RU  UA

Субота, 25 січня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.10
Валютний ринок

Ліга Європи 2019/20: усі новости, результати, відео

Гривня обвалиться і доведеться платити землею: чим небезпечна піраміда ОВДП

Прибутковість за облігаціями поступово знижується, але великі ризики залишаються

Прибутковість за облігаціями поступово знижується, але великі ризики залишаються Фото: Getty images

Україна в 2019 році значно збільшила обсяг пропозиції облігацій внутрішньої держпозики, які користуються великим попитом у іноземних інвесторів. Нерезидентів приваблює висока прибутковість паперів, яка, хоча і знижується останнім часом, але все ще залишається досить високою. Кошти, залучені під розміщення облігацій, йдуть на покриття бюджетного дефіциту, однак високі відсотки збільшують навантаження на все той же бюджет. "Апостроф" з'ясовував, наскільки небезпечним може виявитися сценарій, за яким іноземні інвестори почнуть масово виходити з українських ОВДП.

Міністерство фінансів на аукціоні з продажу облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) 19 листопада залучило до держбюджету 1,32 мільярда гривень. Прибутковість за тримісячними паперами в середньому склала 13,95%, за однорічними - 13,46%, за дворічними - 13,5%.

Тижнем раніше - 12 листопада - Мінфін розмістив дворічні валютні облігації внутрішньої держпозики на загальну суму 304,9 мільйона доларів (7,6 мільярда гривень). Середньозважена дохідність за цими ОВДП склала 4,02% річних. У той же день розміщувалися і гривневі ОВДП - шестимісячні на 264 мільйонів гривень (прибутковість 14,1%), 12-місячні на 524 мільйони гривень (13,74%) і трирічні на 2,6 мільярда гривень (13,07%). Всього до держбюджету було залучено 10,9 мільярда гривень.

А 5 листопада за ОВДП вдалося виручити 3,14 мільярда гривень. Найбільше було залучено коштів під розміщення чотирирічних ОВДП - 2,3 мільярда гривень, прибутковість за якими склала 13,3% (за однорічними і тримісячними, відповідно, 14% і 14,35%).

Ось така красномовна статистика продажу цінних паперів тільки за останні три тижні.

Борг в розстрочку

Продаж облігацій на внутрішньому ринку в нинішньому році істотно активізувався. Наприклад, якщо за весь 2018 рік їх розміщення принесло 65,1 мільярдів гривень, 3,5 мільярди доларів і 503 мільйони євро, то тільки в січні-вересні 2019 року до бюджету було залучено майже 195 мільярдів гривень, 3,8 мільярди доларів і 189 мільйонів євро.

загрузка...

Відсотки за українськими цінними паперами поступово знижуються - ще, умовно, півроку тому прибутковість за валютними облігаціями становила близько 7%, за гривневими - 17-18%, а в деяких випадках - майже 20%.

"Відсотки за українськими цінними паперами поступово знижуються"Фото: Getty images

За словами аналітика інвестиційної компанії "Альпарі" Максима Пархоменка, "кожен рік в бюджеті на наступний рік встановлюється план з залучення коштів", відповідно до якого Мінфін і діє. Так відбувається і в цьому році.

У коментарі "Апострофу" Пархоменко сказав, що в питаннях боргу важливий не стільки його обсяг, скільки вартість обслуговування: "На нас тиснуть виплати за боргом, який був рефінансований в 2015 році. Віддаємо ми ці борги зараз. І в 2020 році будемо віддавати борги п'ятирічної давнини, а борги, які ми нарощуємо зараз, будуть виплачуватися у 2023 році".

Для зниження навантаження на бюджет Мінфін випускає нові папери і "ними рефінансує старий борг, що дозволяє не формувати колосальне навантаження на бюджет, а розтягувати його в часі". У простому розумінні - це розтермінування боргу", - пояснив він.

Ще один важливий нюанс: борг, за яким йдуть виплати зараз, був номінований в доларах, а нинішній, в основному, - в гривні. І це - пріоритет Мінфіну, так як внутрішнім боргом (до того ж, номінованим у національній валюті) управляти простіше, ніж зовнішнім.

