Західні санкції позбавляють російський бюджет надприбутків від продажу нафти та газу. Бюджетний дефіцит РФ вже вийшов за межі річного плану, і російська влада гарячково шукає можливості для скорочення державних витрат. Втім, секвестр не торкнеться видатків на війну, яку Росія веде проти України. Тим не менш, тиск на країну-агресора має продовжуватися і навіть посилюватися, щоб її доходи, у тому числі від нафтового експорту, перестали конвертуватися в нові ракети і дрони.
Поворот на схід
Росія під впливом санкцій, введених проти неї країнами Заходу за розв'язану війну в Україні, змушена була переорієнтувати свій енергетичний експорт, зокрема нафтовий, на схід.
Нагадаємо, санкції щодо постачання нафти були введені лише наприкінці 2022 року – країни ЄС відмовилися від морського нафтового експорту з РФ, а для тих, хто продовжує купувати російську нафту, встановили цінову стелю у розмірі 60 доларів за барель.
Важливо зазначити, що закупівлі російської нафти на світовому ринку почали скорочуватися після вторгнення військ РФ до України ще до запровадження санкцій. Однак це стосувалося передусім європейських клієнтів.
Читайте також: Хроніка пікіруючого рубля: як економіка Росії опинилася в цугцвангу
Але одночасно активізувалися покупці в Азії, насамперед Китай та Індія. Остання до українсько-російської війни практично не купувала нафту в РФ, оскільки основними її постачальниками були країни Близького Сходу - логістичне плече звідти суттєво коротше, та й ціни багато в чому були вигіднішими. Але оскільки Кремль почав агресивно демпінгувати, вартість російської нафти стала більш привабливою, і в Делі вирішили скористатися таким шансом. За різними даними, дисконти на російську нафту для Індії сягали 30 доларів на барелі. Таким чином, якщо початкова ціна російської марки Urals становила, наприклад, 70 доларів за барель, кінцева ціна з дисконтом була 40, максимум 50 доларів за барель.
Це, до речі, влаштовувало індійців і у світлі введених санкцій, оскільки стеля на російську нафту, нагадаємо, встановлена на рівні 60 доларів за барель – таким чином індійські компанії західні санкції не порушували.
В результаті, за 2022 рік постачання російської нафти до Індії зросло більш ніж у 20 разів, і вона стала другим після Китаю покупцем "чорного золота" з РФ.
Колосальне зростання поставок до Індії та Китаю сприяло тому, що, незважаючи на санкції, Росія минулого року змогла навіть наростити нафтовий експорт.
Важливо зазначити, що західні санкції стосуються не лише цін на російську нафту. Міжнародний бізнес нафтових поставок є складною системою, що включає транспортування, яке має бути сертифіковано за світовими стандартами, а також страхування таких поставок. Враховуючи те, що більшість транспортних і, особливо, страхових компаній базуються в так званих цивілізованих країнах, будь-які несанкціоновані поставки нафти з Росії повинні потрапляти під пильний моніторинг Заходу і, як наслідок – під його обмеження чи взагалі заборону.
Але це – в теорії. Минулого року почали з'являтися тривожні повідомлення про те, що деякі компанії з вкрай непрозорою формою власності почали скуповувати "беушні", а то й зовсім списані нафтотанкери. Спеціалісти не мали жодних сумнівів у тому, що за всіма цими компаніями або, принаймні, за більшістю з них, стоїть РФ, яка таким чином створювала "тіньовий" флот для постачання своєї нафти на світовий ринок в обхід санкцій. Питання страхування Росія також досить успішно вирішувала - в основному, за допомогою страхових компаній, що мають, скажімо так, небездоганну репутацію, при цьому все ж таки уповноважені на виконання відповідних функцій.
Експорт у мінусі
Незважаючи на збільшення обсягів постачання, доходи Росії від експорту нафти падають. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у березні 2023 року, коли нафтовий експорт РФ сягнув максимуму за останні три роки, доходи від нього знизилися на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це можна пояснити зниженням цін – як загалом на ринку, так і безпосередньо на російські сорти, зокрема, через значні знижки.
