Російський рубль, який минулого року помітно ослаб, останніми місяцями зміг зберегти стабільність, хоча домогтися цього владі РФ коштувало великих зусиль. Щоб зайве не нервувати простих росіян, до чергових "виборів" президента Росії Володимира Путіна, які пройшли 15-17 березня, курс утримували нижче за 100 рублів за долар, проте зараз, після завершення цього шоу, обмежень для девальвації немає. "Апостроф" з'ясовував, що сьогодні впливає на курс рубля, і чи варто очікувати на його обвал.
У Росії завершилися псевдовибори, за підсумками яких Володимир Путін переобрався на черговий, п'ятий за рахунком президентський термін з безпрецедентно високим навіть для нього результатом у більш ніж 87% голосів.
Незважаючи на те, що подібний результат був відомий заздалегідь, у Кремлі і на Старій площі побоювалися ексцесів на "виборах", а тому перестраховувалися по максимуму - на них навіть не пустили умовно "опозиційного" політика Бориса Надєждіна.
Крім іншого, російська влада в період до "волевиявлення", яке проходило протягом трьох днів з 15 по 17 березня (хоча дистанційне голосування почалося істотно раніше), намагалася не ухвалювати непопулярні рішення, наприклад, про проведення чергової хвилі мобілізації для війни проти України.
Читайте: Бити чи не бити: що робити Україні з російськими НПЗ
Дотягнути до "виборів"
До рішень, які навряд чи б сподобалися "електорату", можна віднести і девальвацію російського рубля, курс якого останні місяці тримали майже зубами, щоб долар не пішов за 100 "дерев'яних".
Російський рубль пережив обвал на початку війни, і в березні 2022 року курс долара ненадовго злетів вище 130 рублів. Однак пізніше російська валюта зміцнилася - влітку того ж 2022 року за "зелений" давали трохи більше 50 рублів, що стало приводом для пропагандистів стверджувати, що західні санкції на економіку РФ не діють, хоча все було з точністю навпаки - через санкції обвалився імпорт у Росію, внаслідок чого у неї утворився надлишок доларів та євро.
Згодом країна-агресорка спромоглася налагодити так званий паралельний імпорт, а експорт, навпаки, став скорочуватися, і через це рубль знову почав слабшати. Влітку 2023 року долар впевнено подолав позначку в 100 рублів і, якби не термінові заходи адміністративного характеру, він цілком міг би досягти нових висот.
Заходи щодо стримування девальвації полягали, по-перше, у тому, що російських експортерів зобов'язали продавати більшу частину валютної виручки, по-друге, Центробанк РФ кілька разів підвищив облікову ставку, у грудні минулого року її вкотре підняли – до 16% річних, і з того часу вона не змінювалася (підвищення відсоткової ставки, по ідеї, має приборкати інфляцію та девальвацію, проте у випадку з РФ це не особливо допомагає).
За неофіційною інформацією, Кремль дав команду економічному блоку в особі Мінфіну та Центробанку тримати курс до "виборів" нижче 100 рублів за долар за будь-яку ціну. Загалом, за рахунок жорстких заходів стримування та ціною економічного розвитку, цього вдалося досягти, і останніми місяцями курс тримався в діапазоні 90-95 рублів за долар. Але "вибори" закінчилися, і Путін, якщо вірити даним ЦВК РФ (чого, звісно, робити не варто), отримав майже абсолютну підтримку росіян. А якщо так, то на них, цих самих росіян, можна вже й не звертати уваги.
Ще восени минулого року, коли всі сили були кинуті на стримування девальвації, фахівці прогнозували, що після "виборів" рубль відпустять у вільне плавання, і курс знову піде за сотню, а можливо, незабаром дістанеться і другої сотні.
Слід зазначити, що з того часу дещо змінилося, причому не в кращий для рубля бік. По-перше, Центробанк РФ знизив оцінку профіциту торговельного балансу Росії з 9,7 мільярда доларів до 7,8 мільярда доларів через скорочення експорту та збільшення імпорту, і це – вагомий фактор можливого майбутнього ослаблення рубля.
