В Україні через війну кожного дня є нові пошкодження та руйнування житлових будинків, дитячих садів, шкіл, лікарень, а також мостів, автомобільних доріг, залізниць, АЗС тощо. На відновлення всього цього з державного бюджету виділяються десятки, а то й сотні мільярдів гривень. У майбутньому буде потрібно ще більше. "Апостроф" розбирався, чи доцільно зараз витрачати такі значні кошти на відбудову, і чи не варто було б починати це робити вже після завершення війни.
Загальні збитки України від війни, яку проти неї веде Росія, перевищують півтрильйона доларів. Стільки ж, а скоріше за все, ще більше, буде потрібно для післявоєнного відновлення країни, адже російський терор продовжується, тому потенційна сума витрат на відбудову того, що зруйновано та пошкоджено, дедалі зростає.
Втім, країна (принаймні значна її частина) не лежить у руїнах, очікуючи на закінчення воєнних дій, і потроху відбудовується вже зараз. Це стосується житла, закладів сфери охорони здоров’я, освіти, об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури.
Щось робиться силами громад (а іноді громадянами), проте більшість коштів на відновлення надходить з державного бюджету – найчастіше у вигляді трансферів та субвенцій тим самим громадам.
Відновлення через Агентство
"Апостроф" звернувся з офіційним запитом до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури (Агентство відновлення) із запитаннями щодо відбудови країни під час війни. Видання зокрема цікавило, які наразі реалізуються проєкти з відновлення, скільки грошей вже витрачено на такі проєкти, а також якими є джерела фінансування програм і проєктів з відновлення країни.
В Агентстві у відповідь на запит повідомили, що ним здійснюється експериментальний проєкт щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Росії. Окрім цього, є проєкт з відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд.
Окремо від цього Агентство завершує роботи з відновлення 14 штучних споруд, пошкоджених внаслідок російської агресії. Йдеться про мости та мостові переходи, більшість яких знаходиться у Харківській області.
"Ремонтно-будівельні роботи на зазначених штучних спорудах виконувались за рахунок коштів державного бюджету, зокрема: резервного фонду, державного дорожнього фонду, загального фонду, спеціального фонду. З 2022 року на відновлення пошкоджених штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування державного значення було спрямовано 19 347,4 млн грн", – йдеться у відповіді Агентства відновлення на офіційний запит "Апострофа".
Крім того, згідно з даними Агентства, впродовж 2023-2025 років воно здійснювало роботи за декількома напрямками (якісь з них в певні роки не були задіяні), а саме:
– "Розвиток та відновлення інфраструктури";
– "Будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд";
– "Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації";
– "Забезпечення реалізації проектів щодо відновлення інфраструктури за програмою "Підтримка швидкого відновлення України";
– "Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC), ключові автомобільні сполучення".
У 2023 році Агентству відновлення на фінансування відповідних напрямків з державного бюджету було виділено загалом понад 25,7 млрд грн. При цьому касові видатки Агентства склали понад 14 млрд грн.
Наступного, 2024 року, Агентству надали з бюджету понад 16,7 млрд грн, касові видатки склали майже 9,5 млрд грн.
Щодо поточного року (дані є станом на 31 липня), то загальний обсяг фінансування склав понад 7 млрд грн, касові видатки – понад 2,15 млрд грн.
Бюджетні мільярди
Проте, це лише фінансування, яке проводилось через Агентство відновлення.
Згідно зі звітом уряду про виконання держбюджету 2023 року, фінансування капітальних видатків "у зв’язку з ліквідацією наслідків збройної агресії та відновленням і розвитком інфраструктури" склало 208,9 млрд грн. Це, як йдеться у звіті, на 120,5 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Тож, можемо порахувати, що відповідні видатки у перший рік великої війни склали 88,4 млрд грн.
У 2024 році, знову ж таки, згідно з даними урядового звіту про виконання бюджету, на фінансування відновлення пішло 306 млрд грн (правда, в цей кошторис було включено будівництво фортифікацій).
В бюджеті-2025 кошти на відновлення країни також передбачені. Зокрема, 115 млрд грн мають бути використані на відновлення критичної інфраструктури, зокрема транспортних та енергетичних об'єктів. 36,4 млрд грн передбачені на соціальні та інфраструктурні проєкти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.
