Нова владна команда має намір провести "детінізацію" сфери послуг шляхом фіскалізації всіх розрахункових операцій. Такий крок вже встигли назвати "вбивством" малого бізнесу в Україні. "Апостроф" розбирався, що насправді має відбутися, і чи є ризики для маленького українця.
Верховна Рада 20 вересня прийняла в другому читанні та в цілому скандальні законопроекти №1053-1 и №1073, котрі , як вважає влада, спрямовані на детінізацію розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Документи, для того, щоб вони набули сили закону, має підписати президент Володимир Зеленський, після чого їх надрукують в офіційній пресі.
Законопроекти ще на стадії розглядання у парламенті викликали різку критику експертів та представників бізнесу, яка тільки посилилась після того, як вони буди схвалені в першому читанні 10 вересня. Деякі спеціалісти навіть назвали це "вбивством" малого підприємництва.
Тотальна фіскалізація
Законодавчі нововведення передбачали, зокрема, що всі розрахунки в в сферах послуг та торгівлі повинні вестися із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Ці норми, в першу чергу, стосуються інтернет-магазинів, але також і приватних підприємців, зайнятих у сфері послуг.
На сьогодні фізичні особи-підприємці - ФОП, які є платниками єдиного податку 2-4 груп, зобов'язані використовувати РРО, якщо їх дохід перевищує 1 мільйон гривень на рік. Новим законодавством обмеження на дохід пропонувалось скасувати. Правда, після перехідного періоду до кінця 2020 року. При цьому перехідний період не передбачався для тих, хто торгує через інтернет, продає складні побутові прилади, ювелірні вироби, ліки, надає послуги в сфері громадського харчування, туристичні та готельні послуги. Однак і в даному випадку можна говорити про певне відтермінування, оскільки відповідна норма мала б почати діяти через шість місяців після його опублікування.
Але й це ще не все. За порушення фіскальних вимог передбачені штрафи. Вони існують і сьогодні. Так, якщо зараз підприємець не проведе транзакцію через РРО або видасть чек на неповну суму товару або послуги, він заплатить символічний штраф в розмірі 1 гривні. Згідно з новими ініціативами, штрафні санкції зростуть до 150% вартості товару або послуги, але не менше ніж 850 гривень. У разі повторного порушення розмір штрафу збільшиться з нинішніх 100% вартості товару або послуги до 250%, але не менше ніж 1700 гривень.
Крім того, пильний покупець може перевірити на справжність отриманий чек на придбаний товар (адже можна видати будь-який папірець) і, якщо з'ясується, що цей чек не був належним чином переданий в фіскальні органи, - написати відповідну скаргу, за якою може бути призначена перевірка. Яка від цього користь новоспеченому "Павлику Морозову" крім, так би мовити, морального задоволення? - а він, виявляється, є: 100%-ий кешбек вартості товару. Цю новелу вже охрестили узаконеним "стукацтвом", яке, між іншим, може, по суті, легалізувати шантаж з боку бажаючих безкоштовно отримати речі, які їм не по кишені.
Удар по дрібному підприємцю
Консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська в коментарі "Апострофу" зазначила, що для багатьох підприємців прийдешні зміни стануть реальною проблемою. Зокрема, мова йде про невеликі магазини, кафе, ресторани. Вона розвіяла міф про те, що ресторанний бізнес є невиправдано прибутковим, зазначивши, що більшість закладів через значні витрати, зокрема, на "космічну оренду", працюють без прибутку, а іноді і в збиток. "Тому є ризик з водою виплеснути дитину", - заявила експерт.
Серед тих, хто розкритикував законопроекти, зокрема, - глава Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан, яка в минулому скликанні Верховної Ради входила до складу комітету з питань податкової та митної політики. На своїй сторінці в Facebook вона написала, що звернулася до керівництва парламенту, профільного комітету і до лідерів депутатських фракцій із закликом не допустити прийняття цих документів. За її словами, зазначені законопроекти дадуть можливість "кільком особам "заробити" на касових апаратах, кільком десяткам тисяч чиновників "заробляти" на контролі за РРО, мільйону підприємців створять проблеми". "Чи заплатять, в разі прийняття, за ці рішення мільйони громадян, які втратять робочі місця або будуть платити за товари і послуги монополістам значно дорожче", - зазначила вона.
Касовий апарат у смартфоні
Влада ж стоїть на своєму і робить акцент на тому, що її мета - не тільки посилити контроль за діяльністю бізнесу, але і спростити життя сумлінним підприємцям. В першу чергу, це стоється реєстраторів розрахункових операцій (РРО), використання яких збираються зробити обов’язковим.
На сьогодні є два види таких реєстраторів. Перший з них - класичний касовий апарат з клавіатурою, дисплеєм і фіскальним блоком. Другий - фіскальний реєстратор, який представляє собою більш складний тип обладнання. Фіскальні реєстратори використовуються в торгових точках з великим потоком покупців, зокрема, в супермаркетах.
Нове законодавство передбачає використання поряд із зазначеними вище видами РРО або замість них спеціальні програмні РРО (ПРРО) - тобто, по суті, програмне забезпечення, закачане на смартфон або інший гаджет. Це дозволить підприємцям не витрачатися на купівлю касових апаратів, а, значить, знизити частину своїх витрат. Також передбачається спрощення процедури реєстрації РРО та здешевлення їх використання (зареєструвати ПРРО можна буде через електронний кабінет в режимі онлайн без надання реєстраційних документів).