Крім того, Путін у ході послання до Федеральних Зборів 29 лютого пообіцяв виділити на соціальні та інфраструктурні проекти загалом 11,5 трильйона рублів (на сьогодні це 120 мільярдів доларів). Зрозуміло, що ці обіцянки були надані напередодні "виборів", а тому виконувати їх, принаймні, в повному обсязі, ніхто не збирається, але гроші, швидше за все, все ж таки виділять – адже для чиновників усіх рівнів це чудова можливість розпилу бюджету. Але ці гроші потрібно спочатку знайти, а, оскільки їх немає, то доведеться запустити "друкарський верстат", що також має сприяти подальшій девальвації.
Валютний курс у ручному режимі
Однак, чи справді нам варто очікувати обвалу російської валюти?
Насправді однозначної відповіді на це питання немає.
"Не можна сказати, що курс рубля надто завищений. Він більш-менш відображає реальність речей" , - сказав у коментарі "Апострофу" засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Він пояснив, що на сьогодні російський експорт, як і раніше, перевищує імпорт, а тому РФ має профіцит торговельного балансу: "Це означає, що валюти в країні стає більше. Зараз це не долари і євро, а, наприклад, юані, але це підтримує курс" .
Таким чином, резюмував експерт, з точки зору макроекономіки, на сьогодні передумов для суттєвої девальвації рубля немає.
Тим не менш, є низка факторів, які можуть змінити ситуацію.
"Є проблеми, пов'язані з енергетичним сектором – НПЗ (які зазнають атак українських БПЛА – "Апостроф"), є велика потреба у паливі для військового сектору та посівної, - розповідає виданню фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. - Крім того, ЄС збирається заблокувати поставки сільськогосподарських товарів з Росії та Білорусі. Ми бачимо, що Казахстан, Саудівська Аравія, інші країни все більше відмовляють російським імпортерам та експортерам у проведенні операцій. І це все чинитиме тиск на платіжний баланс. Не кажучи вже про поточні доходи, які дійсно знизилися".
На думку експерта CASE Україна Володимира Дубровського, ситуація з рублем багато в чому залежатиме від дій колективного Заходу.
Він зазначив, що, незважаючи на санкції, РФ продовжує отримувати значні кошти від продажу вуглеводнів і має профіцит у торгівлі, хоч і суттєво менший, ніж раніше. "Це пов'язано з тим, що цінова стеля на нафту (у розмірі 60 доларів за барель) все ще не працює на повну потужність, а європейські країни все ще купують російський газ, у тому числі скраплений" , - сказав Дубровський у коментарі "Апострофу ".
Він нагадав, що країни Заходу зараз розглядають можливість посилити нафтові санкції проти Росії, а в ЄС дедалі голосніше лунають заклики відмовитися від російського газу.
"Однак Захід все ще боїться проблем, пов'язаних із надто швидкою дестабілізацією Росії, - розповсюдження ядерної зброї, потоків біженців, а тому невідомо, наскільки рішуче вони цього року вводитимуть ці заходи. І, якщо жодних заходів вжито не буде, особливих умов для девальвації рубля немає" , - каже експерт.
З іншого боку, якщо наші союзники посилюватимуть обмежувальні заходи щодо Росії і, насамперед, її енергетичного сектора, девальвація рубля виглядає як неминуча: "Інтуїтивно, йому доведеться впасти, принаймні, у півтора рази".
Якщо виходити з того, що поточний курс становить 90-95 рублів за долар, його зростання в півтора рази дає нам близько 140 рублів.
Крім того, треба враховувати і те, що російська економіка керується в ручному режимі, і грошово-валютна політика тут не є винятком.
Як уже було зазначено вище, країні-агресорці найближчим часом знадобляться колосальні кошти, і знайти їх буде дуже складно в умовах падіння доходів від експорту вуглеводнів. І в такій ситуації девальвація стане найпростішим способом вирішити цю проблему.
"У такій строго керованій економіці рішення може бути спущено зверху, і, відповідно, курс буде змінено до того рівня, який необхідний для того, щоб вирівняти бюджетні надходження, виходячи з поточної ситуації , - каже Андрій Шевчишин. - Дуже висока ймовірність руху убік 100 (рублів за долар) і навіть перевищення цього рівня. Але коли це станеться в умовах жорсткого регулювання, сказати важко".
Слабкий рубль, у свою чергу, викличе зростання цін, що посилить зубожіння народних мас і стане ще одним фактором загальної економічної кризи в Росії.
Читайте: Обнулити санкції? Чому закривають реєстр "міжнародних спонсорів війни"