При цьому обсяги постачання російської нафти останнім часом також знижуються.
Особливо помітно це стало в червні-липні нинішнього року. Так, за даними Reuters, китайські компанії ще в червні почали віддавати перевагу іранській нафті, яка для них виявилася дешевшою за російську. Щодо індійських нафтопереробних заводів, то вони також стали утримуватися від закупівель нафти з РФ, оскільки дисконти на неї скоротилися з 20-30 доларів до 4 доларів на барелі, пише The Times of India.
Цього місяця тенденція посилилася. За даними Bloomberg, на тижні, що завершився 9 липня, танкери вивозили з російських морських портів 2,86 мільйона барелів нафти на добу, що на 27% або 1 мільйон барелів на добу менше, ніж попереднього тижня. Це мінімальний рівень завантаження з початку цього року.
Втім, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що поки що не варто поспішати з однозначними висновками. За його словами, є дані, що зниження експорту у перші тижні поточного місяця були пов'язані зі штормами у Чорному морі.
"Тобто це було тимчасове явище, після якого відбувається відновлення (обсягів) поставок. А тому не варто зараз робити глобальні висновки", - пояснив експерт.
При цьому є й інші фактори, що впливають на експорт російської нафти.
Судячи з усього, Росія має труднощі з її транспортуванням через брак танкерів. Як повідомляє Bloomberg, той самий "тіньовий" флот, який використовується для поставок, насамперед, споживачам в Азії, за останні кілька місяців скоротився більш ніж удесятеро.
На сьогодні відомо, що така собі компанія Gatik Ship Management зі штаб-квартирою в індійському Мумбаї, має у своєму розпорядженні лише чотири танкери, тоді як ще у квітні вона мала 42 танкери. Пов'язано це з тим, що через порушення санкцій щодо російської нафти компанія втратила можливість страхувати свої судна.
Є, щоправда, підозра, що більшість танкерів, якими керувала Gatik Ship Management, стали "невидимками" та продовжують возити російську нафту. Але без страховки та належної технічної кваліфікації роблять вони це у прямому сенсі на свій страх і ризик, не кажучи вже про те, що в такому разі ці перевезення є абсолютно нелегальними. І цілком очевидно, що багато покупців у Китаї, Індії та інших країнах просто відмовляться від контрактів із такими умовами постачання.
При цьому, незалежно від того, як йдуть справи з танкерним флотом РФ, країна-агресор вирішила надалі скоротити обсяги свого нафтового експорту.
Як повідомляє Reuters з посиланням на джерела, влада РФ доручила своїм нафтовим компаніям скоротити експорт із західних портів у серпні на 100-200 тисяч барелів на добу порівняно з липневими обсягами.
Таке скорочення заплановано у межах домовленостей ОПЕК+ щодо підтримки нафтових цін.
Зменшення експорту в серпні стане доповненням до падіння обсягів поставок, що вже йде, у травні-липні на 500 тисяч барелів на добу.
"Липневі завантаження нафти із західних портів, таких як Приморськ і Усть-Луга в Балтійському морі та Новоросійськ у Чорному морі, цього місяця (серпня) впадуть до 1,9 мільйона барелів на добу в порівнянні з 2,3 мільйона барелів на добу у червні та 2,4 мільйона барелів на добу у травні", - йдеться в повідомленні Reuters.
Найімовірніше, таке скорочення позначиться насамперед на поставках до Європи.
Раніше віце-прем'єр РФ Олександр Новак прогнозував, що експорт російської нафти та нафтопродуктів до Європи у 2023 році впаде у 2,5 рази — до 80-90 мільйонів тонн із 220 мільйонів тонн у 2022 році.
Однак не можна виключати й подальше падіння експорту до країн Азії, враховуючи тенденції, що намітилися у червні-липні.