Крім того, 71,8 млрд грн розписані на фінансування "проєктів у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров'я, освіти та енергетики". Не зовсім зрозуміло, що з цього піде власне на відновлення, але ж звичайно, що певна частина буде використана саме для цього.
Тепер до дрібних сум (загалом десь 5 млрд грн) планується витратити на компенсацію за пошкоджене або знищене житло внаслідок бойових дій, а також на Державний фонд регіонального розвитку.
Тож, цього року понад 200 млрд грн, так чи інакше, будуть направлені на проєкти, що мають відношення до відновлення.
А загалом від початку російського вторгнення на ці цілі вже витрачено понад півтрильйона гривень.
Відбудова із зонуванням
У зв’язку з цим дедалі частіше лунають думки про те, чи варто взагалі витрачати десятки, а то й сотні мільярдів гривень на відбудову, поки триває війна.
Дійсно, можна відновлювати пошкоджені об’єкти хоч щодня, але кожного наступного все буде руйнуватися знову і знову.
Втім, ситуація з руйнуваннями і, відповідно, відновленням, дуже сильно відрізняється, наприклад, у Львові і Харкові, Ужгороді й Сумах, Тернополі й Нікополі.
За словами керівника аналітичного напряму мережі "АНТС" Іллі Несходовського, всю Україну треба поділити на зони з точки зору безпеки.
"Є зона, де постійно прилітає, і де є постійні ризики обстрілів. Потім є зона, яка деокупована, на якій велися бойові дії, вона має відповідні проблеми, і там можуть бути прильоти. І нарешті є умовно безпечна зона, де максимум можливі прильоти, і при цьому такі регіони не постраждали (від бойових дій)", – пояснив експерт у коментарі "Апострофу" принцип потенційного розподілу країни.
Він вважає, що в зоні, яка наближена до лінії фронту, варто зосередитися на відбудові інфраструктури: "Якщо це безпечно для робітників, або, якщо це настільки критично, що від цього залежить забезпечення певної ділянки фронту, то це насамперед відновлення дорожнього покриття, комунікацій тощо, але в цій зоні на даний момент однозначно не варто відновлювати будинки, соціальну інфраструктуру, якщо вона не пов’язана з фронтом. До 120 км – нічого не відновлювати, тільки інфраструктура".
Що стосується деокупованих територій, то там однозначно треба відновлювати все.
"Незважаючи ні на що, люди мають бачити, що ці території дуже швидко повертаються до мирного життя – навіть, якщо враховувати, що туди можуть бути прильоти. Якщо ми не будемо цього робити, люди будуть продовжувати виїжджати, ми будемо і далі втрачати людей, – пояснює свою думку Ілля Несходовський. – Все інше – після кожного прильоту однозначно треба відновлювати, при цьому, деякі об’єкти військового призначення після прильоту мають змінювати свою дислокацію".
Прикладом експерт наводить Ірпінь Київської області, який був окупований у перші дні вторгнення: "Місто відновилося дуже гарно, просто приємно. І це свідчення для всіх українців, що після деокупації буде саме так".
Ідеалізм та прагматизм
Тут варто пригадати, що за домовленістю з нашими західними партнерами, ми не можемо використовувати їхню фінансову допомогу на потреби безпеки й оборони. А ось на відновлення направляються якраз гроші з цієї допомоги.
При цьому, як не дивно, відновлення – це не тільки про видатки бюджету, але й про його доходи також.
"Треба з пересторогою дивитися на ті області, які знаходяться в зоні прямого обстрілу. А решта безумовно має бути відновлено, – сказав у розмові з виданням економічний експерт Руслан Чорний. – Це абсолютно нормальний процес, тому що якщо зараз не займатися відновленням бізнесу, у нас не буде чим наповнювати бюджет, з якого фінансується армія".
І важливо, що ми вкладаємо у поняття "відновлення".
На думку Іллі Несходовського, на умовно безпечних територіях України наразі не можна розгортати масштабне будівництво: "Інвестиції, насамперед державні, там, я вважаю, недоцільні, це зайве витрачання коштів та навіть, в цьому контексті, зловживання".
Також не слід плутати відновлення країни з відмиванням грошей.
"Чи потрібно відбудовувати парки, чи перекладати бруківку, яку поклали рік тому? Адже комусь треба освоювати бюджет. І тут, безумовно, повинні бути питання", – резюмував Руслан Чорний.