Дороге задоволення

При цьому, ціна нинішніх запозичень все одно залишається досить високою.

"Але все оцінюється в контексті: за менші (відсотки) в борг не дають", - підкреслив керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин.

Якщо ж попит на українські папери буде зберігатися на сьогоднішньому рівні, прибутковість за ними буде і далі зменшуватися, а, значить, і навантаження на бюджет буде знижуватися.

"Це було дороге задоволення в період після кризи (2014-2015 років, - "Апостроф"), і це - неминуча плата держави, яка провела реструктуризацію боргу. Новий борг буде залучатися істотно дешевше", - пояснив Шевчишин.

Але завжди є ризик, що так звані інвестори, які купують українські облігації, вирішать з них вийти, або, хоча б, перестати їх активно купувати.

"Ми, насправді, це недавно бачили - сталося це в кінці жовтня (поточного року), коли попит на облігації різко впав", - зазначив Андрій Шевчишин.

І це миттєво відбилося на курсі гривні - вона відразу ж стала втрачати позиції: курс долара 23 жовтня перейшов позначку у 25 гривень, а 24 жовтня досяг рівня 25,15 гривні.

"Цей момент якраз і став таким перекосом, коли нерезиденти зробили паузу (у купівлі українських паперів, - "Апостроф")", - сказав Шевчишин, додавши, що приводом для цього став певний негативний інформаційний фон - зокрема, невизначеність навколо "ПриватБанку", "Українагейту" у США.

Відділення ПриватБанкаФото: unian

І тільки з 30 жовтня курс знову опустився нижче 25 гривень. А станом на сьогодні долар коштує 24,15 грн.

За завітами "МММ"

Однак все може кардинально змінитися практично одразу.

"Припустимо картину, коли тренд змінюється, і нерезиденти починають виходити. Не просто не заводять гроші - коли вони перестають заводити, гривня просто падає - а починають виводити їх. Тоді негативний вплив значно посилиться, і гривня різко змінить свій курс (в бік зниження, - "Апостроф")", - попереджає Андрій Шевчишин.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, в свою чергу, розглядає ситуацію ще більш песимістично. У коментарі "Апострофу" він заявив, що "спекулятивні гроші, які заходять сюди для купівлі ОВДП", інвестиціями, по суті, не є.

"Якщо ви взяли кредит в банку, ви ж не кажете, що банк в вас інвестує? Те ж саме і з цими портфельними інвесторами", - підкреслив фахівець.

Нинішню ситуацію з купівлею облігацій нерезидентами експерт називає пірамідою.

"Ці портфельні інвестори купують облігації під 16% річних (останні розміщення були в середньому під 14%, - "Апостроф"), а з урахуванням зміцнення гривні виходить усі 20%. При тому, що Мінфін Німеччини випустив облігації під 0,2% річних (негативна прибутковість), ми повинні розуміти, що це чистого виду фінансова піраміда, яка сильно нагадує "МММ". І цю піраміду потрібно буде потім за рахунок чогось погашати. Зазвичай кредитор, поставлений в жорсткі рамки, змушений продавати майно позичальника. Як би не вийшло так, щоб українські активи, зокрема земля, не стали основою для того, щоб згодом цю піраміду демпфувати", - резюмував Пендзин.

загрузка...

Новости партнеров

Loading...

Читайте також

"Валютна" голка: хто зацікавлений в обвалі гривні та як цього уникнути

Гривня стала лідером 2019 року серед світових валют за темпами зміцнення. Апостроф розбирався, чи може цей тренд змінитися обвалом

Прогресуюча гривня: як змінювався курс української валюти в 2019 році

Українська гривня безпрецедентно зміцнювалася протягом усього 2019 року, однак перед Новим роком ослабла, показавши свою нестійкість і вразливість

Долар по 23: чому зміцнення гривні не робить українців багатшими

Курс долара в Україні продовжує знижуватися. Апостроф розбирався, чи добре це для економіки