвищено військовий збір – з 1,5% до 5%. Це викликало значну критику з боку експертів, бізнесу та, звісно, пересічних українців.
За словами Олега Гетмана, як і цього року, у 2026 році кошти будуть намагатися знайти за рахунок скорочення витрат, витиснення грошей з "сірої зони". Крім того, уряд продовжить випуск облігацій внутрішнього державного займу (ОВДП), військових облігацій.
Податки зростуть в будь-якому разі
Навіть якщо влада не піде на такий непопулярний крок як підвищення податків, деякі з них наступного року все рівно зростуть.
Йдеться насамперед про акцизні податки на тютюнові вироби та нафтопродукти.
Акциз на тютюн 2025 року було збільшено одразу на 23%. У 2026 році він зросте на 5%, а потім так само – у 2027 та 2028 роках, що обумовлено вимогами ЕС.
Підняття акцизів на пальне також відбувається в рамках нашої євроінтеграції, і перший етап їх підвищення вже відбувся цього року.
У 2026 році акцизний податок на бензин зросте з нинішніх 271,7 євро до 300,8 євро, на дизельне паливо – з 215,7 євро до 253,8 євро, на скраплений автомобільний газ – зі 173 євро до 198 євро.
Збільшення розміру акцизу напевно відіб’ється на роздрібній ціні палива.
"Але, якщо ціна на нафту продовжить знижуватися, підвищеного акцизу наступного року ми не відчуємо. І, навіть якщо ціни і зростуть на декілька гривень, це буде некритично, - говорить Олег Гетман. - В той й же час, для бюджету це значні суми - десятки мільярдів з бензину, тютюну, алкоголю. І навіть до ідеї про акциз на солодкі води Кабінет міністрів планує повернутися".
Нагадаємо, законопроєкт щодо введення акцизу на солодкі газовані води передбачає ставку 0,1 євро за 1 літр напою. Документ потрапив до Верховної Ради ще у 2023 році, але все ще знаходиться на розгляді, пропри те, що він отримав підтримку профільного комітету. Варто також зазначити, що запровадження цього податку передбачено Бюджетною декларацією на 2026-2028 роки.
Крім того, в травні цього року з’явилася інформація, що Міжнародний валютний фонд і Світовий банк рекомендували нашому уряду підвищити податок на додану вартість (ПДВ), а також запровадити прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб.
До речі, збільшення ПДВ – з поточних 20% до 22%, а, можливо, навіть до 23%, нібито обговорювалось напередодні останнього податкового підвищення, проте тоді підняли лише військовий збір.
Чи повернеться влада до питання збільшення ПДВ? Таке прогнозувати доволі складно.
"Варіанти можуть бути самі різні – фантазія у нашого керівництва велика. Але я вважаю, що ПДВ – це все ж таки оптимальний варіант", - каже Дмитро Боярчук.
Справа в тому, що ПДВ нараховується на продаж майже усіх товарів та послуг в Україні, а тому, у разі його збільшення,бюджет отримає десятки мільярдів гривень. Але також майже всі товари та послуги подорожчають, що, звичайно, не може тішити. Проте, можливо, такою є ціна свободи, до речі, не найвища. Втім, нагадаємо, це рішення наразі не прийнято, і цілком вірогідно не буде прийнято найближчим часом.