Додаток в смартфоні дозволить підприємцям не витрачатися на покупку касових апаратів
Ще одне нововведення - електронний чек у вигляді QR-коду, який буде мати ті ж "права", як і паперовий.
Програмні РРО важливі, наприклад, для торгівлі через інтернет, вважає Олександра Томашевська: "Сайт працює цілодобово, і люди можуть робити покупки навіть серед ночі (коли немає продавців). Але раніше ніхто не придумав, як фіскалізувати такі продажі, а тому не було жорстких вимог щодо них. Але програмний РРО буде виконувати функцію онлайн-сервісу, і він буде працювати без продавця - при проведенні розрахунку система сама відішле чек, як у податкову, так і клієнту. Тобто підприємцю це навіть буде вигідно".
Раніше ніхто не придумав, як фіскалізувати цілодобові продажі в інтернеті
Інша справа, якщо мова йде про інтернет-супермаркет, який проводить всі або частину своїх продажів через десятки, а то і сотні ФОПів - в цьому випадку система працювати не буде. І тут дійсно, як каже влада, мета - змусити платити податки великі торгові мережі.
Із цим згоден фінансовий експерт Олексій Кущ. "Насправді, це вдарить не по малому, а по великому бізнесу, який мімікрує під малий бізнес", - сказав він в коментарі виданню. Він пояснив, що багато торгових мереж, які становлять собою якийсь бренд, "юридично складаються з конгломерату ФОПів". "У них може бути оборот, наприклад, 1 мільярд гривень на рік, а реально він пропускається через кілька сотень ФОПів. Все це робиться, щоб не платити ПДВ, податок на прибуток і так далі. А тепер уявіть, що всіх їх змусять поставити РРО. Адмініструвати конгломерат з декількох сотень ФОПів стає просто нестерпно боляче", - зазначив Кущ.
Знати свої права
При цьому, за словами Томашевської, ситуація в цілому не настільки катастрофічна, як дехто намагається це подати.
"Касовий апарат повинен бути в режимі попереднього програмування товарів, робіт, послуг. Колись давно була така норма, що, якщо ти на касі пробиваєш певні товари, то повинні бути на них всі документи. Тому ФОПи бояться реального руху товарів, які вони не можуть підтвердити. Наприклад, (товар) купили на ринку за готівку, а тому на нього немає документів. Багато ресторанів також купують товари на ринку. Відповідно, ФОПи розцінюють це як початок введення товарного обліку, який, фактично, не можна забезпечити. Але насправді це не зовсім так, - розповіла експерт. - Можуть у ФОПа поцікавитися легальністю товару, якщо він, наприклад, продає телефони iPhone, які могли потрапити в країну не зовсім легально. Але це може бути і без РРО. Але зовсім необов'язково заводити прайси, люди просто цього не знають. Якщо ресторан продає борщ, нікого не цікавить, як його зробили, головне, щоб видали фіскальний чек - щоб був контроль обсягу продажів".
Є ще момент, про який не знають навіть деякі досвідчені бухгалтери. "Вважається, якщо ти наторгував виручку за день, ти зобов'язаний її здати в банк, а інакше буде штраф. Для компаній, дійсно, є якісь вимоги, але для підприємця все гранично просто: в кінці дня потрібно зняти z-звіт, при цьому деякі касові апарати його самі знімають. І все - забрав готівку додому або навіть не забрав, а залишив у касі - у підприємця касова дисципліна ослаблена", - пояснила Олександра Томашевська. За її словами, автори законопроектів про використання РРО повинні провести роз'яснювальну роботу, щоб "люди не були в паніці".
Не на часі і не до місця
Водночас, затіяна новою владою реформа, проводиться невчасно й недоречно. "Потрібно було починати фіскальну реформу з так званого фіскального маневру - з комплексного зниження податкових ставок, або, скоріше, робити це паралельно", - вважає Олексій Кущ.
Крім того, на його думку, потрібно було починати не з малого, а з великого бізнесу на рівні фінансово-промислових груп, які щорічно виводять з країни мільярди. Після цього потрібно переходити на рівень середнього бізнесу і тільки після цього - до малого бізнесу.
І, найголовніше - має бути більш широкий підготовчий період, в тому числі і щодо стягування штрафів. "А так виходить, що негативні моменти зіпсували, може, правильну ідею, тому що супротивникам ідеї дали в руки хороші козирі", - резюмував експерт.
Слід зазначити, що законодавці все ж "прислухались" до критики, оскілки в остаточній редакції згадані законопроекти виявились не такими вже й "драконівськими". Так, обов’язкове використання РРО для окремих категорій ("ювелірка", ліки і т.д.) відклали до 1 жовтня 2020 року. До цього ж часу відтермінували норму про кешбек за "стукацтво", при цьому відшкодування буде поширюватися на товари вартістю від 850 гривень (а не 100 гривень, як було в першому читанні). Також до 1 жовтня 2020 року відклали підвищення штрафів (до цього часу вони будуть складати 10% вартості товару за перше порушення та 50% – за повторне). Використання РРО стане обов’язковим для всіх платніків єдиного податку 2-4 груп з 1 січня 2021 року, але для другої групи це буде актуально, якщо дохід підприємця складатиме більш ніж 2,5 мільйона гривень на рік.
Очевидно, що влада вирішила піти на компроміс з підприємцями, що, безумовно, радує. Інша справа, що, на жаль, робиться це як і раніше під тиском громадської та експертної думки, тому говорити про те, що влада системно працює над поліпшенням бізнес-середовища, поки передчасно.