Крім того, минулого тижня ціна російської Urals подолала позначку 60 доларів за барель, яка, нагадаємо, є граничною в рамках західних санкцій. А це не тільки ставить у складне становище країни, які продовжують купувати російську нафту, не загострюючи при цьому відносини із Заходом, а й змушують Індію і навіть Китай відмовлятися від нафти з РФ через зростання її вартості.
У світлі скорочення російського експорту вуглеводнів варто сказати кілька слів про постачання газу.
Нагадаємо, на відміну від нафти, санкції щодо російського газу взагалі не запроваджувалися, але Росія сама суттєво скоротила його експорт до ЄС із твердим наміром заморозити Європу в зимовий період 2022-2023 років. Як раніше писав "Апостроф", з цього нічого не вийшло, а РФ внаслідок таких дій фактично втратила найпривабливіший для себе ринок газу.
Звичайно, країна-агресор наростила поставки до Китаю, проте вони поки що не можна порівняти з тими, що здійснювалися до війни до Європи, і, за великим рахунком, навряд чи колись досягнуть тих рівнів.
Як результат - цього року на Росію очікує колосальний обвал виручки від продажу газу до Європи. За оцінками Reuters, вона скоротиться до 12,5 мільярда доларів порівняно з 52 мільярдами доларів у 2022 році – тобто на 76%.
З урахуванням нафтового експорту, доходи РФ від експорту нафти та газу цього року впадуть на 50% порівняно з минулим роком, прогнозують у Київській школі економіки (KSE Institute).
"Зашморг" на перспективу
Нафтогазові доходи у загальній структурі доходів російського бюджету становлять у середньому понад 40% (іноді ця частка наближається до 50%). Відповідно, їхнє зниження наполовину, яке очікується цього року, стане серйозним викликом для економіки країни-агресора.
Зокрема, це стосується федерального бюджету та його дефіциту. За словами аналітика компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максима Орищака, цього року, виходячи з динаміки доходів і витрат у першій половині року, бюджетний дефіцит повинен виявитися вищим за запланований як мінімум на 2 трильйони рублів (22 мільярди доларів за поточним курсом).
Враховуючи, що дефіцит бюджету-2023 запланований на рівні 2,9 трильйона рублів (32 мільярди доларів), може йтися про суму, що перевищує 4,9 трильйона рублів (54 мільярди доларів).
"Це означає, що замість прогнозованого дефіциту 2% від ВВП дірка в російському бюджеті складе близько 4%" , - сказав Орищак у коментарі "Апострофу".
На думку експерта, незважаючи на значні державні фінансові вливання в економіку, російський ВВП навряд чи покаже цього року зростання. Він зазначив, що в історичному розрізі бюджетна слабкість РФ майже завжди супроводжується вкрай слабкою динамікою ВВП.
"Так що, якщо на нафтовому ринку не станеться дива зростання цін, а це малоймовірно, враховуючи сповільнення зростання світової економіки, то російська економіка в 2023 році або буде стагнувати, або продовжить падіння в межах 2%", - резюмував Максим Орищак.
Російський мінфін вже зараз проводить скорочення різних бюджетних видатків, а до кінця року планує здійснити секвестр бюджету в межах 10%.
Але урізання видаткової частини не стосується коштів, які РФ виділяє на війну з Україною.
"Те, що стосується скорочення бюджетних можливостей за соціальними програмами, за інвестиціями, Кремль мало хвилює, тому що, як показує і минулий рік і нинішній, антивоєнного руху в Росії як не було, так і немає, якихось соціальних протестів також не спостерігається, - сказав у розмові з виданням президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. - Грошей на війну їм вистачає, а все інше їх цікавить значно менше".
Однак це не означає, що санкції, запроваджені країнами Заходу проти Росії, не діють. Гончар вважає, що ефект від них буде відчутним у більш віддаленій перспективі.
"Тому потрібно дивитися далі, який ще "зашморг" придумати для того, щоб Росія не могла отримувати доходи, у тому числі від продажу нафти", - резюмував експерт.
