Заборона на імпорт українського зерна, яку запровадили кілька європейських країн, у тому числі, Польща, стала справжнісіньким шоком, як для влади, так і для простих громадян. У ситуацію втрутилася Європейська комісія, і на сьогодні вона близька до вирішення, проте осад, як то кажуть, залишився. Проте, як розповіли джерела "Апострофа", звинувачувати за те, що трапилося, слід не тільки і не стільки наших європейських партнерів, скільки власний уряд.
Польща зняла заборону на транзит своєю територією української аграрної продукції, яку було запроваджено 15 квітня. Про це повідомляє інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" із посиланням на "Укрзалізницю".
У повідомленні йдеться про те, що "Укрзалізниця" відновила експортні транзитні перевезення українських сільськогосподарських вантажів залізничним транспортом територією Польщі після отримання повідомлення про відміну обмежень на зазначені перевезення від польського перевізника PKP Cargo.
Крім того, Польща збільшила до п’яти кількість свої портів, які можуть приймати українське зерно, що прямує транзитом через її територію, - з 28 квітня до портів Гданська, Гдині, Свіноуйсьця та Щецина додасться ще й Колобжег.
Таким чином, "зернову кризу", яка сталася у відносинах з одним із наших головних союзників, схоже, вдалося вирішити.
Читайте: Якщо не прилетить "чорний лебідь": яким буде курс гривні до літа
Нагадаємо, в середині квітня Польща, а слідом за нею Угорщина, Словаччина та Румунія запровадили тимчасову заборону на імпорт зерна та деяких інших видів сільськогосподарської продукції з України, а Болгарія була близька до того, щоб застосувати аналогічні заходи. Уряди цих країн стверджують, що через постачання на їхні внутрішні ринки української аграрної продукції збитки зазнають місцеві фермери.
Офіційний Київ відреагував на такі, м'яко кажучи, недружні кроки, досить стримано, що й зрозуміло, - під час війни, а також у світлі майбутніх переговорів щодо вступу України до ЄС сваритися з європейськими партнерами було б необачно.
Проте не секрет, що українці були шоковані рішенням про заборону імпорту нашої продукції. І якщо позиція Угорщини не стала таким уже великим сюрпризом, враховуючи проросійську політику Будапешта, то, наприклад, від поляків подібного не чекали.
Єврокомісія вирішує проблеми
Рішення про заборону українського аграрного імпорту значною мірою було пов'язане з політикою.
Восени цього року у Польщі відбудуться парламентські вибори, а правляча партія "Право та Справедливість", як відомо, спирається на голоси мешканців провінції, зокрема, сільського населення. І втрачати цю підтримку вона, ясна річ, не хоче.
Крім того, "зернова криза" – чудова нагода для європейських урядів виторгувати додаткові субсидії для своїх аграріїв.
Очікується, що найближчим часом Єврокомісія ухвалить рішення щодо виділення допомоги фермерам із п'яти зазначених країн на загальну суму 100 мільйонів євро. При цьому 30 мільйонів євро із цього пакету допомоги має отримати Польща.
Крім того, до червня планується заборонити постачання українського зерна до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії. Щоправда, заборона не повинна буде поширюватися на реекспорт цієї продукції до інших країн, зокрема європейських. Але односторонні заборони, які запровадили ці країни, мають бути скасовані.
Єврокомісія також має намір упорядкувати транспортування українського зерна залізницею та автомобільним транспортом у напрямку європейських портів для того, щоб воно звідти прямувало на світові ринки.
"Апостроф" раніше розповідав, як українське зерно потрапляє до Європи, яка, в принципі, не є для нього ринком збуту. З одного боку, ЄС тимчасово зняв з нашого експорту мита та квоти, що, безумовно, сприяє збільшенню поставок української продукції, в тому числі аграрної, до Європи, з іншого, - для багатьох трейдерів експорт через ЄС є нерентабельним, а тому вони шукають інші способи реалізувати свій товар, і найпростіший і найдешевший – продавати його в сусідні країни.
Свій "посильний внесок" у посилення кризи вносить і Росія.
За словами колишнього виконуючого обов'язки міністра економіки України Павла Кухти, РФ, яка також є великим експортером аграрної продукції, намагається позбавити Україну її традиційних ринків в Африці, на Близькому Сході та у Китаї.
"Саме звідти Росія намагається витіснити наших виробників, влаштувавши спочатку повну блокаду морських портів, а тепер саботуючи нормальну роботу зернового коридору", - сказав він у коментарі виданню. - І при цьому росіяни вивалюють на ці ринки своє зерно за демпінговими цінами, намагаючись витіснити звідти українську продукцію".
Крім того, як відомо, РФ не відмовляється від шантажу та загрожує розірвати "зернову угоду".
Складна євроінтеграція
Але було б невірно покладати всю провину за кризу на ворожу Росію і дружню, але невірну Польщу.
Сьогодні є всі підстави пред'явити претензії й українській владі.
Очевидно, що ситуація з напливом української сільськогосподарської продукції в Європі виникла не на рівному місці, і в Києві мали розуміти, що щось подібне могло статися.
Як мінімум, необхідно було створити сприятливі умови для вітчизняних виробників із вивезення їхньої продукції на експорт, а також у взаємодії з європейськими партнерами налагодити стабільні та надійні маршрути доставки такої продукції до європейських портів.
За словами економіста, колишнього члена Ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, сьогоднішні проблеми – це наслідки дій, а точніше бездіяльності української влади.
"На жаль, нездатність деяких чиновників прорахувати кроки наперед призводить до ситуацій, які ще рік тому були прогнозовані", - написав він у Facebook.
Тим більше, що, як повідомляють джерела "Апострофа", з Брюсселя до Києва передавалися сигнали про те, що бездіяльність української влади призведе, врешті решт, до серйозних проблем.
"Але в ОП (Офіс президента) та у Сольського (міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський – "Апостроф") це спустили на гальмах", - сказав співрозмовник видання, який побажав залишитися неназваним.
В результаті, як казав перший український президент Леонід Кравчук, "маємо те, що маємо".
Слід зазначити, що з таким підходом дуже складно відстоювати національні інтереси, а це як бачимо, необхідно робити, навіть ведучи переговори з найближчими союзниками, які, виявляється, теж мають інтереси, які не завжди збігаються з нашими.
У зв'язку з цим можна не сумніватися, що проблема імпорту в ЄС ще не раз виникне на шляху нашої євроінтеграції.
"Під час цього процесу різні країни намагатимуться вибудовувати перепони на шляху української продукції в різних галузях. І нашому уряду доведеться навчитися ці проблеми вирішувати і домовлятися з партнерами", - сказав у коментарі "Апострофу" заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Від себе зазначимо, що якщо влада діятиме (не буде діяти) так само, як і в ситуації з аграрним експортом, шансів на успіх у нас небагато.
Читайте: Гуртом легше: як і коли Росію викинуть із ринку ядерних технологій
